Ха́рківський іподро́м — іподром у Харкові, найстаріший в Україні — заснований у 1848 роціПономаренко Н. Н. К 150-летию истории Харьковского ипподрома . — Харьков, 1998.. Займає площу понад 16 гектарів і знаходиться на майдані Іподрому, 2Харьковский ипподром // На сайті «Ипподром. Портал конного спорта»: ippodrom.pp.uaФедоркова Т. Кони в долгах. «Харьковский конный завод» задолжал городу больше 20-ти миллионов гривен // Медиапорт. — 2010. — 7 квітня.. Його територія належить Міністерству аграрної політики та продовольства УкраїниКозаченко П. Кернес рассказал об ипподроме и подарке киевских чиновников// Городской дозор. — 2012. — 22 червня.. З 2005 року іподром арендує ТОВ «Харківський кінний завод».

Історія

Довоєнний період Іподром, заснований у 1848 році, спочатку знаходився на території Кінного ринку на Кінній площі (з 1925 року — площа Повстання) і використовувався лише тричі на рік — під час кінних ярмарків. На початку 1860-тих він переїхав на майданчик в Сокольниках і став центром племінного конерозведення, та відміна кріпосного права призвела до занепаду подібних закладів — без дешевої робочої сили багато поміщицьких господарст збанкрутіло, в тому числі — кінні заводи. У 1874 році на іподромі здійснював показові польоти на аеростаті власної конструкції Михайло ЛаврентьєвЛейбфрейд А. Харьков и авиация// Слобода. — 1992. — № 91. — листопад..

Відроджуватись іподром почав у кінці 1890-х — у тому числі завдяки проведенню кінних перегонів (перегонів верхи на конях, рос. — скачки) та відкриттю тоталізатора. На початку ХХ століття Харківський іподром мав найкращу в дореволюційній Росії трав'яну доріжку для кінних перегонів. У 1897–1898 роках на ньому випробовував аеростати з махаючими крилами винахідник Костянтин Данилевський.

За 1907–1914 роки на іподромі побудували нові трибуни для рисистих перегонів (випробовування рисаків, запряжених у спеціальні двоколісні екіпажі, рос. — рысистые бега) — за проектом архітектора Здислава Харманського. Вони збереглись донині (стиль — романтичний модерн).

У 1910-х роках на іподромі проводилися велогонки та показові польоти заїжджих і місцевих пілотів — , Сергія Уточкіна, Віктора Дибовського, Степана Гризодубова та інших. Останній вперше в повітря здійнявся саме на іподромі. У 1910 році Гризодубов збудував аероплан Г-1 («Гризодубов-1»), зовні схожий на літак братів Райт, з чотирициліндровим бензиновим двигуном рідинного охолодження власної конструкції. Випробував свій двомісний апарат він навесні 1911 року — але аероплан лише їздив по полю іподрому, а піднятися в повітря не зміг. Згодом Гризодубов сконструював ще два літаки — Г-2 і Г-3, на останньому з яких успішно виконав польоти над полем іподрому у 1912–1914 роках.

14 травня 1911 року на ньому відбувся перший у місті офіційний публічний футбольний матч — з великою кількістю глядачівГалич В. 100-летие харьковского футбола: Первые официальные матчи в Харькове // Вечерний Харьков. — 2008. — 21 січня. 16 жовтня 1911 року на іподромі провели перші в історії міста публічні змагання поліцейських собакЛевченко А. Четвероногие агенты харьковской «уголовки» // Вечерний Харьков. — 2006. — 7 квітня.. На них зібралися тисячі глядачів, у тому числі — перші особи Харківської губернії на чолі з губернатором Катериничем. Після закінчення змагань 14 собачих інструкторів отримали з рук губернатора срібні годинники з портретами імператора. Чистий виторг від заходу склав 907 рублів 64 копійки.

Під час революції іподроми зупинили роботу, але в Харкові в 1917–1919 роках перегони періодично проходили. Повноцінно іподром запрацював у 1921. У 1920-х роках, до спорудження площі Дзержинського (тепер — площа Свободи), на ньому проходили демонстрації трудящих. У 1926 р. скаковий іподром був зачинений, його територію згодом поглинув Харківський авіазавод, проте продовжив працювати іподром для рисистих перегонів.

У 1930 році іподром отримав статус всесоюзного і потрапив у четвірку найкращих у країні — разом з московським, ленінградським і п'ятигірським. Іподром мав упорядковані стайні, професійний колектив наїзників, сучасні трибуни і бігову доріжку з освітленням, що дозволяло проводити перегони ввечері.

Післявоєнний період Під час Другої світової війни іподром дуже постраждав, хоча бойові дії на його території не проходили: стіни трибун були в дірках, стайні — зруйновані, бігова доріжка — перерита траншеями і окопами. Та вже в 1946 році він працював повноцінно — мав коней, корми для них, високу відвідуваність і колектив наїзників.

У 1953 році кіннота як рід військ була скасована, а Головне управління конярства і конерозведення — ліквідоване. Через це закрилися спеціалізовані заводи, державні стайні, племінні ферми, а підприємства, що випускали вироби для кінноти — переорієнтувалися на іншу продукцію. Однак Харківський іподром продовжував працювати.

У 60-70-ті роки галузь конярства стабілізувалась — у тому числі завдяки розвитку торгівлі племінними і спортивними кіньми та вдалим зарубіжним виступам спортсменів. Головне управління конярства і конерозведення відновили. При Харківському іподромі відкрилася кінноспортивна школа «Спартак», що стала центром розвитку кінного спорту у місті. Були реконструйовані старі стайні і побудовані нові, а також — гараж, житлові та виробничі приміщення підсобного господарства; заасфальтована частина території.

У 70-80-ті роки іподром відзначився результативною роботою по виявленню рисаків високого класу.

У 90-ті, через перехід на ринкові відносини, різко погіршився економічний стан кінних господарств. Робота іподрому стала збитковою: відвідуваність заходів знизилась, разом з нею — і об'єми тоталізатора, а власники коней не платили за їх утримання. Як наслідок — працівники звільнялися, скоротилася кількість коней, яких випробовували, і погіршилася їх якість.

Іподром для кінних перегонів — не зберігсякінень ХІХ-початок ХХ століттяІподром для рисистих перегонів1910-1920-ті рокиФасад будівлі трибун для рисистих перегонів сьогодніберезень 2008

Сучасність

На початку 2000-х іподром збанкрутів. У 2005 році його арендувало ТОВ «Харківський кінний завод». На території іподрому товариство відкрило тренувальне відділення, де проходять підготовку молоді коні з усієї України. Під час тренувань виявляють робочі якості коня. Залежно від отриманих оцінок — тварину або продають, або залишають на заводі як виробника.

15 травня 2005 року завод провів кінно-спортивне свято, присвячене відкриттю перегонівНиколаева М. Возрождение харьковского ипподрома// АТН. — 2005. — 17 травня.. Тоді до випробувань вже було підготовлено 60 коней і на заводі планували проводити перегони щонеділі і ввести тоталізатор. Змагання проходили без офіційних ставок, але були розіграні три призи — першотравневий, губернаторський і на честь Дня Перемоги.

У серпні 2006 року на іподромі відбувся перший за роки незалежності забіг на приз міського головиНа Харьковском ипподроме — заезд на приз городского головы // Вечерний Харьков. — 2006. — 25 серпня.. Призовий фонд склав 5 тисяч гривень — їх розділили між трьома переможцями. Напередодні — було відновлено бігове поле, реконструйовано стайні, підсобні приміщення і глядацькі трибуни.

У вересні 2007 року в будівлі трибун іподрому, яка є пам'яткою архітектури початку ХХ століття, відкрився нічний клуб «Турбійон»Турбийон 2.0 // Про клуб на сайті клубного життя «Z-PEOPLE»: zpeople.com.ua. У 2012 році його змінив клуб «Оплот»Оплот // Про клуб на офіційному сайті: oplotclub.com.

У 2010 році ТОВ «Харківський кінний завод» потрапило у список підприємств, які не платять за оренду землі — за використання території іподрому товариство заборгувало місту понад 20,5 мільйонів гривень.

З 2010 по 2012 роки на іподромі проходили автогонки по зимовому трекуМосквина И. В Харькове пройдут автогонки «Слобожанська Хуртовина» // Медиапорт. — 2010. — 21 січня.. 12 лютого 2012 року через смертельну аварію під час одного із заїздів — гонки зупинилиШевякин В. На автогонках в Харькове машина сбила зрителей // Медиапорт. — 2012. — 12 лютого.Сирык С., Доцяк Т. Смертельная авария на харьковском ипподроме: автомобиль въехал в зрителей, одна женщина погибла// АТН. — 2012. — 13 лютого..

На іподромі можна брати уроки верхової їзди — при ньому працює кінний клубТарасова Ю. Харьков. Город спорта и достижений. Часть третья: Путеводитель по Харькову // SQ. — 2012. — 27 серпня.. Також у його стайнях розміщені коні, які служать в харківському кавалерійському взводі поліції.

Розташування і проїзд Адреса іподрому — майдан Іподрому, 2. Навпроти нього розташований вхід в Центральний парк культури та відпочинку — по вулиці Сумській. З житлового масиву Салтівка до іподрому можна доїхати трамваями № 22 та 26. З площі Свободи (метро Університет) чи Конституції (метро Історичний музей) — будь-яким маршрутним таксі, що їде у бік Лісопарку.

Іподром в культурі У 2005 році на іподромі проходили зйомки українського фільму «Коли боги заснули» з Микитою Джигурдою та Арменом Джигарханяном у головних ролях — кримінальна драма за мотивами повісті Лева Толстого «»Дикань Ф. В Харькове снимают фильм с Арменом Джигарханяном в главной роли // Медиапорт. — 2005. — 21 вересня..

Примітки

Джерела та література Боровик Е. Прогулки по Харькову: площадь лошадей и самолетов// Харьков: Комментарии. — 2012. — 8 грудня. Галич В. 100-летие харьковского футбола: Первые официальные матчи в Харькове// Вечерний Харьков. — 2008. — 21 січня. Дикань Ф. В Харькове снимают фильм с Арменом Джигарханяном в главной роли// Медиапорт. — 2005. — 21 вересня.

Козаченко П. Кернес рассказал об ипподроме и подарке киевских чиновников// Городской дозор. — 2012. — 22 червня. Левченко А. Четвероногие агенты харьковской «уголовки»// Вечерний Харьков. — 2006. — 7 квітня. Лейбфрейд А. Харьков и авиация// Слобода. — 1992. — № 91. — листопад. Москвина И. В Харькове пройдут автогонки «Слобожанська Хуртовина»// Медиапорт. — 2010. — 21 січня. На Харьковском ипподроме — заезд на приз городского головы// Вечерний Харьков. — 2006. — 25 серпня. Николаева М. Возрождение харьковского ипподрома// АТН. — 2005. — 17 травня. Пономаренко Н. Н. К 150-летию истории Харьковского ипподрома. — Харьков, 1998. Сирык С., Доцяк Т. Смертельная авария на харьковском ипподроме: автомобиль въехал в зрителей, одна женщина погибла// АТН. — 2012. — 13 лютого. Тарасова Ю. Харьков. Город спорта и достижений. Часть третья: Путеводитель по Харькову// SQ. — 2012. — 27 серпня. Федоркова Т. Кони в долгах. «Харьковский конный завод» задолжал городу больше 20-ти миллионов гривен// Медиапорт. — 2010. — 7 квітня. Шевякин В. На автогонках в Харькове машина сбила зрителей// Медиапорт. — 2012. — 12 лютого.

Посилання Досуг и развлечения Харькова: Ипподром// На сайті «Информационный фотодайжест „Харьков City“»: photo-kharkov.com Площадь Первого мая// На сайті «Улицы и площади Харькова»: streets-kharkiv.info Туристические объекты Харькова: Ипподром// На сайті про визначні місця Харківщини «Путеводитель: Харьков и Харьковская область»: guide.kharkov.ua Харьковский ипподром// На сайті «Ипподром. Портал конного спорта»: ippodrom.pp.ua Харьковский ипподром// На сайті про визначні місця України «Zabytki»: zabytki.in.ua