Тарга або Тарг () — теонім, відомий з низки графіті, знайдених на залишках св'ятилища в урочищі Джангуль на півострові Тарханкут, яке датоване II ст. до н. е. Щеглов А. Н. Большой Кастель и святилище II в. до н.э. в урочище Джангуль. Проблемы античной культуры (тез. докл.). Симферополь, 1988.
Висловлено гіпотезу, що теонім належить скіфській богині чи богу (скіф. *Targā / *Targiya- / *Tarkā), що її (його) св'ятилище мало назву Таркана (скіф. *Tarkāna) й було згадано Клавдієм Птолемеєм (Geo., III, 5, 27 — ). Тохтасьев С. Р. Из ономастики Северного Причерноморья. XXI. TRAKANA. ВДИ № 1. 2013
У низці індоєвропейських мов (кельтська, анатолійські мови) ім'я Бога Гози зводиться до і.-є. *tṛHon- — «грім, бог-громовержець»,С. Л. Николаев, А. Б. Страхов. К названию бога-громовержца в индоевропейских языках. Балто-славянские исследования. 1985. М., 1987. можливо, Тарга (Тарган) — одне з імен скіфського Зевса Папая.
Докладніше: Папай (бог).
Інші, відомі наразі антропоніми спільного походження
Таргітай () — у скіфській міфології першолюдина, пращур скіфів-сколотів, син Папая та дочки ріки Борисфен, батько Ліпоксая, Арпоксая та Колоксая.Геродот, Мельпомена, 5-7 Ήρόδοτος Ἁλικαρνησσέος (ἱστορίης, IV, 5-7)
Паралелі у народів індоіранського кола
Хетський «Бог Грози» Пірва
Осетинські дзуари
Ймовірно, пізньоскіфське св'ятилище Таркана було скіфським аналогом осетинських дзуарів.
Теонім Тарга на графіті з урочища Джангюль
—
— —
Примітки