Панува́ння над приро́дою (підкорення природи) — ідеологічна доктрина, підтримувана багатьма помітними економістами і філософами ( А. Сміт, К. Маркс та ін.), виражена в розумінні права людини на використання природи на свій розсуд, без будь-якої моральної оцінки своїх вчинківПанування над природою Панування людини над природою Nash R. Wilderness and American mind. — New Hawen — London : Jale Univ. Press, 1982. — 430 p.Oelshlaeger M. The idea of wilderness. — New Haven — London : Jale Univ. Press, 1991. — Р. 243–281.Борейко В. Е. Белые пятна природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2003. — 292 с.Панування людини над природою Лайтман М. Покорение природы с последующей капитуляцией Історія «підкорення» природи людиною .

Природу було включено в проблему матеріального виробництва і їй призначалося бути предметом і об'єктом, страждальною категорією. Людина за допомогою праці дісталася до природи і заявила про панування над нею, кажучи словами І. Тургенєва: «Природа не храм, а майстерня, а людина в цій майстерні її працівник». Однак використовуючи в своїх цілях природу, людина забула про зворотний зв'язок з природою. Розглядаючи природу з точки зору споживача, людина уявила, що природа є коморою, з якої можна черпати ресурси без всякої міри та обліку. Але вже в епоху Просвітництва таке положення ставиться під сумнів. Так, Ж. Руссо робить висновок про те, що розрив генетичного зв'язку природи і суспільства, перехід людини до соціального стану на шкоду стану природному є джерелом як громадських, так і індивідуальних протиріч і конфліктів. Відомий американський еколог О. Леопольд критикував ідеологію підкорення природи, засновану тільки на матеріальній вигоді для людини, вважаючи, що у своїх відносинах з природою людина повинна керуватися не тільки економічними, а й моральними критеріямиЛеопольд О. Календарь песчаного графства. — М.: Мир, 1980. — 216 с..

Підкорення природи в Радянському Союзі і в Україні Пік підкорення природи людиною в СРСР припадає на 1930-1950-ті роки. Одним з головних ідеологів підкорення природи був Максим Горький. У грудні 1931 р. у центральній газеті «Правда» він опублікував статтю під характерним заголовком «Про боротьбу з природою», в якій писав «Оголосимо природі бій — прекрасний, справді більшовицький намір і потрібно зробити все для того, щоб він негайно перетворився на роботу»Горький М. О борьбе с природой // Правда. — 1931, 12 декабря... Відвідавши в 1933 р. будівництво Біломорсько-Балтійського каналу, він заявив: «До того часу, коли ви будете в моєму віці, гадаю, не буде класових ворогів, а єдиним ворогом, проти якого будуть спрямовані всі зусилля людей, буде природа, і ви будете її владиками»Беломорско-Балтийский канал им. Сталина. История строительства. — М.: Госиздат, 1934. — 407 с..

Підкоренню природи сприяло введення в СРСР найжорстокішої екологічної цензури, коли проти найдурніших, нерозважливих і антиекологічних проектів «перетворення» природи неможливо було заперечити. Будь-яка критика антиекологічних проектів не тільки заборонялася, але і оголошувалась «шкідництвом» з подальшою розправою. Зав. відділом Московського міськкому партії Е. Кольман в статті «Шкідництво в науці» писав в 1931 р.: "Ось саме так, "охорона природи"стає охороною від соціалізму"Кольман Э. Вредительство в науке // Большевик. — 1931. — № 2. — С. 73-81.. У результаті непродуманих, науково необґрунтованих і антиекологічних проектів з осушення боліт, масштабних рубок лісів, будівництва ГЕС, створення штучних морів, Сталінському плану перетворення природи, перекидання північних річок, підняття цілини, акліматизації нових видів диких тварин, закриття в 1951 і 1961 рр. близько 120 заповідників тощо природних багатств в СРСР було завдана масштабна екологічна шкода. Так в Україні, через масштабні рубки лісу в Карпатах почастішали повені, осушення боліт в українському Поліссі викликало різке падіння рівня води в колодязях і загибель малих річок, створення штучних водосховищ на Дніпрі призвело до зникнення осетрів, затоплення родючих земель, втрати якості води, погіршення клімату.

Ідеологія (панування) підкорення природи сьогодні і її критика Ідеологія підкорення природи і в даний час має чимало своїх прихильників. О. Єлісєєв пише: «Необхідно висувати наймасштабніші проекти підкорення і перетворення природи. У числі таких проектів можна назвати: прорив до планет Сонячної системи, освоєння морського дна, пом'якшення клімату (останнє вкрай актуально для Росії), суцільну інтернетизацію і т. д. І осмислювати такі проекти потрібно саме в імперських категоріях, прямуючи не до ідеального суспільства гармонії, але до нових просторів боротьби. Тим самим технічна модернізація набуде військово-героїчного характеру, підносиметься людське буття як над утопічними мріями, так і над суто споживчими інтересами»Елисеев А. Имперская идея и покорение природы .

Екологічні та моральні наслідки таких пропозицій непередбачувані. М. Лайтман вважає, що: «Найбільша помилка — у тому, що людина думає, начебто вона розуміє, що треба робити в житті і в природі. Раз за разом ми приймаємо довільні рішення, замість того щоб учитися у природи, — а в результаті раз за разом руйнуємо себе і своє оточення».

Див. також Права природи Етика благоговіння перед життям Екологічна етика Сучасна світова культура Техногенез Коеволюція Продуктивні сили Відчуження (соціологія) Гуманне ставлення до тварин

Ресурси Інтернету Гайденко П. П. Наука — орудие господства человека над природой «Панування» над природою Нэш Р. Дикая природа и американский разум Французький сад як символ панування людини над природою

Примітки