Деме́трій Фале́рський (, бл. 355 до н.е. — після 283 до н. е.) — давньогрецький філософ, афінський державний діяч, оратор, учений, автор трактатів з історії, філософії, граматики і риторики, які не збереглисьПримітки до «Риторики» Феофана Прокоповича, представник Перипатетичної школи, учень Теофраста, укладач першої збірки байок Езопа.

За Діогеном Лаертським, кількістю творів «він перевершив чи не усіх перипатетиків свого часу, бо у вченості і різнобічності не мав рівних, серед його праць є історичні, політичні, деякі праці про поетів, інші про риторику, є публічні промови і посольські звіти, а крім того збірка Езопових байок і багато іншого».

Біографія Народився близько 355 р. до н. е. у афінському демі Фалер у незнатній родині Фанострата. Разом з братом Гімереєм отримав освіту у Лікеї, навчався у Теофраста разом з Менандром, міг бути слухачем Арістотеля, був знайомий з ораторами ДемосфеномПлутарх Демосфен і Ціцерон // Плутарх Порівняльні життєписи / Переклад Й. Кобова, Ю. Цимбалюка. К.: Дніпро, 1991. — 448 с. — С. 316—377. і Дінархом.

Початок діяльності Розпочав публічну діяльність, коли від Александра Македонського втік до Афін скарбник Гарпал (приблизно 325 до н.е.). Належав до помірно промакедонської партії Фокіона, який за життя ставав 45 разів афінським стратегом. Його ж брат Гімерей примкнув до антимакедонської партії і був одним з обвинувачів по справі Гарпала.

Приблизно у 322 році до н. е. Деметрій Фалерський викупив і одразу дав свободу Ксенократу, якого виставили на продаж через те, що тому було нічим заплатити податок-метойкіон. Диоген Лаэртский Ксенократ, кн. 3 // Диоген Лаэртский О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / пер. М. Л. Гаспарова, 2-е изд. — М.: 1986.

Після поразки афінян у Ламійській війні (322 до н.е.) Деметрій Фалерський разом з Фокіоном брав участь у переговорах з Антипатром і Кратером. Фролов Э. Д. Философ у власти: правление Деметрия Фалерского в Афинах (317—307 гг. до н. э.) // AKAΔHMEIA: Материалы и исследования по истории платонизма. Вып. 5 / отв. ред. А. В. Цыб. — 2003. — С. 197—221. Демосфен, Гіперид, Аристонік, а також брат Деметрія Гімерей та інші були заочно засуджені на смерть як призвідники антимакедонського повстання, а згодом і страчені (5 жовтня 322 до н.е., Демосфен прийняв отруту 12 жовтня, щоб уникнути страти). Ламийская война

Після відновлення в Афінах народовладдя у 318 до н.е. Фокіона і кількох його прибічників було страчено афінянами за звинуваченням у зраді. Деметрій вчасно покинув місто і переховувався у Піреї, захопленому гарнізоном діадоха Кассандра. Деметрія і кількох інших відсутніх прибічників Фокіона засудили на смерть заочно.Плутарх: «Коли розпочалося голосування [щодо засудження Фокіона на смерть], ніхто не лишився сидіти, усі підвелися зі своїх місць і так, стоячи, багато хто з вінками на головах, вимогали смертної кари для звинувачуваних, серед яких, окрім Фокіона, були Нікокл, Фудипп, Гегемон і Піфокл; Деметрій Фалерський, Калімедонт, Харикл і ще кілька чоловік були засуджені заочно». // Плутарх «Фокион и Катон»

Згодом Афіни капітулювали перед військом з македонським царем Кассандром на чолі і погодившись на повторне введення цензової (фактично олігархічної) конституції.

Правління Афінами Кассандр запропонував афінським народним зборам призначити Деметрія епімелетом («піклувальником») Афін (весна 317 до н.е.). Після ухвалення цієї пропозиції народними зборами Деметрій правив Афінами упродовж 10 років (317-307 до н.е.).

У зовнішній політиці Деметрій виконував волю Кассандра і як його епімелет був гарантом лояльності афінян до македонського царя, але в управління містом Кассандр майже не втручався і тут Деметрій був єдиновладним правителем.

Своє правління в Афінах Деметрій розпочав з перегляду і упорядкування основних законів, чим заслужив у істориків звання третього законодавця афінян після Драконта й Солона. Також він упорядкував фінансові справи і довів державний прибуток, як свідчить його сучасник Дурид Самоський, до 1200 талантів на рік. Іншій сучасник, Демохар, також повідомляє, що Деметрій «вихвалявся тим, що багато які предмети споживання дешево продавалися у місті й усі життєві припаси були у достатку».

Деметрій провів низку законів проти розкошів, діючи у дусі ініціатив Солона. Цицерон зазначає:

Продовжуючи політику проти розкошів, Деметрій, за свідченням сучасників — перипатетика Лінкея (брата Дурида), комедіографів Тимокла й Менандра, аттидографа Філохора — встановив норми витрат на різноманітні святкування, жертвоприношення та бенкетування, визначивши зокрема, що кількість гостей на будь-якому бенкеті не має перевищувати тридцять.

За відгуком Плутарха, Деметрій як і Перикл, був із тих вправних політиків, які, утримуючи народ від крайніх проявів вольності, вміли дати йому свободу в дрібницях і у зв'язку з цим розуміли роль усіляких свят і видовищ, які могли дати співгромадянам потрібну розрядку, Plutarch Praecepta gerendae reipublicae але сучасники оцінювали свята Деметрія інакше. Афіней цитує критика Деметрія Дурида:

Деметрий Фалерский сприяв розвитку ЛікеяДіоген Лаертський V 2, 39, на чолі якого тоді стояв його вчитель Теофраст, крім того, підтримував усіх значних філософів Афін свого часу: академіка КсенократаДіоген Лаертський IV 2, 14, киренаїка ФеодораДіоген Лаертський II 8, 101, кініка Кратета.Діоген Лаертський VI 5, 90

Цицерон писав про правління Деметрія:

Страбон зазначаєСтрабон «Географія» IX, 1, 20 // Страбон География / Пер. Г. А. Стратановского, под общ. ред. проф. С. Л. Утченко. — М., «Наука», 1964 демократичний характер правління Деметрія:

Афіней з посиланням на хроніста Ктесикла повідомляє, що під час правління Деметрія Фалерського в Аттиці було проведено перепис населення, який виявив 21 тисячу громадян, 10 тисяч метеків і 400 тисяч рабів Athenaeus The Deipnosophists , book VI, 103, 272.

За часів правління Деметрія зберігали свій устрій низові громадські осередки — деми, громадяни яких могли збиратися на свої збори і приймати постанови, надалі скликалися загальні збори афінських громадян, на яких обирали службовців і приймали запропоновані правителем закони й постанови. Але при цьому правління Деметрія Фалерського для афінян мало авторитарний характер, через що деякі автори називають його тираном, а його режим тиранією.Наприклад, Павсаній «Опис Елади» (I, 25, 5): «…тираном у афінян він [Кассандр] допоміг стати Деметрію, сину Фанострата, який мав славу мудрості»

Діоген повідомляє, що під час правління Деметрія на його честь менше ніж за 300 днів було відлито і встановлено 360 його мідних статуй, більшість з яких зображували його верхи чи на колісниці, запряженій четвіркою або парою коней.

Утеча в Фіви Діадох Антигон Одноокий, сатрап Фригії, сподівався за допомогою свого сина Деметрія Поліоркета відновити державу Александра Великого. Захоплення материкової Греції Деметрій Поліоркет розпочав з Афін. Коли його флот наблизився до Муніхія, де було розміщено сторожовий загін Кассандра, оборонці запізно зрозуміли, що до них наближається ворожий флот, прийнявши його за флот союзника Кассандра Птолемея і здалися без бою. Афіни, таким чином, лишилися незахищеними, а Деметрій Поліоркет здобув слави визволителя. Плутарх зазначає:

Афіняне після втечі вважали Деметрія зрадником:

У Фівах, які лишалися під владою Кассандра, Деметрій Фалерський пробув 10 років, за словами Плутарха, у безвісності і злиднях.Plutarch Quomodo adulator ab amico internoscatur 28, 69cd

В Єгипті Після смерті Кассандра Деметрій Фалерський покинув Грецію (297 до н.е.) і оселився у єгипетській Александрії, ставши радником при дворі Птолемея І. Еліан зазначає, що Деметрій в Єгипті, де його прийняв Птолемей, «законодавство зробив» (). Aelian Varia Historia III, 17 Був ініціатором створення Мусея і Александрійської бібліотеки при ньому.

Деметрій Фалерський підтримав претензії на трон сина Птолемея від дочки Антипатра Еврідіки Птолемея Керавна, але цар обрав спадкоємцем сина від своєї іншої дружини Береніки, двоюрідної сестри Еврідики, зробивши його співправителем (285 до н.е.), а пізніше й правителем (283 до н.е.). Ставши царем, Птолемей ІІ узяв Деметрія під варту, а згодом вислав у сільську місцевість, де той незабаром і помер, офіційна причина смерті — укус змії. Поховали Деметрія Фалерського в Бусірідському окрузі (9-й ном) біля Діосполя

Бібліографія Діоген Лаертський наводить Диоген Лаэртский О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / пер. М. Л. Гаспарова, 2-е изд. — М.: 1986. — Книга пятая Diogenes Laertius, Lives of Eminent Philosophers Book V, Chapter 5. DEMETRIUS (perhaps 350—280 B.C.; supreme in Athens 318—307 B.C.) Κεφ. ε᾽. ΔΗΜΗΤΡΙΟΣ перелік творів Деметрія: «Про Афінське законодавство» 5 книг () «Про Афінський державний устрій» 2 книги () «Про керування народом» 2 книги () «Про політику» 2 книги () «Про закони» () «Про риторику» 2 книги () «Про стратегії» 2 книги () «Про Іліаду» 2 книги () «Про Одісею» 4 книги () «Птолемей» () «Про кохання» () «Фенонд» () «Медон» () «Клеон» () «Сократ» () «Артаксеркс» () «Про Гомера» () «Аристид» () «Аристомах» () «Заохочення [до філософії]» () «Про державний устрій» () «Про десятиліття [його владарювання]» () «Про іонян» () «До посольства» () «Про (до)віру» () «Про милість» () «Про удачу» () «Про великодушність» () «Про шлюб» () «Про метеор (Про промінь у небі)» () «Про мир» () «Про закони» () «Про звичаї» () «Про доречне» () «Діонісій» () «Про Халкіду» () «Викриття афінян» () «Про Антифана» () «Історичний вступ» () «Листи» () «Збори під присягою» () «Про старість» () «Справедливе» () «Байки Езопа» () «Вислови» () Твір «Про закони» у списку згадано двічі.

Фрагменти творів, що збереглися до нашого часу, видано у книзі Wehrli Fritz Die Schule des Aristoteles. Band IV. Demetrios von Phaleron. — Basel: 1968.

Примітки

Джерела Lara O'Sullivan The Regime of Demetrius of Phalerum in Athens, 317—307 BCE: A Philosopher in Politics. — Leiden: Brill, 2009. — 344 p. — ISBN 9004178880 Диоген Лаэртский О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / пер. М. Л. Гаспарова, 2-е изд. — М.: 1986. Античная философия: Энциклопедический словарь. — М.: Прогресс-Традиция. П. П. Гайденко, М. А. Солопова, С. В. Месяц, А. В. Серегин, А. А. Столяров, Ю. А. Шичалин. 2008.

Посилання