Дар'я Донцова (справжнє ім'я Горпина Аркадіївна Донцова, , до шлюбу Васильєва; , Москва) — російська письменниця і телеведуча, авторка іронічних детективів, член Спілки письменників Росії.
Біографія Горпина Васильєва народилася 7 червня 1952 року в Москві в сім'ї режисерки Москонцерту Тамари Степанівни Новацької (14 квітня 1917 — 14 березня 2008) і маловідомого радянського письменника (з 1929 року співробітника ОГПУ) Аркадія Васильєва (16 березня 1907 — серпень 1972). Батько походив з робочої сім'ї — дід Микола Васильєв працював на ткацькій фабриці, бабуся (на честь якої названа Горпина) служила поденницею. До народження Горпини вони не дожили. На момент народження дочки батьки не були у законному шлюбі, батько за документами був одружений з журналісткою газети «Правда» Фаїною Борисівною. До цього він був одружений з Галиною Миколаївною. В тому шлюбі у нього народилася донька Ізольда. Однокровна сестра Горпини старша за неї на 20 років.
З боку матері Горпина — напівполька-напівкозачка. Її дід по материнській лінії Стефан Новацький був польським комуністом, який разом з братом Яцеком був одним із соратників Фелікса Дзержинського. Бабуся Афанасія Шабанова була з Кисловодська з багатої родини. Вони, вже одруженими, переїхали до Москви в 1916 році. У 1937 році Стефана заарештували за «Справою Тухачевського» і він помер в одному з таборів, імовірно, під Благовєщенськом (згодом був посмертно реабілітований). Передбачаючи арешт, Стефан розлучився з дружиною, і її не чіпали.
Дитинство Після арешту Стефана Афанасію з Тамарою виселили в барак на Скакову вулицю, і перші кілька років Горпина прожила там. Батьки вирішили одружитися тільки в лютому 1953 року, коли Афанасія отримала повідомлення, де було вказано, що через місяць її з донькою та онукою виселять з Москви. Тому Аркадій вирішив вирушити разом з ними. У РАГС вони прийшли 5 березня і, дізнавшись про смерть Сталіна, відклали укладання шлюбу. Вони офіційно розписалися лише в 1959 році, коли Горпина мала піти до школи.
У 1954 році барак розселили, і Горпина з бабусею переїхала в кімнату в комунальній квартирі на вулиці Кірова. Через малу житлову площу кімнати батьки Горпини жили у квартирі Аркадія в Лаврушинському провулку, яку той ділив з Борисом Шкловським. І знову ж, через малу площу квартири вони не могли оселитися там усі четверо. Горпина приєдналася до батьків тільки в 1957 році, коли вони переїхали в новобудову біля станції метро Аеропорт.
Горпину з раннього дитинства намагалися привчити до музики та літератури. Спочатку її відвели в музичну школу, де тамтешня директорка, прослухавши дівчинку, заявила, що «вперше стикається з таким випадком, коли ведмідь наступив не лише на вухо, а й сів на всю голову і сидить там до цих пір». Після цього Афанасія і Тамара, будучи меломанками, стали водити Горпину до консерваторії та в театр на опери та балети. У своїй автобіографії Донцова згадує, що, через повну відсутність музичного слуху все це наводило на неї суцільну нудьгу.
У школі Горпина, за її словами, не мала особливого авторитету серед однокласників. Легкими їй були гуманітарні предмети та іноземні мови, та вкрай важкою математика. Ще перед школою з нею займалися дві гувернантки. Одна була етнічною німкенею, інша — француженкою, і обидві погано говорили російською, тому Горпина ще до школи навчилася непогано говорити цими мовами. Однак успішнішою вона була у вивченні німецької. Коли в 1964 році Горпина поїхала разом з батьком у ФРН (з невідомих причин одну книгу Аркадія вирішили видати за межами Східного блоку), привезла звідти багато книг детективного жанру. Багатьох класиків детективу — Діка Френсіса, Рекса Стаута, Джорджетта Геєр, Джеймса Гедлі Чейза, — Горпина вперше прочитала німецькою.
Родина Горпина Донцова двічі розлучена, втретє одружилася в 1983 році з Олександром Донцовим. У чоловіка є син від попереднього шлюбу — Дмитро Донцов. У Горпини двоє дітей: син Аркадій ( 1972) в першому шлюбі (у 2009 році проти нього було порушено кримінальну справу) і дочка Марія Донцова ( 1986) — в третьому шлюбі. У сина Аркадія є син Микита (онук письменниці).
Громадська позиція У 1998 році письменниця перенесла рак молочної залози, перемогла хворобу і тепер активно допомагає іншим жінкам пройти через це випробування. У 2008 році Дар'я Донцова стала Послом Благодійної програми компанії Avon «Разом проти раку грудей».
Підтримала висування Володимира Путіна на президентські вибори 2024 року.Дарья Донцова поддержала решение Владимира Путина участвовать в выборах У лютому 2024 року під час відвідин поранених військовиків у Головному військовому клінічному госпіталі імені М. Н. Бурденка підтримала стан справ у Росії на тлі російської агресії проти України.Донцова: РФ невозможно сломить благодаря мужеству бойцов СВО и их жен
Творчість Романи Донцової діляться на шість циклів, головні героїні яких мають схожість з авторкою.
Даша Васильєва — забезпечена жінка, живе в дачному селищі Ложкіно з родиною, любить тварин, дружить з полковником міліції Олександром Дегтярьовим. Має двох дітей — сина Аркадія і дочку Машу. У минулому Даша була неодноразово одружена, працювала викладачкою французької мови в московському виші, отримувала скромну зарплату, жила з родиною в маленькій квартирі в Медведково на околиці Москви. Ця персонажка найбільш близька авторці. Головне захоплення Дар'ї — домашні тварини. У будинку її героїні багато кішок і собак, один з них мопс Хучик. Вона мала кількох кандидатів у чоловіки: Назара, Ярика і Бурдюка. Деякий час зустрічалася одночасно з усіма, за що в книзі «Коханка єгипетської мумії» здобула погану славу. Вибрала Бурдюка, але дізналася, що він зраджує, і пішла від нього. Стала відомою ведучою. Має невеличкий «скелет у шафі» — в юному віці вона довела до самогубства Андрія Ройтберга (він перебував у маніакально-депресивному стані, і тому Дар'ю не можна вважати вбивцею). У книзі «Шість соток для Робінзона» їй довелося перетворитися на штукатурку Дар'ю Васильєву, оскільки їй треба було, щоб думали, що любителька приватного розшуку стає жертвою вбивці-отруйника.
Героїня іншої серії, Євлампія Романова, у минулому — Єфросинія Романова, пізня дитина і довгоочікувана донька радянського генерала-вченого й оперної співачки, закінчила консерваторію по класу арфи, була одружена, після розлучення змінила ім'я і навчилася смачно готувати. Лампа відкрила свою детективну агенцію, де працює приватним детективом, дружить з майором міліції Володимиром Костіним. Героїня за сюжетом отримала: кішку Семираміду, кішку Пінгву і кота Клауса, мопсів Аду, Мулю, Плюшу, Феню, Капу і двох інших собак стаффордширського тер'єра Рейчел і безпородного дворнягу Рамика, хом'ячків Кешу, Петю, Леонардо і жабу Гертруду. Удочерила дочку Лізу і виховує Кирила, сина подруги Каті, яка виїхала зі старшим сином та його дружиною до Америки на заробітки. Пізніше одружилася з Максом Вовком і придбала двох мопсів: Мусю і чорну Зефірку. Також має свекруху Капітоліну, господиню бутиків у Росії та США.
Віола Тараканова отримала від письменниці знання німецької мови. Героїня була одружена з майором Олегом Купріним, слідчим з Петрівки, 38, але розлучилася, працювала репетиторкою німецької мови, пише детективи під псевдонімом Аріна Віолова. Вілка небайдужа до тварин, в її квартирі живуть кішка Клеопатра, кіт Синочок і собака Дюшка. Також у Віоли була бойова подруга Тома, яка жила з нею разом з донькою і чоловіком. Але вони жахливо посварилися і тепер живуть окремо. У неї був коханець Юрій Шумаков, але після його зради вони посварилися. Після інсценованого ФСБ вбивства адвоката Литягіна вона змушена жити в шкурі Віолетти Тараканової. Після цього вона зустрічалася з Костянтином Фокіним (Франкліним). Але після його одруження з Владою Кареліною вони розлучилися. Але незабаром виявилося, що його одружили з Владою силоміць.
Іван Подушкін — син радянського письменника, працює секретарем у приватного детектива Елеонори. Ввічливий, людина з високими моральними принципами. Високого зросту та стрункої фігури. Розумний, інтелігентний, освічений. Трохи нерішучий. Цілком симпатичний молодий чоловік. Довірливий, його легко можна обдурити. Утримує старіючу матір років 60-65, яка вважає себе молодою і красивою жінкою 35 років. Ніколетта трохи неврівноважена, здіймати крик для неї як дихати. Подушкін — затятий холостяк. Йому не щастить з жінками. Деякі вважають бідного Івана Павловича геєм, але це не так. Інші, через те, що він інтелігент і не марнотрат, вважають його скнарою і занудою. Він приятелює з майором МВС Максом Вороновим. Приватне життя і робота зрештою зробили його керівником пересувного цирку.
Тетяна Сєргєєва не має нічого спільного з письменницею. Темноволоса, пишнотіла, інтелігентна і начитана, закінчила філологічний факультет педінституту, вдова (віднедавна), працювала вчителькою російської мови і літератури. Одружена з колишнім актором Аристархом Бабулькіним (на прізвисько Грі), співробітником секретної групи, в якій працює і Таня.
Степанида Козлова (народилася в 1990 році) — шоста героїня книг Дар'ї Донцової. Студентка четвертого курсу Педагогічного інституту, навчається за спеціальністю «викладач російської мови та літератури» (є певна схожість з Тетяною Сєргєєвою). Її виховує бабуся Ізабелла Костянтинівна Юр'єва (можливо, це схожість з Дашею Васильєвою). Матір Степаниди звали Ірина Олексіївна Юр'єва. Вона загинула з чоловіком під час експедиції в Середній Азії.
Нагороди Лауреатка премії «Письменник року» в 2001, 2002, 2003 роках. Лауреатка премії «Бестселер року» (заснована газетою «Книжное обозрение») у 2002, 2003 роках. Лауреатка премії торгового дому «Бібліо-Глобус» у номінаціях «Автор року» та «Ім'я року» в 2002 році. Лауреатка щорічного відкритого конкурсу «Книга року» (Міністерства у справах друку, телерадіомовлення і засобів масової комунікації Росії) у номінації «Бестселер року» в 2003 році. 5 березня 2003 року була закладена зірка на честь Дар'ї Донцової на літературній Площі зірок у Москві на Страсному бульварі. 24 червня 2005 року Дар'ї Донцовій вручили громадський Орден Петра Великого 1-го ступеня зі стрічкою за великий особистий внесок і видатні заслуги на ниві літератури. У 2006, 2007, 2008, 2009 і 2010 роках за даними опитувань Дар'ю Донцову визнавали «Письменником року».
Плагіат У 2008, 2010 і 2011 роках письменницю звинувачували в плагіаті.
Список творів
Книги Серії
«Любителька приватного розшуку Даша Васильєва» Романи
Оповідання «Справжня різдвяна казка» «Коньяк для янгола» «Моя незнайома подруга» «Нерівний шлюб Синьої Бороди» «Фальшиві зуби тигра» «Ескімос з Марса» «Кекс від шевця»
«Євлампія Романова. Слідство веде дилетант» Романи
Оповідання
«Ключ від грошей» «Балакучий рожевий ведмедик»
«Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей» Романи
Оповідання
«Балерина в бахилах»
«Джентльмен розшуку Іван Подушкін» Романи
Оповідання
«Подарунок небес» «Подарунок для бабусі»
«Детектив на дієті. Тетяна Сергєєва» Романи
Оповідання
«Білка з годинником» «Правда в сім мішків гречаної вовни» «Грошовий торт» «Білка з країни балакунів» «Секретна жіноча зброя» «Кішка в пір'ї» «Різдвяний кролик»
«Улюблениця фортуни Степанида Козлова» Романи
Поза серіями
Автобіографія «Записки божевільної оптимістки» (2003) «Записки божевільної оптимістки. Два роки по тому» (2005) «Записки божевільної оптимістки. Три роки по тому» (2007) «Я дуже хочу жити. Мій особистий досвід» (2013) «Записки щасливої парафіянки» (2024)
Кулінарні книги «Кулінарна книга ледарки» (2003) «Кулінарна книга ледарки-2. Смачне подорож» (2005) «Кулінарна книга ледарки-3. Свято по життю» (2008) «Прості і смачні рецепти Дар'ї Донцової» (2006) «Рецепти смачної кухні Дар'ї Донцової» (2008) «Секрети приготування в плитах „Дарина“» (2011) «Готуємо в мультиварці. Кулінарна книга ледарки» (2014) «Кулінарна книга ледарки. Ювілейне видання з новими рецептами» (2022)
Дитячі книги «Казки Прекрасної Долини»
«Таємниці Медової Долини» «Чорно-білий злочин» «Втеча абрикоса» «Сліди злочину»