Кміти гербу Шренява () — польський шляхетський рід.
Вперше Кміти згадуються в першій половині 19 століття. У XIV столітті ця родина успадкувала замок у Вишничах. Потім сім'я Кміта отримала землю в передгір'ї Перемишля та в горах Бещадів наприкінці XIV століття. Представники роду посідали впливові посади в Королівстві Ягеллонів, зокрема, на галицьких землях Королівства.
Вони обрали своїм замком Собень, а після його знищення угорською армією князя Ракоці переїхали до Лісько (замок Собень врешті-решт було розорено після падіння Барської конфедерації). Сім'я Кмітів, заснувавши нові села, просунулася по Сяну та його притоках. Вже на початку XV століття їм належали, серед іншого, Соліна та Райське, в середині XV століття існували Творильне та Ступосяни, Загір'я, Явірник Польський, а наприкінці 16 століття вони мали близько 60 сіл у Бещадах, включаючи Ветлину, Берегів-Горішній, Горішні Устрики та Сянік.
Основна лінія родини вимерла в 16 столітті.
Представники Ян (ЯсекBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 190.) з Вишнича і Дам'яниць (?—після 1364), з дружиною КатажиноюBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 191. мав двох синів, старшим з яких був Ян (Ясько), руський і краківський староста:Strzelecka A. Kmita Jan (Jaśko) h. Szreniawa (zm. 1376) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 89. Ян (Ясько) Кміта (бл.1330Jan Kmita z Damianic h. Śreniawa (ID: 10.417.5) —1376) — руський і краківський староста; дружина — Ганка (); Пйотр (?—1409) — краківський, сандомирський воєвода; Зофія Кмітова (Жешувська) (1430—1448) — дружина Пйотра Лунака Кміти Пйотр Лунак Кміта (?—1430) — сандомирський підчаший,Kmita Piotr z Wiśnicza (zm. 1409) // Polski Słownik Biograficzny. — 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 95. дружина — Катажина (Зофія) Жешовська: Ясек на прізвисько «Темпи» (помер до 1434), дружина — Барбара Вонтробчанка Стшелецька, дочка сандомирського каштеляна; Малгожата, дружина познанського підстлія Яна Голяна з Обіхова, Пшедпелка Мосьциця з Великого Козміна. Клеменс Кміта; (1421) Шренява, герб Сміграда, сяноцький староста
( 1447) — перемиський каштелян у 1433—1447; двічі одружувався; перша дружина; невідома, друга — краківська каштелянка Малгожата з Міхалува; Миколай з Дубецька, син першої дружини батька; дружина Малгожата, мали трьох синів (розлучилися 1441 року, зять Міхала «Мужила» БучацькогоBoniecki A. Herbarz polski… — 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 220. ): Станіслав; Миколай, помер замолоду; Ян Кміта ( 1450) — провінціал чесько-польської францисканської провінції Ян, дружина — Катажина Гербурт (після його смерті вийшла заміж за Анджея Фредра).Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 192. Ян Носек із Собеня (?—1458/1460) — середній син перемиського каштеляна, дідич Собеня, каштелян перемиський, львівський, дружина — Марта, мали 5 синів:Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 193. Добеслав Кміта (помер у 1478 р.) — наймолодший син перемиського каштеляна, дідич Вісьнича, воєвода люблінський і сандомирський., раніше Люблін — брат Яна (помер у 1458/60 р.), Каштелян Ян; Пйотр (—1505) — маршалок великий коронний, студент Краківського університету; Миколай, студент Краківського університету;Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 194. Станіслав — військовик, урядник, магнат, дружина — донька краківського воєводи Яна Амора «Юніора» Тарновського Катажина (шлюб близько 1489 року):Kamiński A. Kmita Stanisław z Wiśnicza // Polski Słownik Biograficzny. — 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 101—102. Станіслав, брав участь у битвах під Вишнівцем 1512 та Оршею 1515, покінчив життя самогубством;Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 196. Пйотр (1477—1553) — молодший син батька, маршалок великий коронний, краківський воєвода, найвідоміший з роду — S. 196.. Дружина — Барбара Гербурт. Анджей Кміта (помер у 1494 р.), брат Пйотра та Станіслава, 1487, — староста Белза та Бецьких, королівський придворний, син Яна Кміти (помер 1458/60), каштелян Станіслав Кміта (близько 1450—1511) — воєвода, воєвода Рутенії, каштелян Санока, брат Анджея Пйотр Кміта (1442—1505) — краківський воєвода, коронний маршал, старший син Яна (помер 1458/60) каштелян, брат Анджея та Станіслава Пйотр (?–1515) — сяноцький староста, син Анджея. Миколай, 1418 року продав село Берізка. Малгожата. Пйотр Кміта Собєнський (1477—1553) — краківський воєвода, великий маршал корони, Спіш староста (1522—1553) Барбара Кміта (померла в 1580 р.) — дружина Пйотра Кміти Валентин Кміта — Valentino Kmitha de Wolia, burgrabio arcis Cracoviensis, heredi in Sadowie et Bethkowicze (1574) Ян Кміта (1517—1588) — краківський письменник землі, посланник Ян Ачаці Кміта (помер близько 1628 р.) — поет, ймовірно, міщанин, що видає себе за сім'ю Кмітів Шренява
Ян — писар земський краківський, приятель Менжика Станіслава.Urban W. Mężyk Stanisław z Putniowic // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1975. — T. XX/3, zeszyt 86. — S. 515—516. Ян — провінціял отців францисканців провінції чесько-польської. Ян — посол сеймовий. Ян — друкар. Ян — лікар. — поет.
Примітки
Джерела Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 190—203. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 539—542. Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — 160 s.
Посилання Osoby o nazwisku «Kmita» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego .