Лев Олександрович Спасокукоцький (14 вересня 1912, с. Нікольське Даниловського повіту Ярославської губернії — 25 травня 1960, Київ) — український композитор і музичний педагог.
У 1945 році закінчив Київську консерваторію по класу композиції у Б. М. Лятошинського і в ній же почав викладати композицію, аналіз музичних творів. 1951 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Жанр кантати у творчості українських радянських композиторів».
Твори Для симфонічного оркестру: Симфонія (незакінчена, 1940), Поема (1946), Марш (1941), Квартет (1949).
Для фортепіано: Чотири прелюдії (1932), Десять варіацій (1939), Чотири п'єси (1941), Чотири п'єси (1943), Балада (1944).
Для скрипки і фортепіано: Поема (1940), Танець (1940).
Інші: Дві п'єси (для кларнета і фортепіано — 1948, для баяна — 1949, для валторни і фортепіано — 1950); Оповідання (для гобоя і фортепіано, 1951); Пісні на слова Б. Бікбая і Сайфи (1942–1943); обробка татарських, башкірських, грецьких народних пісень.
Джерела Пясковський І. Б. Історико-біографічний нарис діяльності педагогів кафедри Теорії музики НМАУ ім. П. І. Чайковського