Малакантові (Malacanthidae) — родина окунеподібних риб.
Опис Представники цієї родини мають подовжене, сигароподібне тіло, вкрите дрібною лускою. Зяброва кришка у них озброєна гострим шипом. Спинний плавець не поділений на частини і, як і анальний, сильно подовжений. У обох плавцях колючі промені розвинені слабко. Хвіст має округлу або усічену форму. Майже всі малакантові відрізняються яскравим і досить різноманітним — синім, червоним, зеленим — забарвленням. Розміри різних видів варіюють від 20 до 60 см.
Спосіб життя Ці риби широко поширені поблизу узбереж тропічних , субтропічних і почасти помірно теплих морів всіх океанів. Всі вони ведуть донний спосіб життя, але помітно різняться за глибиною проживання. Деякі види (наприклад, звичайний в Індійському океані і на заході Тихого океану бланквіл синій Malacanthus latovittatus) населяють прибережні мілководдя, інші тримаються на більш-менш значній глибині. Так, вертикальний розподіл латілуса західноафриканського (Latilus semifasciatus) обмежений знизу двухсотметровою ізобатою. Ця риба, що досягає 50 см в довжину, живиться крабами, губками, червами та іншими донними тваринами.
Lopholatilus chamaeleonticeps Всі види малакантових мають смачне м'ясо і цінуються як харчові риби. Історія промислу одного з них — Lopholatilus chamaeleonticeps — дуже своєрідна. Цей вид, що мешкає у Північно-Західній Атлантиці, став відомий іхтіологам тільки в 1879 р. і майже відразу придбав чимале на ті часи значення як промисловий об'єкт. Він промишлявся у південних країв Ньюфаундлендської банки в зоні впливу Гольфстріму — теплої течії, що переносить на північний схід прогріту воду з району Флориди. Проте вже через три роки — у березні 1882, коли рибалки ледве опанували промисел, відбулася грандіозна за своїми масштабами природна катастрофа : мільярди цих риб загинули внаслідок підтоку холодних вод Лабрадорської течії у район їх проживання. Судна годинами пливли через суцільну масу загиблих риб, що усіяли море від обрію до обрію. Число мертвих риб, які спливли на поверхню, було оцінено в кілька мільярдів (розміри Lopholatilus chamaeleonticeps доходять до 60 см при вазі близько 20 кг), а площа, на якій стався замор, перевищувала 4000 квадратних миль. Протягом наступних десяти років цей вид вважався остаточно вимерлим, але потім в уловах знову почали попадатися спочатку окремі екземпляри, а потім і значні кількості цієї риби.
Branchiostegus japonicus Деяке промислове значення має і амаданай японський (Branchiostegus japonicus), якого ловлять біля берегів Південної Японії і у Східно-Китайському морі і заготовляють у солоно-в'яленому вигляді.
Класифікація У родині описано 42 видів у 5 родах: Підродина Malacanthinae Рід Branchiostegus Branchiostegus albus Dooley, 1978. Branchiostegus argentatus (Cuvier, 1830). Branchiostegus auratus (Kishinouye, 1907). Branchiostegus australiensis Dooley & Kailola, 1988. Branchiostegus doliatus (Cuvier, 1830). Branchiostegus gloerfelti Dooley & Kailola, 1988. Branchiostegus hedlandensis Dooley & Kailola, 1988. Branchiostegus ilocanus Herre, 1928. Branchiostegus japonicus (Houttuyn, 1782). Branchiostegus paxtoni Dooley & Kailola, 1988. Branchiostegus saitoi Dooley & Iwatsuki, 2012Dooley, J.K. & Iwatsuki, Y. (2012). "A new species of deepwater tilefish (Percoidea: Branchiostegidae) from the Philippines, with a brief description of the status of tilefish systematics." Zootaxa 3249: 31-38. Branchiostegus sawakinensis Amirthalingam, 1969. Branchiostegus semifasciatus (Norman, 1931). Branchiostegus serratus Dooley & Paxton, 1975. Branchiostegus vittatus Herre, 1926. Branchiostegus wardi Whitley, 1932. Рід Hoplolatilus Hoplolatilus chlupatyi Klausewitz, McCosker, Randall & Zetzsche, 1978. Hoplolatilus cuniculus Randall & Dooley, 1974. Hoplolatilus fourmanoiri Smith, 1964. Hoplolatilus fronticinctus (Günther, 1887). Hoplolatilus geo Fricke & Kacher, 1982. Hoplolatilus luteus Allen & Kuiter, 1989. Hoplolatilus marcosi Burgess, 1978. Hoplolatilus oreni (Clark & Ben-Tuvia, 1973). Hoplolatilus pohle Earle & Pyle, 1997. Hoplolatilus purpureus Burgess, 1978. Hoplolatilus starcki Randall & Dooley, 1974. Рід Malacanthus Malacanthus brevirostris Guichenot, 1848. Malacanthus latovittatus (Lacépède, 1801). Malacanthus plumieri (Bloch, 1786). Підродини Latilinae Рід CaulolatilusNelson, J. S., and coauthors. 2004. Common and Scientific Names of Fishes from the United States, Canada, and Mexico, 6th ed., Special Publication 29. American Fisheries Society, Bethesda, MD. Caulolatilus affinis Gill, 1865. Caulolatilus bermudensis Dooley, 1981. Caulolatilus chrysops (Valenciennes, 1833). Caulolatilus cyanops Poey, 1866. Caulolatilus dooleyi Berry, 1978. Caulolatilus guppyi Beebe & Tee-Van, 1937. Caulolatilus hubbsi Dooley, 1978. Caulolatilus intermedius Howell Rivero, 1936. Caulolatilus microps Goode & Bean, 1878. Caulolatilus princeps (Jenyns, 1840). Caulolatilus williamsi Dooley & Berry, 1977. Рід Lopholatilus Lopholatilus chamaeleonticeps Goode & Bean, 1879 Lopholatilus villarii Miranda-Ribeiro, 1915.
Примітки
Посилання
Eol.org Acero, A. and Franke, R., (2001)., Peces del parque nacional natural Gorgona. En: Barrios, L. M. y M. Lopéz-Victoria (Eds.). Gorgona marina: Contribución al conocimiento de una isla única., INVEMAR, Serie Publicaciones Especiales No. 7:123-131. Breder, C.M. Jr., (1936)., Scientific results of the second oceanographic expedition of the "Pawnee" 1926. Heterosomata to Pediculati from Panama to Lower California., Bull. Bingham Oceanogr. Collect. Yale Univ., 2(3):1-56. Béarez, P., 1996., Lista de los Peces Marinos del Ecuador Continental., Revista de Biologia Tropical, 44:731-741. Castro-Aguirre, J.L. and Balart, E.F., (2002)., La ictiofauna de las islas Revillagigedos y sus relaciones zoogeograficas, con comentarios acerca de su origen y evolucion. En: Lozano-Vilano, M. L. (Ed.). Libro Jubilar en Honor al Dr. Salvador Contreras Balderas., Universidad Autonoma de Nuevo León:153-170. Dooley, J.K., (1978)., Systematics and biology of the tilefishes (Perciformes: Branchiostegidae and Malacanthidae), with descriptions of two new species., U.S. Nat. Ocean. Atmos.