«Меркава́» (, колісниця) — серія ізраїльських основних бойових танків, що випускаються з 1979 року донині. Існують п'ять поколінь серійних танків (Меркава 1, 2, 3, 4 та 5). Четверте покоління стоїть на озброєнні ізраїльської армії з 2004 року, п'яте — з 2023.
Через тривалі збройні конфлікти Ізраїлю з сусідніми арабськими державами, танки серії «Меркава» встигли взяти участь у бойових діях. Кампанії, в яких брав участь танк: Перша (1982) та Друга (2006) ліванські війни, операція «Непорушна скеля» (2014), вторгнення ХАМАСу в Ізраїль (2023).
На основі Меркава IV розробили БМП «Намер».
Історія створення Програма розробки танка «Меркава» була затверджена в серпні 1970 року, незабаром після відмови Великої Британії продати Ізраїлю танки «Чифтен». Роботи з проєктування очолив генерал-майор Ісраель Таль, що незвично для світової практики танкобудування. Таль був не інженером, а бойовим офіцером, учасником всіх арабо-ізраїльських воєн. Під час Шестиденної війни він командував однією з трьох бронетанкових колон, які розгромили єгипетські війська на Синаї, наприкінці 1960-х років зайняв пост командувача бронетанковими військами Армії оборони Ізраїлю (АОІ). Сталевий макет танка був виготовлений вже у квітні 1971-го року, протягом 1972-го відпрацьовувалася концепція переднього розміщення моторно-трансмісійного відділення (МТО) на переробленому танку «Центуріон». У грудні 1974-го були побудовані два перших дослідних зразки. Перші 4 серійних танки були передані АОІ у квітні 1979-го, а в жовтні того ж року «Меркава Mk.1» був офіційно прийнятий на озброєння.
Серійне виробництво «Меркава Mk.1» почалося в середині 1979 року. Всього було вироблено близько 250 танків цієї моделі. Всі танки «Меркава Mk.1» були частково модернізовані до рівня Mk.2 («Меркава Mk.1B»). Вперше в світі всі боєприпаси мали вогнестійку упаковку. У кормі була механізована боєукладка на 5 снарядів.
Конструкція
Характерною особливістю танка є розташування моторно-трансмісійного відділення в передній частині корпусу, а в кормі розташований відсік, у якому можна перевозити десант, поранених або додаткові боєприпаси. Ця особливість перетворює «Меркаву», по суті, на універсальну бойову машину, здатну виконувати роль і танка, і БТР.
Відсік має броньові двері в кормі, що дозволяє екіпажу в критичних ситуаціях залишати танк іззаду.
Корпус і башта Корпус і башта танка — литі, мають великі кути нахилу броні (до 75-80 °). Знімний верхній броньовий лист МТО трохи піднятий щодо іншої частини корпусу, і його кромка перекриває нижню частину башти спереду, захищаючи найбільш уразливий в танку стик — між баштою й корпусом. У передній частині верхнього броньованого листа є відкидна панель для доступу до двигуна і проведення на ньому найпростіших регламентних робіт. Поперечна броньована перегородка встановлена усередині корпусу безпосередньо перед двигуном, простір між перегородкою і лобовою деталлю зайнято паливними баками. Ще одна перегородка з броні відокремлює двигун від бойового відділення.
Моторно-трансмісійне відділення зміщене до правого борту корпусу, зліва від нього розташоване відділення управління. У механіка-водія встановлені три нерухомих перископічних прилади, причому середній може замінятися приладом нічного бачення без підсвічування. Через значне зміщення його робочого місця до лівого борту і незначний кут нахилу верхнього броньованого листа МТО огляд механіка-водія вправо сильно обмежений. Механік-водій потрапляє на своє місце або через кормовий люк і бойове відділення, або через зсувний люк у верхньому броньованому листі корпусу.
Основний запас пального розміщений у паливних баках, встановлених у задній частині броньованих ніш над гусеницями. У спонсонах над гусеницями, що мають рознесене бронювання, між броньованими листами розташовані агрегати, ушкодження яких не веде до втрати танком боєздатності. У верхній передній частині правої та лівої ніш над гусеницями перебувають решітки для забору повітря, що охолоджує двигун. Решітки для випуску повітря й отвір для викиду відпрацьованих газів перебувають у бічній частині правої ніші над гусеницями. Вихлопні гази змішуються з повітрям і охолоджуються, що сприяє зниженню помітності танка в ІЧ-діапазоні. Забір повітря для живлення двигуна здійснюється через решітку з зони за сходинкою верхнього броньованого листа МТО з правого боку башти.
Башта танка «Меркава» має клиноподібну форму, що сприяє рикошету снарядів при обстрілі з передньої півсфери. Броня башти рознесена, в проміжку між стінками встановлюються додаткові захисні елементи. До кормової ніші башти кріпиться великий кошик.
Робоче місце навідника розташоване праворуч від гармати. У навідника встановлений оптичний приціл з 8-кратним збільшенням та вбудованим лазерним далекоміром і перископічний оглядовий прилад. Перед оптичною головкою прицілу до поверхні башти приварені спеціальні ребра, що сприяють рикошету куль і осколків снарядів. Інформація про відстані до цілі від лазерного далекоміра надходить у балістичний обчислювач. Дані про швидкість цілі, кути крену, атмосферні умови (швидкість вітру, тиск, температура повітря) вводяться в обчислювач автоматично, а про тип снаряда і знос каналу гармати — вручну. Датчики атмосферних параметрів встановлені на висувній телескопічній щоглі, розташованій зліва в кормовій частині башти.
Командир розташовується позаду навідника, його сидіння піднесено щодо сидіння навідника. У командира встановлений панорамний оптичний приціл зі змінним збільшенням (від 4х до 20х). Приціл командира має відводи денної й нічної оптичних гілок від прицілу-далекоміра навідника, завдяки чому він може давати останньому цілевказання, а при необхідності вести вогонь із гармати замість навідника. На додаток до панорамного прицілу, навколо люка командира встановлені п'ять перископічних нерухомих оглядових приладів.
Місце заряджаючого знаходиться зліва від гармати. У нього встановлений один поворотний наглядовий прилад. При необхідності, заряджаючий може виконувати функції механіка-водія або навідника. Радіотехніка розміщується у башті, ліворуч від місця заряджаючого.
У задній частині корпусу розташований відсік для розміщення додаткового боєкомплекту, резервного екіпажу або шести десантників. Також у ньому можна установити чотири ноші з пораненими. У кормовому броньованому листі є двостулковий люк шириною 600 мм для доступу в бойове відділення. Верхня частина люка відкривається вгору, нижня — вниз. Тактика використання танка «Меркава» не передбачає перевезення солдатів на полі бою. Стандартним вважається екіпаж із чотирьох осіб і розміщення в кормовому відсіку боєкомплекту.
У бойовому і моторно-трансмісійному відділеннях змонтована швидка автоматична система пожежогасіння «Спектронікс». Танк також оснащений системою захисту від зброї масового ураження. Вентиляція з фільтром колективного типу встановлена в кормовій частині корпусу. Доступ до вентиляції здійснюється через дверцята розміром 80 × 80 см, які знаходяться праворуч від осі танка в кормовому бронелисті. Такі ж дверцята зліва закривають відсік з акумуляторними батареями.
Озброєння
На танку «Меркава» встановлена американська 105-мм нарізна гармата M68 (ліцензійний варіант англійської L7). Всі гармати для «Меркави» виготовлені на підприємствах «Israel Military Industries» («Ізраїльська військова промисловість»). Кути наведення гармати у вертикальній площині від -8,5 до + 20 °. Гармата забезпечена термічно-ізольованим кожухом, щоб уникнути вигину осі гармати через нерівномірне нагрівання. Маска гармати, як і на танку «Чіфтен», відсутня. Боєкомплект танка становить 62 постріли, однак, при необхідності (в перевантаження), його можна збільшити до 86 пострілів. У боєкомплект входять постріли з п'ятьма типами снарядів — бронебійним підкаліберним, кумулятивним, фугасним-бронебійним, димовим і снарядом з готовими уражуючими елементами. Велика частина боєзапасу (48 пострілів) розташована в кормовій частині корпусу танка в контейнерах зі скловолокна із внутрішнім гумовим теплоізоляційним покриттям, по чотири снаряди в кожному.
Гармата стабілізована у двох площинах. Приводи розвороту башти й наведення гармати у вертикальній площині електрогідравлічні. Гідроакумулятор і гідравлічний силовий блок розміщуються в кормовій ніші башти та відокремлені від бойового відділення броньованою перегородкою.
Допоміжне озброєння включає, спарений кулемет MAG (7,62-мм) з гарматою, що випускається в Ізраїлі за бельгійською ліцензією. Кулемет встановлений ліворуч від гармати. Ще два аналогічні кулемети змонтовані на кронштейнах поруч з люками командира і заряджаючого. Загальний боєкомплект для кулеметів складає 10 000 патронів. Над дулом гармати передбачена установка дистанційно керованого кулемета калібру 12,7 мм; прицілювання великокаліберного кулемета здійснюється за допомогою основного прицілу навідника. 60-мм міномет встановлений ліворуч на даху башти; стрільбу з цього міномета веде заряджаючий через відкритий люк. Боєкомплект — 30 осколково-фугасних, димових і освітлювальних мін.
Силова установка
Двигун — американський дизель повітряного охолодження «Теледайн Континентал» AVDS-1790-5A з турбонаддувом. Це форсований до 900 к.с. двигун AVDS-1790, що використовувався на американських танках M60 та ізраїльських «Центуріон» і M48. Трансмісія також американська, Аллісон CD-850-6B, але модернізована ізраїльськими фахівцями, напівавтоматична, гідромеханічна, з гідрооб'ємним механізмом повороту.
Ходова частина
Підвіска незалежна, пружинна типу Крісті. З кожного борту встановлено по шість обгумованих опорних котків діаметром 790 мм і по п'ять підтримувальних роликів: два з них підтримують верхню гілку гусениці за вилучену від корпуса частину, а три — за найближчу. Елементи підвіски розташовані із зовнішнього боку корпусу. На двох передніх і двох задніх вузлах підвіски змонтовані телескопічні гідравлічні амортизатори. Динамічний хід опорних котків — 210 мм. Кожен вузол підвіски кріпиться до корпусу на чотирьох болтах і може бути швидко замінений при виході з ладу внаслідок підриву на міні. Привідні колеса переднього розташування. Відмова від торсіонної підвіски дозволила виконати днище корпуса гладким, V-подібної форми, що, поряд з рознесеним бронюванням днища, підвищує захищеність корпусу при детонації міни. Балансири непарних за рахунком котків спрямовані в бік носа танка, парних — в бік корми, тому зовні вузли підвіски попарно утворюють три візки, що може ввести в оману, і в деяких джерелах вказується, що підвіска «Меркави» балансирно-пружинна, хоча насправді, вона незалежна.
Гусениці цілометалеві, з відкритими шарнірами. Ширина траків — 640 мм, кількість траків в гусениці — 110, довжина опорної поверхні — 4,52 м. Ходова частина прикрита шестисекційними екранами, виготовленими зі сталевої броні. Екрани можуть відкидатися вгору для доступу до елементів підвіски.
Варіанти
Меркава Mark I
Спроєктований для масового виробництва «Меркава Марк I» використовується з 1978 року, є оригінальним дизайном створеним відповідно до рішення ізраїльського генерала Таля. «Меркава Марк I» має вагу 63 тонни й двигун потужністю 900 к.с., питома потужність складала 14 к.с./т. Головним озброєнням є 105 мм гармата M68 (ліцензована копія британської гармати Royal Ordnance L7), додаткове озброєння складається з двох 7,62 мм кулеметів для захисту від піхоти, та 60 мм зовнішнього міномета, при цьому мінометник не прикритий бронею.
Загальний дизайн траків і котків було взято від британського танка Центуріон, які використовувалися під час війни Судного дня і показали високу ефективність у скелястій місцевості Голан.
Вперше Меркава була використана у бою під час Ліванської війни, де Ізраїль розгорнув 180 одиниць. Попри їх успіх, БТР M113 які їх супроводжували, були визнані не дуже ефективними. Меркави були перероблені на саморобні БТРи або броньовані машини медичної допомоги шляхом зняття сховищ боєприпасів. Десять солдатів або поранених могли потрапити до машини через задні двері.