Калустян (Калустянц) Тамара Сергіївна (Седраківна)  — видатна українська камерна співачка (мецо-сопрано). Лауреат Республіканського конкурсу вокалістів (1959). Закінчила Київський університет (1950, філологічний факультет, романо-германське відділення), Київську консерваторію (1957, клас вокалу К. Брун-Каміонської й Тетяни Михайлової, клас камерного співу Зої Ліхтман).

Онука відомого українського математика Д. Граве.

Підписала «Київський лист» (Лист-протест 139) 1968 року, усвідомлюючи, що тим самим назавжди позбавляє себе можливості викладання в радянській консерваторії, всесоюзного визнання, телевізійних виступів та зарубіжних гастролей тощо.

Співачку пов'язувала багаторічна віддана дружба з Фаїною Раневською.

Творча біографія 1946—1951 — навчалася співу у вокально-оперній студії Будинку вчених АН УРСР, у 1960-х брала уроки в Надії Голубовської та Ісая Браудо (Санкт-Петербург, тоді Ленінград).

1959—1972 — солістка Укрконцерту.

1972—1988 — солістка Київської філармонії.

1961—1974 — викладачка вокалу в Республіканській студії естрадно-циркового мистецтва при Укрконцерті.

Як солістка Київської філармонії виконала низку різнопланових програм з фортепіано, органом, камерними і симфонічними оркестрами. Досконале знання іноземних мов сприяло точному відтворенню лексики оригіналів.

З органістом Самуїлом Дайчем щороку (в 1960-1970-х) виконувала твори Й. С. Баха, Г. Ф. Генделя, Т. Джордані, Дж. Перголезі та інших (Київ, Львів, Донецьк, Вільнюс, Рига, Каунас, Таллін, Ленінград, Новосибірськ, Мінськ).

У камерних концертах виконала вокальні цикли Ріхарда Вагнера, Густава Малера, Роберта Шумана, Гуго Вольфа на вірші німецьких поетів мовою оригіналу. Перша виконавиця в Києві вокальних циклів Дмитра Шостаковича "На слова Марини Цветаєвої", «Іспанські пісні», «Сатири» на слова Саші Чорного; В. Гавриліна, М. Мінкова, М. Таривердієва, Б. Тищенка, 2 цикли Сергія Прокоф'єва (на слова Анни Ахматової та Костянтина Бальмонта). У репертуарі — романси Антона Аренського, Милія Балакірєва, Михайла Глінки, Олександра Даргомижського, Цезаря Кюї, Миколи Метнера, Модеста Мусоргського, Сергія Рахманінова, Миколи Римського-Корсакова, Петра Чайковського, Антона Рубінштейна, Георгія Свиридова та ін.

Плідно співпрацювала з українськими митцями, виконала багато сучасних українських вокальних творів, поміж них — вокальні цикли Бориса Лятошинського на вірші Персі Б. Шеллі, Юлія Мейтуса на вірші Василя Симоненка, Юдіфи Рожавської на вірші Віталія Коротича «Мудрість»; виконувала романси Миколи Лисенка, Якова Степового, Михайла Жербіна, Марії Завалишиної, Івана Карабиця, Олега Киви, Віктора Косенка, Бориса Лятошинського, Георгія та Платона Майбород, Юлія Мейтуса, Федора Надененка, Юдіфи Рожавської, В. Філіпенка, Ігора Шама, Андрія Штогаренка. Багаторічні творчі контакти пов'язували Тамару Калустян із Ігорем Блажковим; у його вокально-симфонічних програмах вона виконала ряд прем'єр, зокрема в Ленінграді) з камерним складом Симфонічного оркестру Ленінградської філармонії вперше співала драматичну кантату Бенджаміна Бріттена «Федра» (1980, до 100-річчя оркестру, здійснила запис на грамплатівку). З ним же брала участь у концертах до 100-річчя Ігора Стравинського (1980—1982): концертне виконання опери-ораторії «Едіп-цар Едіп», «Requiem Canticles» для контральто, баса, хору та оркестру, «Три пісні з В. Шекспіра» для мецо-сопрано, флейти, кларнета та альта; «Котячі колискові», Дві духовні пісні з «Іспанської книги пісень» Гуго Вольфа (інструментовка Ігоря Стравинського). З Ігорем Блажковим та оркестром «Перпетуум мобіле» виконала прем'єри — кантату «Аріадна на Наксосі» Й. Гайдна, поему «Психея» М. де Фальї, мотет «In convertendo» Дмитра Бортнянського, «Salve Regina» Дж. Перголезі. У концертах під керуванням Федора Глущенка співала сольні партії в Реквіємі В. А. Моцарта, Симфонії № 9 Л. Бетховена, опері «Мавра» та опери-ораторії «Едіп-цар» Ігоря Стравинського (концертне виконання), під керуванням Ю. Никоненка — у симфонії «Пісня про землю» Густава Малера. З Київським тріо солістів (В. Новиков, А. Мельников, В. Пономарьов) виконала «4 шотланські пісні» Людвіга ван Бетховена та пісні Й. Брамса, зі Струнним квартетом імені М. Лисенка, арфою та гобоєм — цикл Бориса Лятошинського «Камыши» на слова Костянтина Бальмонта. Брала участь у Гайднівських музичних святах (1985), фестивалі «Київська весна» (1983-85), у Москві до святкування 100-річчя З. Кодая виконала прем'єру Трансильваської народної балади «Ката Кадар» для мецо-сопрано і камерного оркестру (диригент Е. Сєров), у 1983 році виконала партію міс Беггот в опері « Маленький сажотрус» Бенджаміна Бріттена (постановка Ірини Молостової). У 1960-х разом із Володимиром Бесфамільновим їздила з концертами на цілину (Казахстан), у 1980-х брала участь в авторських концертах по Україні А. Штогаренка, В. Філіпенка, у 1986 році виступала з концертами на ЧАЕС. Здійснила багато записів до фонду Національної радіокомпанії України.

З 1989 року керувала вокально-оперною студією Київського будинку вчених НАНУ. Серед її учнів солісти Київської оперети, Національної опери, дитячого музичного театру, естрадні співаки та студенти консерваторії.

Померла 11 січня 2026 року на 101-му році життя.

Примітки

Література Александрова А. Письма из городов. Киев // СМ. — 1968 — № 7 Бялик М. Концертное обозрение. Отмечая 70-летие Д. Д. Шостаковича// Там само. — 1977 — № 2 Бялик М. У нас на гастролях «Прекрасные образцы» // Вечерний Ленинград. — 1980 — 6 мая Музыченко О. Исполнительское искусство. Концертное обозрение: Киев, сезон 1985/86// СМ. — 1987. — № 3 Дайч Н. Вечори камерної музики // Київська Правда. — 1968. — 28 лютого Стельмашенко О. Співає Тамара Калустян // Вечірній Київ. — 1974. — 16 лютого Комарова-Кримська І. І звуки голосу чарівного // Прапор комунізму. — 1985. — 31 грудня Фільц Б. Калустян (Калустянц) Тамара Седраківна //

Посилання

Дальнейшее — молчание. Фаина Раневская: киевские мизансцены Женщины без самолюбия «КИЕВСКОЕ ПИСЬМО» 1968 г