Мико́ла Дми́трович Бутовський ( Кременчуцький повіт, Полтавської губернії — Петербург (?)Дата смерті підозріло збігається з датою смерті Олексія Бутовського, не виключена помилка канцеляристів) — генерал від інфантерії, теоретик і практик військового навчання та виховання, відомий публіцист.
Біографія Походив з дворян Полтавської губернії, молодший брат Олексія Бутовського. Освіту здобув у Полтавському кадетському корпусі (1867) та Павлівському військовому училищі (1868). Через рік у званні підпрапорщика був призначений до лейб-гвардії Павлівського полку в складі котрого брав участь в російсько-турецькій війні. Під час кампанії неодноразово відзначався за що був нагороджений орденами Св. Ганни та Св. Станіслава IV та III ступеня відповідно.
У 1895 р. в чині полковника, призначений начальником Ризького навчального унтер-офіцерського батальйону, а в 1898-му командиром 116-го Малоярославского ПП.
З 1900 р. підвищено до генерал-майора з призначенням на посаду командира 2-ї бригади 27-ї піхотної дивізії.
1904-07 р. командуючий 2-ю Туркестанською резервною бригадою, 1907-10 р. — 7-ю Східно-сибірською стрілецькою дивізією, з 1910 по 1911 — 32-ю піхотною дивізією з дислокацією в Рівному Волинської губернії. Від 1911-го у відставці.
Публіцистична діяльність Літературну діяльність Бутовський розпочав під час війни 1877 р. низкою цікавих кореспонденцій з театру бойових дій надрукованих в «Голосі». Великий вплив на його письменницьку творчість склав М. І. Драгомиров. Згодом Микола Дмитрович брав участь у багатьох комісіях при головному штабі котрі виробляли положення з виховання та освіти військ:
Твори «Наши солдаты — типы мирного и военного времени» (ілюстроване) (1901 р.) «Пособие для составления аттестаций» (1908 р.) «О способах обучения и воспитания современного солдата — практические заметки командира роты» (1908—09р.) «Прежняя служба и настоящая — очерк развития солдатской школы» (1909 р.) «О производстве ротных учений — практические советы для скорого систематического обучения роты» (1910 р.) та інші.
Окремі твори Бутовського перекладено іноземними мовами — французькою, німецькою, болгарською та румунською. Помер Микола Дмитрович 25 лютого 1917 в Петрограді, похований на Новодівичому цвинтарі.
Примітки
Посилання Історія Полтави/Микола Дмитрович Бутовський