Петро́ Коцило́вський (; бл. 1845, с. Пакошівка — бл. 1920, Глинне) — заможний український селянин-землероб із Пакошівки (Лемківщина), громадсько-політичний діяч. Батько єпископа УГКЦ Йосафата (Коциловського).
Життєпис Був сином Андрія Коциловського і його дружини Катерини Косар (Коссар).
У цей час в Пакошівці жило близько 300 греко-католиків, які належали до парафії сусіднього села Ялин (Греко-католицька церква св. Георгія в Ялині збудована в 1835 році, освячена в 1842 році, сьогодні — польський римо-католицький костел). Варте уваги і незвичне було те, як у той час на Сяніччині жили люди різних обрядів разом, без серйозних конфліктів, нерідко спільно брали участь в церемоніях як греко-католицьких, так і римо-католицьких. Разом ходили на прощу, до місць відправлення культу: до костьолу і до церкви.
Пізніше родина Коциловських купила маєток в с. Глинному біля Ліська, Петро Коциловський став землевласникам, статки якого дозволяли дати гідну освіту своїм дітям (Йосип в Ліську ходив до 4-класної початкової школи).
Активний громадський і політичний діяч. Був обраний послом до Галицького сейму 3-го скликання у 1870 році (від IV курії округу Сянік — Риманів — Буківсько; входив до складу «Руського клубу», заступник голови «Селянського клубу»Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 107—108.). В 1912 році вибраний головою читальні «Просвіти» у Глинному, яку в селі заснували студент філософії Лев Марков і студент-медик Львівського Університету Юрій Маковський (* 1890, Веремінь — Лучки — † 1963, недалеко від Баффало, в містечку Ланкастер, США). При читальні було зорганізовано курс неписьменних.
Родина Коциловських мала 2-х синів і 2 доньки. Йосип (Йосиф) — майбутній єпископ Йосафат Коциловський (3.03. 1876 — 17.11.1947) — церковний і громадський діяч, єпископ Української греко-католицької церкви, доктор філософії (1903) і теології (1907), професор (1907). Януарій (1 квітня 1879 — 24 січня 1937), присвятив себе службі Господу Богу. В 1913 році виїхав до Бразилії, де був місіонером серед українських поселенців Бразилії та Аргентини. Анна — дружина священика Петра Подляшецького, пароха с. Верхній Дорожів на Дрогобиччині. Марія (1873 р.н.) — дружина о. Казимира Гермака (1862, Перемишль — 1934, Градівка), пароха с. Гошани (тепер село Градівка Городоцького району).
В Пакошівці Коциловські залишили ще одну пам'ятку — каплицю, збудовану за сприяння Петра Коциловського, яка збережена донині, стоїть недалеко від батьківського дому Коциловських.
Примітки
Джерела Бадяк В. Наш владика: Життя та посмертні митарства перемишльського єпископа Йосафата Коциловського // Суспільно- культурне товариство Надсяння. — Львів : Вид-во Отців Василіян «Місіонер», 2000. — 110 с. : іл. — ISBN 966-02-1757-9. Пам'яті д-ра Юрія Маковського // Свобода. Український щоденник. — Нью-Йорк, 2013. — 24 квітня. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 143. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2. Marczak W. Ukrainiec w Polsce. — ISBN 83-909787-6-8.
Посилання J. Kocyłowski biskup diecezji przemyskiej 1876—1947