Гриць Гладкий (19 січня 1893, с. Чернихівці, Збаразький повіт — 16 вересня 1936, Львів) — український громадський і політичний діяч на Волині та Галичині, журналіст, сотник, начальник канцелярії Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців та начальник відділу культосвіти 6-ій Січової дивізії Армії УНР. Автор чисельних публікацій у періодиці.
Біографія
Закінчив українську гімназію в Тернополі. Під час першої світової в лавах армії Австро-Угорщини воював проти московитів на Галицькому фронті, у 1915 році втрапив до полону. Перебував у таборах Сибіру (Томськ, Уфа).
Весною 1917 повернувся до Києва. Вступив до Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців Армії УНР, де був начальником канцеляріїУкраїнці. Історія нескорених. Євген Коновалець. Гладкий Гриць був серед співзасновників Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка.
Восени 1919 року, після розформуванню Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців, перебував у таборі в Ланцуті і Бересті, став начальник 6-го відділу культосвіти Штабу дивізії, в 6-й Січовій дивізії. Редагував три часописи: «Вісти», «Характерник», «Український стрілець».
Після поразки УНР, восени 1920 року був інтернований в Александрові-Куявському, Польща. У таборі був одним з організаторів культурно-освітнього життя. Був засновником та співредактором дивізійної газети «Нове життя». У лютому 1921 року випустив спецвипуск газети, присвячений історії 6-ї Стрілецької дивізії. У 1921 р. разом з редакцією газети переїхав до табору Щипйорно, Польща. У 1922 році під його редакцією вийшов збірник «На руїнах», з описом Другого Зимового походу.
Від 1922 року в Луцьку: був секретарем Української парламентської репрезентації Волині, заснував у 1926 році тут з однодумцями газету «Українська громада», активний діяч товариства «Просвіта». Був причетним до створення Українського банку в Луцьку. У 1925 році був одним із засновників українського суспільно-політичного часопису «Українська громада» (1926—1929) у Луцьку. Активний член Української партії соціалістів-революціонерів.
У 1928 році переїхав до Львова, вийшов з УПСР та приєднався до УНДО, став її активним діячем. У 1930 році (за іншими даними — у 1931-36 роках) директор канцелярії УНДО, дописувач видання «Шлях нації». У 1931-36 роках відповідальний редактор часопису «Свобода». У 1934 році голова Союзу Українських приватних урядовців Галичини.
Трагічно загинув у Львові 16 вересня 1936 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 45.
Примітки
Джерела Волинський Б. Гладкий Гриць // Галушко М. Гладкий Гриць // Українська журналістика в іменах. — Л., 1999. — Вип. 6 Олександр Колянчук. Увічнення нескорених: Українські військові меморіали 20–30-х рр. ХХ ст. у Польщі. — Л., 2003. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. — Чикаго, 1969. Непогасний Огонь Віри — Збірник на пошану полковника Андрія Мельника. — Париж, 1974.
Посилання Енциклопедія українознавства. Командний склад VI-ї Січової стрілецької дивізії 1920 Р. — П. Самутин