Black Ball Line (1817, Нью-Йорк)

«Black Ball Line» — перша трансатлантична лінія за графіком — як сервіс за розкладом — породжена та заснована в місті Нью-Йорк у 1817 році групою комерсантів, більшість із яких були квакерами, на чолі з Джеремією Томпсоном. Також засновниками компанії були «Isaac Wright & Son» (Ісаака Райта і його нащадок — чи син чи онук), Френсіс Томпсон і Бенджаміна Маршалла. Усі були квакерами за винятком Бенджаміна Маршалла .

19 серпня 2011 року газета «Нью-Йорк таймс» писала:«Black Ball Line», це звучить як щось із книги «Острів скарбів», почала перше у світі регулярне технічне обслуговування вантажних кораблів, за даними Енциклопедії Нью-Йорку.Для свого трансатлантичного сервісу за розкладом «Black Ball Line» користувалася тільки вітрильними суднами — спочатку двох-щогловими пакет-вітрильниками, а з 1843 року почали переходити на трьох-щоглові пакет-вітрильники. Пакет-вітрильник — це вантажно-поштово-пасажирський двох- або трьох-щогловий вітрильний корабель, якій не мав гармат, а мав білі бортові смуги з чорними «фальшивими гарматними портами». Пакетбот — мав тільки одну чи дві щогли, у воєнні часи мав гармати і був зазначений для поштово-пасажирської служби і для постачання запасів.

Лінія, кораблі якої можна було пізнати по великому чорному колу в центрі марселя на передній щоглі і яка діяла між Нью-Йорком і Ліверпулем (Англія), втрималася до 1878 року і її закрито у 1879 році

Засновники, інвестори та інші персони

Початкові засновники Деякі джерела пишуть, що було 5 початкових засновників, але схоже, що 5-м був не Вільям Томпсон, який не значився тоді як персона серед засновників, була тільки компанія «Isaac Wright & Son», де син, схоже, Вільям Томпсон, якого представляв його батько Френсіс Томпсон. 5-м, а краще казати першим серед п'яти був Джеремія Томпсон Старший — батько Джеремія Томпсона.

Джеремія Томпсон Старший (або батько) — батько Джеремія Томпсона Молодшого, спочатку був у Нью-Йорку для заснування фірми, а потім повернувся у Велику Британію для заснування напрямку пакет-вітрильників на Австралію. Джеремія Томпсон — квакер, аболіціоніст, у 1801 році переїхав (емігрував) з Англії в Нью-Йорку до свого дядька з метою розгорнення сімейного вовняно-виробничого бізнесу (імпорт вовняних виробів з Англії в США, і налагодити експорт сировини бавовни в зворотньому напрямку). Він у 1817 році став першим, хто очолив «Black Ball Line». Він грав на тому, що як власники вантажів, так і пасажири, будуть готові платити вищу ціну в обмін на фіксовані дати відходу з порту, — якщо йому вдасться вдержати відповідний флот із завжди готовими кораблями в кожному порту. Його гра окупилася. Мабуть Сміт Томпсон був його родичем і завдяки цьому контакти Джеремія виходили через Деніеля Д. Томпкінса на Джеймса Монро. Френсіс Томпсон (1778 чи 1779 — XIX ст.) — квакер. В одних джерелах зазначено, що Френсіс дядько Джеремія, в інших — брат Джеремія. З 1815 року співвласник вітрильника «Pacific» разом з Ісааком Райтом. Був одружений із дочкою Ісаака Райта. Ісаак Райт — народжений в Англії і оселившийся в Нью-Йорку, квакер, судновласник. Його вітрильні судна ще до «Black Ball Line» курсували між Нью-Йорком і Англією, проте не за розкладом. Судновласники Ісаак Райт і його син Вільям мали компанію «Isaac Wright & Son». Ісаак Райт ще в 1815 році був співвласником невеликого вітрильного судна «Pacific» і мабуть інших вітрильників обслуговуючих «Black Ball Line». У 1825 році Ісаак став одним із нових засновників Міського Національного банку () та був його президентом з 1827 по 1832 рік. Спекулював бавовною і це закінчилося великими втратами для Джеремія Томпсона. Вільям Томпсон — таке ім'я носив пакет-вітрильник «Black Ball Line» і схоже, що це ім'я сина Френсіса Томсона і онука Ісаака Райта. Схоже він квакер і судновласник. Декілька джерел зазначають, що у Ісаака був син Вільям, бо пишуть «„Isaac Wright & Son“ (William)» чи «Френсіс Томпсон з Ісааком Райтом і його син». Схоже, що фірму «Isaac Wright & Son» треба переводити як Ісаак Райт і нащадок (son з англійської мови перекладається як син або нащадок), бо «Black Ball Line» мала вітрильник «William Thompson», який, схоже, носив ім'я сина Френсіса Томпсона і доньки Ісаака Райта (вони були одружені). Тоді схоже, що Ісаак не мав сина, бо в назві компанії зазначено «son», а не «sons» (один нащадок і не більше). Дуже сумнівно, що у 1816—1817 роках він був початковим засновником, бо його опікали тоді його батько Френсіс Томпсон і його дід Ісаак Райт. І він не значиться серед судновласників у ті роки. Бенджамін Маршалл — американець, імпортер текстилю до США, судновласник, оператор «Black Ball Line». Серед перших п'ятьох засновників компанії тільки він не був квакером. Пишуть, що йому належить ідея оперативного, надійного сервісу на вітрильних човнах, які вирушають і прибувають за розкладом незважаючи на те, що завантажені вони, чи ні. Він був в «Black Ball Line» не довго.

Покровителі або приховані засновники Можна казати, що «Black Ball Line» була створена за підтримкою президента США і його команди з одного берега Атлантичного океану і від королівської сім'ї Британської імперії з другого берега. Не випадково, що разом з «Black Ball Line» Нью-Йорк став першим портом США, випередивши Бостон, Філадельфію й інші порти. «Black Ball Line» — це ще й показник потепління між США і Британською імперією. Не можуть такі компанії і лінії виростати невість із чого і без підтримки зовні. Тим більше, мабуть усі засновники «Black Ball Line» були народжені в Англії і переїхали до Нью-Йорка.

Джеймс Монро — президент США з 1817 по 1824 роки, який колись був послом у дореволюційній Франції (революція була в 1794—1796 роки), послом в Англії з 1803 по 1808 рік, державним секретарем США з 1811 р. до 1814 і з 1815 р. до 1817 року. Деніел Д. Томпкінс Аріетта Мінтсорн Томпкінс () (31.07.1800 — 03.10.1837) — дочка Деніела Д. Томпкінса, яка у 1818 році була одружена з Гілбертом Ливингстон Томпсонсоном, син Сміта Томпсона, і мабуть таким чином Томпсони і Томпкінси стали родичами. Менгл Мінтсорн Томпкінс (1807—1881) — син Деніеля Д. Томпкінса і брат Аріетти Мінтсорн Томпкінс, яка у 1818 році була одружена з сином міністра військово-морського флоту США Сміта Томпсона. Мабуть таким чином Томпкінс став далеким родичем Блек-Боллерам Томпсонам? Сміт Томпсон (1768—1843) — міністр військово-морського флоту США з 1818 по 1823 роки. Асоційований член Верховного суду Сполучених Штатів з 1823 до своєї смерті в 1843 роціSmith, Jean Edward (1998). John Marshall: Definer of a Nation (Macmillan), p. 470.. У Суді Томпсон став затятим опонентом головного судді Джона Маршалла, який помер 6 липня 1835 рокуTomlins (2005), p. 522.. Син Сміта Томпсона в 1818 році був одружений з Аріеттою Мінтсорн Томпкінс, дочкою Деніеля Д. Томпкінса. Гілберт Ливингстон Томпсон (1800 — 04.07.1874) — син Сміта Томпсона, який в 1818 році був одружений з Аріеттою Мінтсорн Томпкінс () (31.07.1800 — 03.10.1837), дочка Деніеля Д. Томпкінса. Мабуть Сміт Томпсон був родичем Джеремії Томпсона, Френсіса Томпсона.

Інші персони, які були пов'язані з «Black Ball Line» Джеймс Кроппер — квакер та підприємець у Ліверпулі, один із перших брокерів і агентів «Black Ball Line» в порту Ліверпуль. Його ім'ям був названий обслуговующий «Black Ball Line» пакет-вітрильник «James Cropper». Томас Волкер (1763—1842) — підприємець з виробництва тканини, цей бізнес вів із мамою, і судновласник. Він був родом із Гілдерсем, Лідс, Англія. Томас зі своєю першою дружиною Елізабет Джексон (1767—1800) переїхали в 1793 році в Нью-Йорк. Четверо дітей Волкера народилися в Нью-Йорці. Самюел Томпсон (1795—1855) — був родичем Джеремії Томпсона (1782—1855) (чи тут помилка в роках народження і смерті, чи було два Джеремія Томпсона заснувнавших цю «Black Ball Line») і був також пов'язаний із ним і з «Black Ball Line». Головний партнер судноплавної фірмі «Samuel Thompson's Nephew & Co.». Келєб Гримшоу (19.08.1801 — 01.02.1847) — засновник і володарь фірми «Caleb Grimshaw and Co.» в Ліверпулі, яка стала ліверпульськими агентами «Black Ball Line». Мав родинні зв'язки з Самюелем Томпсоном — 10 березня 1824 року був одружен з Сарою Томпсон, подалі Сара (Томпсон) Гримшоу, сестрою Самюеля Томпсона . Сара Томпсон була сестрою Самюела Томпсона. Сара Томпсон (померла 09.02.1833) — сестра Самюеля Томпсона, яка 10 березня 1824 року була одружена з Келєба Гримшоу. Джонатан Томпсон (1773—1846) — ставленик президента США Джеймса Монро на посаду колектора (збірника митних податєй) в порту Нью-Йорк в 1820—1829 роках. Вільям Генрі Вебб — суднобудівник, власник верфі «William H. Webb» в Нью-Йорку, судновласник. Чарльз Генрі Маршалл — американець, судновласник, оператор «Black Ball Line», син Александра Маршалла. Засновник «Black Ball Line» The Butler Law Firm. Butler, Herrick & Co... Його ім'ям названий останній пакет-вітрильник «Black Ball Line». Александр Маршалл — батько Чарльза Генрі Маршалла. Його ім'ям названий один із пакет-вітрильників «Black Ball Line». Чарльз Лемсон () — судновласник, оператор «Black Ball Line». Джон В. Мейсен () (1820—1903) — партнер Самюела Томпсона в компанії «Samuel Thompson's Nephew & Co.», який також заснував бізнес із виробництва дротяних тросів і такелажу в асоціації з «Samuel Thompson's Nephew & Co.» в 1866 році.

Партнерські компанії Власники всіх нижчеперелічених компаній були також судновласниками суден (мали частку свого володіння на кожне конкретне судно, тобто совладельці судна) забезпечувавших сервіс «Black Ball Line».

«Isaac Wright & Son» — оператори «Black Ball Line» в Нью-Йорку, брокери і вантажовідправники в Нью-Йорку, підприємці з імпорту англійського металу і експорту сировини бавовни з Сполучених Штатів. Судновласники Ісаак Райт і його нащадок, більш схоже онук ніж син, Вільям мали компанію «Isaac Wright & Son», і ще в 1815 році Ісаак Райт був співвласником невеликого вітрильника «Pacific», і мабуть пізніше іншими вітрильниками () «Courier» (1816) та «Amity» (1822), «James Monroe», які стали першими суднами «Black Ball Line». «Isaac Wright & Son» працювала на лінії Нью-Йорк — Англія ще до заснування «Black Ball Line», але це були не заплановані перевезення пасажирів і частково вантажів. «Isaac Wright & Son» виконувала також агентські функції в «Black Ball Line». «Goodhue and Swett» — компанія заснована в 1809 році в Нью-Йорку і працювала пакет-вітрильниками на трансатлантичних лініях. Обслуговувала як Кантонську фірму «Russel and Co.». У 1850 році компанія змінила назву на «Goodhue & Co.» і мала флаг схожий на флаг «Black Ball Line». Компанія також була частиною консорціуму, який управляв «Black Ball Line», і згодом злилася з «Charles H. Marshall and Co.», фінальним оператором «Black Ball Line». «Messer's Cropper, Benson, Rathbone and Hodgkinson» — агенти «Black Ball Line» в Ліверпулі з 1817 року. «Samuel Thompson's Nephew & Co.» — уповноважені в ділах «Black Ball Line» і «Black Star Line», агенти пасажирських перевезень, підприємці з виробництва дротяних тросів і такелажу. Самюел Томпсон (1795—1855) — головний партнер судноплавної фірмі «Samuel Thompson's Nephew & Co.» і далекий родич Джеремія Томпсона. «Caleb Grimshaw & Co.» — агенти «Black Ball Line» в Ліверпулі, Англія . «Charles H. Marshall and Co.» — фінальні оператори «Black Ball Line». Ця компанія з'явилася пізніше і очолював її Чарльз Генрі Маршалл (1837—1912), син Александра Маршалла (Бенджамін Маршалл чи з іншої сім'ї, чи родич). Поступово всі судна «Black Ball Line» потрапили до «Charles H. Marshall and Co.». З'явилася ця компанія не раніше 1835 року і не пізніше 1855 року. Ця компанія продовжувала будувати вітрильники на верфі «William H. Webb».

«Charles Hill and Co.» — підприємці та брокери за адресою Шлях Ватерлоо 60 () в Ліверпулі. Так зазначено, що у 1855 році вони відправляли судна «Black Ball Line».