Дина́стія Пізня Чжао () — династія, що правила північним Китаєм після і водночас з династієм Рання Чжао, яку у 329 році підкорила. Була повалена державою Рання Янь. Вважається однією з Шістнадцяти варварських держав. Ця династія керувалася імператорами з роду Ши, першим з яких був Ши Ле.
Історія Засновником держави пізня Чжао виступив рід Ши. Його представник, колишній раб, Ши Ле під час внутрішніх чвар 290-х років втік до племені сюнну з держави Цзінь. Згодом приєднався до шаньюя Лю Юаня, якому допомагав у війні із Цзінь. Після смерті останнього, скориставшись чварами у родині Лю з династії Рання Чжао, у 319 році оголосив про створення нової династії Старша Чжао.
Надалі представники цього роду вели тривалі бойові дії проти армій Цзінь, кочових племен півночі, тибетців, місцевих китайських військовиків. У 329 році рід Ши зумів перемогти державу Рання Чжао. Найбільшого розквіту Пізня Чжао набула за правління Ши Ху. Втім серед великої кількості кочових племен. що перебралися до північного Китаю рід Ши не зумів набути належної та постійної підтримки. Вже наприкінці 340-х років спалахують внутрішні чвари між різними племенами, точиться постійна боротьба за владу між нащадками Ши Ху. Зрештою Піздя Чжао була знищена сяньбійцями, які заснували династію Рання Янь.
Культура За імператорів пізньої Чжао посилюється вплив буддизму, зводяться численні храми. Представники цієї релігії починають обіймати керівні посади у державі. Водночас робляться спроби культурного відродження країни.
Імператори Посмертне ім'я Особисте ім'я Роки правління Девіз і роки правління Мін-ді明帝 Míngdì Ши Ле石勒 Shí Lè 319–333 Чжаован (趙王 Zhàowáng) 319—328 Тайхе (太和 Tàihé) 328—330 Цзяньпін (建平 Jiànpíng) 330—333 Хай Ян-ван海陽王 Hǎiyángwáng Ши Хун石弘 Shí Hóng 333—334 Цзяньпін (建平 Jiànpíng) 333 Яньсі (延熙 Yánxī) 334 У-ді武帝 Wǔdì Ши Ху石虎 Shí Hǔ 334–349 Цзяньу (建武 Jiànwǔ) 334—349 Тайнін (太寧 Tàiníng) 349Цяо-ван譙王 Qiáowáng Ши Ши石世 Shí Shì 349 Тайнін (太寧 Tàiníng) 349Пан-чен-ван彭城王 Pángchéngwáng Ши Цзунь石遵 Shí Zūn 349 Тайнін (太寧 Tàiníng) 349І Ян-ван義陽王 Yìyángwáng Ши Цзянь石鑒 Shí Jiàn 349—350 Цінлун (青龍 Qīnglóng) 349—350Сінь Сін-ван新興王 Xīnxīngwáng Ши Чжи石祗 Shí Zhī 350—351 Юннін (永寧 Yǒngníng) 349—350
Джерела Li Bo, Zheng Yin, "5000 years of Chinese history", Inner Mongolian People's publishing corp, ISBN 7-204-04420-7, 2001.