Піхотний танк Mk IV «Черчилль» (A22) () — піхотний танк армії Великої Британії періоду Другої світової війни, важкий за масою. Поставлявся в СРСР за програмою ленд-лізу. Спроектований в 1939–1940 роках, серійно вироблявся з 1941 по 1945 рік і став одним з найчисленніших британських танків Другої світової. Як й інші англійські піхотні танки, «Черчилль» відрізнявся застарілою конструкцією, слабким озброєнням і дуже низькою рухливістю, але досить товстою для свого часу бронею (101 мм, пізніше доведена до 152 мм) дозволила йому відносно успішно воювати до самого 1945 року. Після закінчення Другої світової, «Черчилль» незабаром до кінця 1950-х років був знятий з озброєння, але деяка кількість вогнеметного варіанту цих танків ще взяла участь у Корейській війні.
Історія створення Танк був спроектований англійцями з метою створити машину, здатну протистояти 50-мм гарматі німців. Конструкція танка була надзвичайно старомодною.
Модифікації Infantry Tank Mk IV, Churchill I — базова модифікація, з 40-мм гарматою QF 2 pounder Mk IX у башті, 76-мм гаубицею в лобовому листі корпусу та 7,92-мм кулеметом BESA. Infantry Tank Mk IV, Churchill II — 2 фунтова (40-мм) гармата і два 7,92-мм кулемета BESA. Infantry Tank Mk IV, Churchill II CS — версія «безпосередньої підтримки» () з 76-мм гаубицею у башті і 40-мм гарматою в лобовому листі корпусу. Infantry Tank Mk IV, Churchill III — модифікація з новою звареною баштою збільшеного розміру з 6-фунтовою (57-мм) гарматою QF 6 pounder Mk III і з 7,92-мм кулеметом на місці гаубиці. Infantry Tank Mk IV, Churchill IV — модифікація з литою баштою аналогічною Churchill III конструкції, з 57-мм гарматою QF 6 pounder Mk III або Mk V. Infantry Tank Mk IV, Churchill IV NA 75 — переобладнані в Північній Африці «Черчиллі» з установкою американської 75-мм гармати M3 разом з установкою з танка «Шерман», замість штатної 57-мм. Infantry Tank Mk IV, Churchill V — варіант Churchill IV з 95-мм гаубицею замість гармати. Infantry Tank Mk IV, Churchill VI — модифікація з 75-мм гарматою Ordnance QF 75 мм та додатковим навісним захистом бортів та нижньої лобової частини корпусу. Infantry Tank Mk IV, Churchill VII (A22F) — модифікація з посиленим до 152 мм лобовим і до 95 мм бортовим бронюванням, посиленою ходовою частиною та новою командирською башточкою. Озброєння — 75-мм гармата OQF 75 mm Infantry Tank Mk IV, Churchill VIII — варіант Churchill VII з 95-мм гаубицею замість гармати. Infantry Tank Mk IV, Churchill IX — Churchill III і Churchill IV, модернізовані за рівнем броньовий захисту шляхом навішування додаткових бронеплит на корпус та установки нової башти до рівня Churchill VII, але із збереженням 57-мм гармати. Infantry Tank Mk IV, Churchill IX LT — Churchill III і Churchill IV, модернізовані аналогічно Churchill IX, але із збереженням старої башті ( — «легка башта»). Infantry Tank Mk IV, Churchill X — Churchill VI, модернізовані за рівнем броньового захисту до рівня Churchill VII шляхом навішування додаткових бронеплит та установки башти від Churchill VII. Infantry Tank Mk IV, Churchill X LT — Churchill VI, модернізовані аналогічно Churchill X, але із збереженням старої башті ( — «легка башта»). Infantry Tank Mk IV, Churchill XI — Churchill V, модернізовані за рівнем броньового захисту до рівня Churchill VIII шляхом навішування додаткових бронеплит та установки башти від Churchill VIII. Infantry Tank Mk IV, Churchill XI LT — Churchill V, модернізовані аналогічно Churchill XI, але із збереженням старої башти ( — «легка башта»).
Опис конструкції
«Черчилль» був танком класичного компонування. Моторно-трансмісійне відділення розташовувалося в кормовій частині танка, бойове відділення знаходилося в середній частині, а відділення управління — у лобовій. Екіпаж танка складався з п'яти осіб: командира танка, навідника і заряджаючого, що перебували в башті та механіка-водія з кулеметником, на танках модифікації Mk I який виконував функції навідника та заряджаючого гаубиці, що розташовувалися у відділенні управління.
Броньовий корпус та башта Башта «Черчилля» — тримісна, шестигранна, близька до прямокутної в плані, форми. Конструкція башти змінювалася під час виробництва танка: на «Черчилль» модифікацій Mk I, Mk II, Mk IV, Mk V, Mk VI — суцільнолита; Mk III — зварена з катаних броньових плит;Mk VII і Mk VIII — змішана, з суцільнолитими вертикальними стінками, до яких приварювався дах з катаних бронелистів. Башти танків модифікацій Mk III і наступних відрізнялися від Mk I і Mk II збільшеним розміром, але їх форма та компоновка залишалися незмінними.
Лоб, борти та корма вежі — вертикальні. Лоб башти мав товщину в 102 мм на танках модифікацій Mk I — Mk VI і в 152 мм на Mk VII і Mk VIII. Борти та корма башти мали в товщину відповідно: 76 і 95 мм. Дах башти на танках всіх модифікацій мав товщину 20 мм. Башта встановлена на підбаштовій коробці на кульовій опорі, обертання башти здійснювалося за допомогою електричного приводу, енергія для якого надходила від генератора що приводився головним двигуном. При непрацюючому двигуні, поворот башти міг здійснюватися вручну. Залежно від типу встановленої гармати наведення по вертикалі здійснювалося за допомогою плечового упору або за допомогою підйомного механізму гвинтового типу. Башта була обладнана обертовим поликом, підвішеним до неї. Для посадки та висадки екіпажу служили два двостулкових люка в даху башти, окремий для зарядника на правій стороні башти і для командира та навідника — на лівій стороні. Також в бортах в кормовій частині танка були амбразури для стрільби з особистої зброї.
Озброєння У башті «Черчиллів» модифікації Mk I і в лобовій частині корпусу модифікації Mk II встановлювалася 40-мм танкова гармата QF 2 pounder Mk IX. Довжина ствола гармати становила 52 калібри / 2080 мм, початкова швидкість снарядів різних типів — від 790 до 850 м/с. Гармата розміщувалося на цапфах в спареній з кулеметом установці і мала кути вертикального наведення від −15 до +20 °. Вертикальне наведення здійснювалося вручну, хитанням гармати за допомогою плечового упору, а горизонтальне — поворотом башти. Для наведення гармати використовувався приціл № 30, який мав збільшення 1,9 × і поле зору 21 °.
Боєкомплект 40-мм гармати становив 150 унітарних пострілів, укладка для боєкомплекту розміщалася по кутах бойового відділення. «Черчиллі», як з 40-мм, так і з 57-мм гарматою забезпечувалися, зазвичай, виключно бронебійними снарядами, осколкові снаряди до цих гармат випускалися з 1942 року, проте інформації про комплектування ними боєкомплектів танків виявити не вдалося. У деяких джерелах згадується, що 40-мм осколкові снаряди практично не використовувалися екіпажами через вкрай малий заряд вибухової сполуки і, як наслідок, дуже низької ефективності. У СРСР з другої половини 1942 випускалися осколкові снаряди власної розробки до QF 2 pounder (по техпроцесу 37-мм зенітних снарядів), також відомо про використання в СРСР з того ж періоду 57-мм осколкових снарядів.
Боєприпаси 40-мм гармати QF 2 pounderКраткие таблицы стрельбы 40-мм английских противотанковых пушек марки IX и X на лафетах марки I и II и 40-мм танковой пушки, установленной на танках MKII «Матильда», MKIII «Валентин» и MKIV «Черчилль». — М.: ГАУ, Воениздат НКО, 1943Тип снарядаМаркаМаса пострілу, кгМаса снаряда, кгМаса ВР, гДулова швидкість, м/сбронебійний гостроголовий суцільний із захисним та балістичним наконечниками, трасуючийAPCBC/T Mk I Shot2,221,22 —850бронебійний гостроголовий суцільний, трасуючий, високошвидкіснийAPHV/T Shot2,041,08 —853бронебійний гостроголовий суцільний, трасуючийAP/T Mk I Shot2,041,08 —792/853 (нормальний / посилений заряди)бронебійний гостроголовий, трасуючийAP/T Mk I Shell2,041,0819,5 (Лідді)792/853 (нормальний / посилений заряди)навчальний суцільний гостроголовийPractice Shot, Pointed2,041,08 —792/594 (нормальний / зменшений заряди)навчальний суцільний тупоголовийPractice Shot, flatheaded2,041,08 —594осколковий, трасуючийMk II T?1,3471 (тротил)687
Таблиця бронепробивності для QF 2 pounderСнаряд \\ Відстань, м228457683914AP/T Mk I Shotкут зустрічі 30 °, гомогенна броня58524640APHV/T Shotкут зустрічі 30 °, гомогенна броня64575145
Основним озброєнням «Черчиллів» модифікацій Mk III і Mk IV була 57-мм протитанкова гармата QF 6-pounder, модифікації Mk III або Mk V. Гармата модифікації Mk III мала довжину ствола 43 калібри / 2451 мм, а модифікація Mk V мала довжину ствола 50 калібрів / 2850 мм і обладнувалася дуловим гальмом. Гармата розміщувалася на цапфах та наводилася у вертикальній площині за допомогою гвинтового механізму. Кути вертикального наведення становили від −12,5 до +20 °. Для наведення гармати використовувався приціл № 39 Mk IIS (збільшення 1,9 ×, поле зору 21 °) з гарматою модифікації Mk III і приціл № 39 Mk IV (збільшення 3 ×, поле зору 13 °) з гарматою модифікації Mk V. Боєкомплект 57-мм гармати на модифікаціях становив 84 унітарних пострілу, зазвичай лише з бронебійними снарядами. Боєкомплект розміщувався в стелажних укладаннях, що перебували в лобових кутах бойового відділення.
Боєприпаси 57-мм гармати QF 6 pounderКраткие таблицы стрельбы английской 57-мм противотанковой пушки марки II и III и 57-мм танковой пушки, установленной на танке MKIV «Черчилль». — М.: ГАУ, Воениздат НКО, 1943 Тип снарядаМаркаМаса пострілу, кгМаса снаряда, кгмаса ВР, гДулова швидкість, м/с (Mk III / Mk V)бронебійний гостроголовий суцільний із захисним та балістичним наконечником, трасуючий (з 1943 р.)APCBC/T Shot Mk 9T6,293,29 —790/825бронебійний гостроголовий суцільний із захисним наконечником, трасуючий (з 1943 р.)APC Shot Mk 8T?2,86 —846/884бронебійний гостроголовий суцільний, трасуючийAP/T Shot5,852,88 —815/892осколковийHE Shot Mk 10T?3??/820навчальний суцільний гостроголовийShot, Practice?2,867 —815/?навчальний суцільний тупоголовийPractice Shot, flatheaded?2,867 —602/?
Таблиця бронепробивності для QF 6 pounder Mk VСнаряд \\ Відстань, м45791413711828Shot Mk 9Tкут зустрічі 30 °, гомогенна броня81746356кут зустрічі 30 °, поверхнево загартована броня76746863
«Черчиллі» модифікацій Mk VI і Mk VII як основне озброєння отримали 75-мм гармату OQF 75 mm, що мала довжину ствола 36,5 калібрів / 2737 мм. Балістично, гармата була ідентичною американській гарматі M3 і використовувала той же асортимент боєприпасів. Гармата розміщувалося в аналогічній QF 6 pounder установці. Наведення гармати здійснювалося за допомогою прицілу , що мав збільшення 3 × і поле зору 13 °. Боєкомплект 75-мм гармати становили 84 унітарних бронебійних та осколково-фугасних пострілів, укладка боєкомплекту розташовувалася аналогічно танкам з 57-мм гарматою.
Боєприпаси 75-мм гармати OQF 75 mmТип снарядаМаркаМаса пострілу, кгМаса снаряда, кгМаса ВР, гДулова швидкість, м/сбронебійний тупоголовий трасуючий з балістичним наконечникомAPC/T Shot M618,776,7960620бронебійний гостроголовий суцільний трасуючийAPC/T Shot M728,526,23 —620осколково-фугаснийM488,476,75670625
Таблиця бронепробивності для OQF 75 mmСнаряд \\ Відстань, м45791413711828M61 Projectileкут зустрічі 30 °, гомогенна броня66605550кут зустрічі 30 °, поверхнево загартована броня74676054M72 Shotкут зустрічі 30 °, гомогенна броня76635143кут зустрічі 30 °, поверхнево загартована броня66534133
Засоби спостереження та зв'язку Для спостереження за полем бою, «Черчилль» устатковувався перископічними оглядовими приладами «Віккерс» Mk IV, що забезпечували круговий огляд. Два з них мав у своєму розпорядженні механік-водій, ще один — стрілець з курсового кулемета/гаубиці. Три цих перископи розташовувалися в лобовій частині підбаштового листа. Ще чотири розміщувалися в даху башти, по одному перископу мали навідник та заряджаючий, а ще два перебували в командирській башточці. Механік-водій також мав у своєму розпорядженні круглий оглядовий люк у верхній лобовій бронеплиті, що закривався броньовою кришкою.