Е́вора (; , Е́вура) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Евора. Адміністративний центр округу. Розташований у південно-східній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Алентежу. Належить до Еворської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1166 року. Поділяється на 12 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Верхнє Алентежу. Площа муніципалітету — , населення муніципалітету — 56596 ос. (2011); густота населення — . Патрон — святий Петро. Святковий день муніципалітету — 29 червня. Поштовий індекс — 7000, 7005. Код місцевої адміністративної одиниці — 0705. Складова статистичного регіону Алентежу. Центр Еворського архієпископства.
Географія Евора розташована в центрі Португалії, в центрі округу Евора.
Відстань до Лісабона — 109 км.
Евора межує на півночі з муніципалітетом Аррайолуш, на північному сході — з муніципалітетом Ештремош, на сході — з муніципалітетом Редонду, на південному сході — з муніципалітетом Регенгуш-де-Монсараш, на півдні — з муніципалітетом Портел, на південному заході — з муніципалітетом Віана-ду-Алентежу, на заході — з муніципалітетом Монтемор-у-Нову.
Клімат
Історія Місто було засноване древніми лузитанами та спочатку називався Еборою. У 80-72 роках до н. е. служило резиденцією бунтівного полководця Серторія. На відзначення привілеїв, дарованих місту Цезарем, воно було перейменоване у Liberalitas Julia. З V століття згадуються місцеві єпископи.
У 712 році Евора була завойована маврами, які називали її Жабурой.
1146 року Евору звільнили португальські війська. Для захисту місцевого замку і поселення було створене Еворське братство, на базі якого виник лицарський Авіський орден. 1166 року португальський король Афонсу І надав Еворі форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
У XV і особливо XVI століттях, при монархах Авіської династії, Евора часто служила місцем перебування королівського двору. Це час вважається її золотим століттям. У 1663-65 роках окупована іспанцями. У 1559–1759 роках у місті працював університет.
У XVIII столітті політичне та економічне значення Евори впало. Найпомітнішою подією XIX століття стала капітуляція короля Мігеля 1832 року, яка завершила період громадянських воєн у Португалії.
Пам'ятки Евора є містом-музеєм та внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Римський Храм Діани Палац короля Мануеля Еворський собор — головна церква міста. Збудований у ХІІ столітті. Монастир Санта-Клара Церква Санта-Бенту-ді Каштріш Акведук Агуа-де-Прата Каплиця Сан-Браш Церква Сан-Франсиску Палац Васко-да-Гама Графський палац Басту Палац герцогів Кадавал
Університет Евора Міський музей Евора музей церковного мистецтва
Населення Кількість мешканцівInstituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) 1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011 19 708 23 053 25 177 25 563 29 880 28 127 35 903 42 683 47 387 50 095 47 244 51 572 53 754 56 519 56 596
Економіка Евора є центром великої сільськогосподарської області. У місті розташовано багато підприємств з обробки зерна, винограду, оливок, коркового дерева та інше. Також проводиться обробка вовни та виробництво виробів з неї.
+Еворський соборПлоща у центрі містаРуїни давньоримського храму Діани
Парафії
Басель Канавьяйш Малагейра Носса-Сеньйора-да-Боа-Фе Носса-Сеньйора-да-Граса-ду-Дівор Носса-Сеньйора-да-Торега Носса-Сеньйора-де-Гуадалупе Носса-Сеньйора-де-Машеде Орта-даш-Фігейраш Сан-Бенту-ду-Мату Сан-Вісенте-ду-Піжейру Сан-Мамеде Сан-Мансуш Сан-Мігел-де-Машеде Сан-Себаштіан-да-Жьештейра Санту-Антал Се-і-Сан-Педру Сеньйора-да-Сауді Торре-де-Коельєйруш
Освіта Еворський університет — державний; колишній єзуїтський колегіум; 2-й найстаріший університет країни.
Персоналії Уродженці Жуан-Мануел (1537—1554) — принц Португальський. Ізабела (1397—1471) — герцогиня Бургундська. Філіпе (1533—1539) — принц Португальський. Дініш (1535—1537) — інфант.
Примітки
Джерела Evora
Посилання
Офіційний сайт