Дина́стія Пізня Цінь () — династія, що правила частиною північного Китаю після занепаду династії Рання Цінь. Ця династія керувалася імператорами з роду Яо, першим з яких був Яо Чан. Була повалена у 417 році внаслідок війни з державою Східна Цзінь.
Історія Засновником династії став Яо Чан (з тибетського племені цян), який був військовиком за імператора з династії Рання Цінь Фу Цзяні. Після поразки останнього у 383 році від імперії Східна Цзінь Яо Чан деякий час зберігав вірність імператорові, проте вже у 383 році вступив з ним у конфлікт після поразки від мужунів, які заснували династію Пізня Янь. У 384 році було оголошено про утворення держави Пізня Цінь. У 385 році Яо Чан скинув Фу Цзяня, а потім стратив його, а у 386 році оголосив себе імператором. Столицею було зроблено Чан'ань.
Надалі імператори Пізньої Цінь вели постійні війні. У 394 році було знищено державу Рання Цінь, у 403 році — Пізня Лян, у 409 році — Західна Цінь. Проте війни проте держав Північна Вей, Південна Лян та Ся завершилися поразкою.
410-ті роки відзначені внутрішніми негараздами, частими повстаннями, а також запеклою війною із Східною Цзінь. Зрештою Пізня Цзінь у 417 році була підкорена останньою.
Культура За правління імператоар Яо Сіна (під впливом ченця Кумарадживи) у державі затвердився буддизм. Зводиться багато храмів, здійснюються численні переклади китайською буддистських текстів.
Імператори Посмертне ім'я Особисте ім'я Роки правління Девіз і роки правління У Чжао-ді武昭帝 Wǔzhāodì Яо Чан姚萇 Yáo Cháng 384–393 Байцюе (白雀 Báiquè) 384–386 Цзяньчу (建初 Jiànchū) 386–393 Вень Хуань-ді文桓帝 Wénhuándì Яо Сін姚興 Yáo Xīng 393–416 Хуанчу (皇初 Huángchū) 394–399 Хунши (弘始 Hóngshǐ) 399–416 Хоу Чжу後主 Hòu Zhǔ Лю Цзюнь姚泓 Yáo Hóng 416–417 Юнхе (永和 Yǒnghé) 416–417
Джерела Zürcher E. The Buddhist Conquest of China: The Spread and Adaptation of Buddhism in Early Medieval China. Leiden, 1959.