Палата депутатів Італії () — нижня палата італійського парламенту, що складається з 400 депутатів, яких обирають раз на 5 років. 8 депутатів палати представляють італійців, які проживають за кордоном. Палата традиційно засідає у старовинному бароковому палаці Монтечиторіо.

Останні вибори до Палати депутатів відбулися 25 вересня 2022 року. З 14 жовтня 2022 року її головою є Лоренцо Фонтана від партії «Ліга».

Історія Резиденцією Палати депутатів є Палаццо Монтечиторіо, де вона засідає з 1871 року — невдовзі після того, як столицю Королівства Італії було перенесено до Рима внаслідок успішного завершення об'єднання Італії (Рісорджименто).

Раніше резиденція Палати депутатів Королівства Італія короткий час розміщувалася у в Турині (1861–1865) та у Палаццо Веккйо у Флоренції (1865–1871). За фашистського режиму Беніто Муссоліні Палату депутатів було скасовано й замінено на маріонеткову , що існувала з 1939 по 1943 рік (під час Другої світової війни).

Порядок роботи Палата складається з усіх членів, які збираються на засідання в Палаццо Монтечиторіо. Асамблея також має право бути присутньою на засіданнях Уряду та його міністрів. За потреби Уряд зобов'язаний бути присутнім на засіданні. І навпаки, Уряд має право бути заслуханим кожного разу, коли цього вимагає.

Строк повноважень Палати (як і Сенату) становить п'ять років, але може бути продовжений у двох випадках:

Безперервність повноважень (пророгація, або prorogatio) передбачена статтею 61.2 Конституції, визначає, що депутати, чиї повноваження закінчилися, продовжують здійснювати свої функції до першого засідання нової Палати. Продовження строку повноважень, передбачене статтею 60.2 тієї ж Конституції, може бути запроваджене лише у разі війни.

Виборча система Виборча система є змішаною: 37% мандатів розподіляються за мажоритарною системою відносної більшості, а 63% — за пропорційною системою за методом найбільшого залишку в один тур голосування.

400 депутатів обираються за такою схемою:

147 — у одномандатних округах за мажоритарною системою; 245 — у багатомандатних округах за загальнонаціональною пропорційною системою; 8 — у багатомандатному закордонному окрузі за пропорційною системою.

Для громадян, які проживають в Італії, вибори до обох палат відбуваються за єдиним бюлетенем, де вказано кандидата в одномандатному округу та списки партій, які його підтримують. У кожному одномандатному округу депутат обирається більшістю голосів, тоді як мандати у багатомандатних округах розподіляються на національному рівні. Для врахування результатів в одномандатних округах партії мають набрати щонайменше 1 % голосів у межах країни. Щоб отримати місця в багатомандатних округах, партіям необхідно подолати виборчий поріг у 3 %. Обрані депутати у багатомандатних округах визначаються за закритими списками.

Єдиний виборчий бюлетень містить як кандидатів у мажоритарних округах, так і партійні списки: у ньому зазначені прізвища кандидатів в одномандатних округах, а поруч із ними — емблеми пов'язаних списків для пропорційної частини із відповідним переліком кандидатів.

Виборець може проголосувати одним із трьох способів:

Поставити позначку навпроти символу списку: у цьому випадку голос також зараховується за кандидата в одномандатному округу, якого підтримує цей список. Поставити позначку навпроти прізвища кандидата в одномандатному округу та ще одну — навпроти символу одного зі списків, що його підтримують: результат буде таким самим, як і в першому випадку. Розщеплення голосу (панашаж / panachage) заборонене під загрозою анулювання бюлетеня, тому виборець не може одночасно проголосувати за кандидата в одномандатному округу та за список, який його не підтримує. Поставити позначку лише навпроти прізвища кандидата в одномандатному округу, не вказуючи жодного списку: у цьому випадку голос є дійсним для кандидата в одномандатному округу й автоматично зараховується на користь списку, який його підтримує. Якщо ж цього кандидата підтримують кілька списків, голос розподіляється між ними пропорційно до кількості голосів, отриманих кожним із цих списків у даному округу.

Згідно зі статтею 61 Конституції Італії, вибори до Палати депутатів мають відбутися протягом 70 днів після розпуску парламенту, а обрані представники повинні зібратися на перше засідання не пізніше ніж через 20 днів після проведення виборів.

Закон (Реформа 2020 року) У 2019 році Парламент Італії ухвалив конституційний закон про зменшення кількості членів Палати депутатів з 630 до 400. Зміни були остаточно затверджені громадянами на конституційному референдумі 2020 року. XIX скликання (обране на виборах 2022 року) стало першим, у якому Палата депутатів функціонує в скороченому складі з 400 членів.

Поданий законопроєкт розглядається в одній із 14 постійних комісій або в спеціальній комісії, а потім передається на обговорення в палату.

Палата також ухвалює рішення про внесення будь-яких поправок до Конституції.

Структура палати Внутрішня організація Палати базується на таких елементах: Голова Палати (Presidente): Обирається з-поміж депутатів для представлення палати та забезпечення дотримання регламенту. Посаду з жовтня 2022 року обіймає Лоренцо Фонтана; Бюро (Ufficio di Presidenza) — керівний орган, до складу якого входять Голова, 4 віцеголови, 3 квестори (відповідають за внутрішній порядок та фінанси) та щонайменше 8 секретарів; Парламентські групи: об'єднання депутатів за політичною приналежністю. Створення групи вимагає наявності мінімум 20 членів (існують винятки для змішаних груп); Постійні комісії (Commissioni permanenti) — спеціалізовані органи, що здійснюють попередній розгляд законопроєктів. Загалом діє 14 комісій (наприклад, у закордонних справах, з питань бюджету, оборони тощо); Конференція голів груп.

Комісії парламенту У палаті діє 14 постійних комісій: Комісія з питань Конституції, Голови Ради та внутрішніх справ; Комісія з юстиції; Комісія з закордонних справ і в справах громад; Комісія з оборони; Комісія з бюджету, фінансів та планування; Комісія з фінансування; Комісія з культури, науки та освіти; Комісія з навколишнього середовища, землі та громадських робіт; Комісія з транспорту, пошти та телекомунікацій; Комісія з виробничої діяльності, торгівлі та туризму; Комісія з державної та приватної праці; Комісія із соціальних питань; Комісія зі сільського господарства; Комісія з Європейського Союзу.

Крім того, існують спільні, слідчі та спеціальні комісії.

У комісіях представлені члени кожної партійної фракції палати. На засіданнях постійних комісій можуть бути присутні члени уряду.

Президент Президент Палати депутатів (Presidente della Camera dei Deputati) виконує роль спікера палати та обирається під час першого засідання після виборів. У цей період повноваження спікера здійснює віцепрезидент Палати депутатів попереднього скликання, обраний першим. Якщо кількох віцепрезидентів було обрано одночасно, обов'язки президента виконує найстарший за віком депутат.

Президент Палати депутатів також виконує роль головуючого під час спільних засідань Парламенту, коли верхня та нижня палати голосують разом.

Чинним президентом Палати депутатів є Лоренцо Фонтана. Ім'яТермінСкликанняДжованні Гронкі (ХД)8 травня 1948 — 29 квітня 1955I, IIДжованні Леоне (ХД)10 травня 1955 — 21 червня 1963II, III, IV(ХД)26 червня 1963 — 4 червня 1968IVАлессандро Пертіні (ІСП)5 червня 1968 — 4 липня 1976V, VI (ІКП)5 липня 1976 — 19 червня 1979VII (ІКП)20 червня 1979 — 22 квітня 1992VIII, IX, XОскар Луїджі Скальфаро (ХД)24 квітня 1992 — 25 травня 1992XIДжорджо Наполітано (ДЛП)3 червня 1992 — 14 квітня 1994 (ЛН)16 квітня 1994 — 8 травня 1996XII (ДЛП)10 травня 1996 — 29 травня 2001XIIIП'єр Фердінандо Казіні ()31 травня 2001 — 27 квітня 2006XIVФаусто Бертінотті (ПКП)29 квітня 2006 — 28 квітня 2008XVДжанфранко Фіні (НС)30 квітня 2008 — 14 березня 2013XVIЛаура Болдріні (СЕЛ)16 березня 2013 — 22 березня 2018XVII (M5S)24 березня 2018 — 12 жовтня 2022XVIIIЛоренцо Фонтана (Ліга)з 14 жовтня 2022XIX

Див. також Сенат Італії

Примітки

Посилання Палата депутатів Італії (англійською)