Струве Петро Бернгардович (, *26 січня (7 лютого) 1870, м. Перм — †26 лютого 1944, м. Париж) — російський громадський і політичний діяч, економіст й публіцист, історик та філософ. Російський представник легального марксизму, який виступав проти ідеології народництва.

Життєпис

У 1895 р. закінчив Петербурзький університет, редагував журнали «», «», брав участь у складанні Маніфесту на І з'їзді РСДРП.

У 1899 році під редакцією Петра Струве було надруковано «Капіталу» Карла Маркса в перекладі на російську мову Лева Марковича Зака.

У роки революції 1905—1907 рр. став визначним представником конституційно-демократичної партії Росії, редактором її органу «».

У 1906—1917 рр. викладав у Петербурзькій політехніці, депутат другої Державної Думи Російської імперії в 1906 р.; почесний член, академік Російської АН (1917).

Після Жовтневого перевороту 1917 р., під час громадянської війни в Росії 1917—1922 рр. став учасником «Білого руху», був міністром закордонних справ в уряді Врангеля П. М. (визнаного у Франції)Sąsiedzi wobec wojny 1920 roku, Londyn 1990, s. 79-80., був членом уряду Півдня Росії на чолі з Денікіним А. І..

Струве був противником так званої «Жовтневої революції» й влади більшовиків. Перебуваючи на засланні, він був видатним критиком Радянського Союзу.

Від 1921 р. — в еміграції, став лідером антирадянського її крила.

Репресований владою Третього Рейху. Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.

У своїй творчості пройшов еволюцію від соціально-демократичного до лівого лібералізму, був автором численних творів, співавтором збірників «» й «». Він вперше здійснив спроби внести в марксизм ідеї неокантіанства. Виступав проти революції, протиставляючи їй шлях реформ.

Праці Струве П. Б. Критические заметки к вопросу об экономическом развитии России. — , 1894. «Моїм критикам» (1896). «Проти ортодоксальної нетерпимості. Pro domo sua; На різні теми» (1902). Струве П. Б., Отрывки о государстве // Русская Мысль. 1908. № 5. Струве П. Б., Patriotica . / Сб. статей за 5 лет (1905—1910). — , изд. Д. Жуковского. — 1911. — 620 с. Струве П. Б., Общерусская культура и украинский партикуляризм // Русская мысль. 1912, Кн. I. — Москва, 1912. Струве П. Б. Исторический смысл русской революции и национальные задачи . // Из глубины. Сборник статей о русской революции. — 1918. Струве П. Б., Генерал П. Н. Врангель . // Россия. — 1928. — № 35. — С.1.

Струве П. Б., Избранные сочинения. — : Росспэн, 1999. — ISBN 5-86004-145-4. Струве П. Б., Три стиля русской исторической науки и С. Ф. Платонов . // История и историография России: из научно-литературного наследия русского зарубежья. : Русский мир. 2006.

Примітки

Джерела

Шведа Ю., Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005. — 488 с. Шведа Ю., Теорія політичних партій та партійних систем : Навч. посібник. — Львів: Тріада плюс. — 2004. — 528 с. Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р., Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- : Арістей. — 2006. — 432 с. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.15: Следавікі — Трыо / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — : БелЭн, 2002. — Т. 15. — 552 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0251-2 (Т. 15). Encyklopedia PWN, Tom 3, Warszawa 1991, s. 439.

Даватц В. Х., Правда о Струве: опыт одной биографии. — Белград: Издание Рыбинского. — 1934. Ленин В. И., Экономическое содержание народничества и критика его в книге г. Струве

Пайпс Р., Струве. Биография. В 2 т. — : Московская школа политических исследований, 2001.

Троцкий Л., Господин Петр Струве в политике , Господин Петр Струве Франк С. Л., Умственный склад, личность и воззрения П. Б. Струве. Франк С. Л., Воспоминания о П. Б. Струве./ Франк С. Л. Непрочитанное… — : Московская школа политических исследований, 2001.

Посилання Струве П. Б // Струве Петр Бернгардович , сайт «Русская Философия: история, иссточники, исследования»