Вулкані́чний туф ( — так античні римляни називали вулканічні породи поблизу Рима і Неаполя) — зцементована пірокластична гірська порода, яка утворилася з твердих продуктів вулканічних вивержень (попелу, лапілей, вулканічних бомб), згодом ущільнених і зцементованих.
Різновиди Вулканічні туфи поділяються за складом, характером і розмірами уламків. Виділяють базальтові, андезитові, ліпаритові та інші різновиди.
За характером уламків розрізняють вулканічні туфи: літокластичні — з уламків гірських порід кристалокластичні — з кристалів і уламків окремих мінералів вітрокластичні — з уламків вулканічного скла змішаного складу, в яких спостерігаються уламки різного характеру
За величиною уламків (структурою) виділяють: грубоуламкові (аґломератні) крупноуламкові (псефітові) середньоуламкові (псамітові) тонкоуламкові (алевритові і пелітові) вулканічні туфи.
Цементом вулканічного туфа може бути вулканічний попіл, глиниста або кремениста речовина, іноді з домішкою продуктів розкладу попелу. Колір туфів жовтий, помаранчевий, фіолетово-рожевий, червоний, коричневий, сірий і чорний.
Утворення і залягання Вулканічні туфи утворюються шляхом безпосереднього осадження з повітря при виверженні вулкана або внаслідок перенесення туфового матеріалу водними і повітряними потоками. Залягають вони у вигляді пластів при широкому площинному поширенні, що залежить від типу виверження.
Застосування
Мають високі декоративні якості, невелику об'ємну масу і досить високу міцність, застосовуються як облицювальний і стіновий матеріал, заповнювач в легких бетонах і для отримання архітектурних деталей складного профілю.
Див. також Туфолави
Література