Варфоломі́й (часто Вартоломі́й) Пи́монович Євтимо́вич ( 28 жовтня 1889, с. Перегонівка, Голованівський район Кіровоградська область  — 8 лютого 1950, м. Міттенвальд, Німеччина) — підполковник Армії УНР, офіцер дивізії Ваффен СС «Галичина». Український військовий і громадсько-політичний діяч, журналіст. Член Управи Українського військово-історичного товариства у Польщі.

Життєпис

Народився на Київщині в родині священика.

Освіту набув у Київсько-Софіївській духовній, реальній, художній та музично-драматичних школах у Києві. Закінчив 7-класну Київську художню школу.

На службі РІА 1 грудня 1912 р. вступив однорічником до 168-го піхотного Миргородського полку.

1 вересня 1913 р. був прийнятий до Чугуївського військового училища, яке закінчив 1 грудня 1914 р., служив прапорщиком 25-го запасного батальйону.

З 2 квітня 1915 р. — молодший офіцер 7-го прикордонного піхотного Заамурського полку.

З 1 грудня 1915 р. — поручник.

З 25 серпня 1916 р. — полковий ад'ютант.

На службі УНР Протягом весни 1917 р. спільно з М.Міхновським займався організацією українських військових частин. У березні 1917 р. перебував у відпустці у Києві, був одним із організаторів Українського військового клубу ім. П. Полуботка.

Повернувся на фронт — з 30 березня 1917 р. — командир батальйону 7-го прикордонного піхотного Заамурського полку.

З 12 жовтня 1917 р. — курсовий старшина 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. З 8 листопада 1917 р. — командир сотні цієї школи.

З 22 грудня 1917 р. — штаб-старшина для доручень військово-шкільного відділу Українського Генерального штабу. Брав участь у вуличних боях проти більшовиків у Києві у січні 1917 р.

З 3 березня 1918 р. — штаб-старшина для доручень Головної шкільної управи Армії УНР, потім Армії Української Держави.

З 21 грудня 1918 р. — т. в. о. начальника 2-ї Київської юнацької школи. З 1 січня 1919 р. — другий старшина для інспекції військових шкіл.

З 21 квітня 1919 р. — начальник загального відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР.

З 17 травня 1919 р. — начальник штабу коменданта тилу Дієвої армії УНР. З 9 червня 1919 р. — штаб-старшина для доручень штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР.

У грудні 1919 р. був інтернований у Польщі. З 1 квітня 1920 р. — помічник начальника культурно-освітнього відділу Головної управи Генерального штабу УНР.

З 3 липня 1920 р. — начальник відділу освіти та військової підготовки населення Генерального штабу УНР.

За час Першої світової війни та Визвольних змагань дістав 4 поранення та 1 контузію.

Міжвоєнний період З 1924 р. живу Львові, займався активною громадсько-політичною діяльністю.

У 1939 р. був заарештований польською владою, утримувався у концтаборі у Березі Картузькій.

Перед вступом туди радянських військ зумів виїхати до Німеччини.

Друга світова війна і післявоєнний період У 1943 р. вступив до дивізії СС «Галичина». Євтимовичу було надано мандат члена УГВР, але через воєнні обставини він був серед тих хто не зміг відвідати установчі збори УГВР у липні 1944 р.УКРАЇНСЬКА ГОЛОВНА ВИЗВОЛЬНА РАДА (УГВР). resource.history.org.ua У березні—травні 1945 р. був заступником начальника старшинської школи Української національної армії.

Після закінчення війни перебував у таборі для переміщених осіб у Міттевальді, де й помер незадовго до виїзду в США.

Примітки

Джерела Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М-ва. Київ, 1918, 125 с. ЦДАВОУ. — Ф. 1876 — особистий фонд Євтимовича В. П. (51 справа); Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 155. — С. 214; Спр. 169. — С. 137; Євтимович В. Початки українського військового шкільництва в 1917–1918 р.//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. 12. — С. 7—10; Євтимович В. Здобуття «Праги»//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1938. — Ч. 3. — С. 5-18; Євтимович В. До «Споминів розвідчого старшини 1919–1923 рр. на Великій Україні — І. Вислоцького»//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. 9. — С. 13-14; Євтимович В. Історія статуту польової служби//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1936. — Ч. 9. — С. 14-16; Євтимович В. Олелько Сергійович Остапура- Степовий//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. 7-8. — С 29-33; Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). — Львів. — 2003. — С. 491; Про полк. Варфоломія Євтимовича//Українське Козацтво. — 1973. — Ч. 2 (24). — С. 27-28.

Євтимович В. ”За крашанку – писанка” : рефлєкси з приводу “Воспоминаний об Украине” герцога Лейхтенбергського : відбитка з журн. “Український Інвалід”, ч. 11-13 / Варфоломій Євтимович. — Каліш : Друк. Вид-ва “Чорномор”, 1928. – 18 с.