Каїрська декларація прав людини в ісламі () — регіональний теоцентричний міжнародно-правовий документ у сфері прав людини. Каїрська декларація прав людини прийнята 5 серпня 1990 року в Каїрі після схвалення на 19-й конференції міністрів закордонних справ держав-членів Організації Ісламського співробітництва.

Каїрська декларація заснована на принципах ісламу та ісламського права і проголошує рівність людей незалежно від раси, кольору шкіри, статі, релігійних переконань, соціального статусу тощо.

Іншими ісламськими документами в галузі прав людини є Загальна ісламська декларація прав людини (1981), Арабська хартія прав людини (1994) та Пакт про права дитини в ісламі (2005).

Історія У теоцентричних концепціях права́ людини найтіснішим чином пов'язані з божественною силою. Їх прихильники вважають, що Бог не тільки створив людину, а й наділив її певними правами і свободами. Перелік і опис цих прав містять як релігійні доктрини, так і священні книги.

У 1981 році ісламськими богословами був розроблений документ під назвою «Права́ людини в ісламі», який ліг в основу прийнятої 1990 року Каїрської декларації прав людини в ісламі.

Основні положення Всі люди утворюють одну сім'ю, члени якої об'єднані покорою Господу і є нащадками Адама. Всі люди є слуги Господні, і найулюбленіші ним ті, які найкорисніші іншим його слугам, і ніхто не має переваги над іншими людьми, хіба що в благочесті і добрих справах. Життя є даром Господа, і право на життя гарантовано кожному. Жінка рівноправна з чоловіком в людській гідності й наділена як правами, так і обов'язками; вона має свій самостійний цивільний статус і фінансову незалежність, а також право зберігати своє ім'я та рід. Чоловік відповідає за добробут і благополуччя родини. Здобуття знань є обов'язком, а забезпечення освіти — зобов'язанням суспільства і держави. Іслам — релігія первозданної чистоти. Лихварство () суворо заборонено. Всі люди рівні перед законом без якої-то не було б різниці між правителями і керованими. Не може бути злочину чи покарання, якщо тільки вони не передбачені в шаріаті. Кожен має право на вільне вираження своєї думки таким чином, щоб це не суперечило принципам шаріату. Влада — це довіра; і зловживання нею або умисне її використання абсолютно неприпустимі в інтересах забезпечення гарантій основних прав людини. Ісламський шаріат є єдиним джерелом для тлумачення або пояснення будь-яких статей цієї Декларації.

Див. також Європейська конвенція з прав людини Африканська хартія прав людини і народів 1981 Американська конвенція з прав людини Позитивні зобов'язання держави у сфері прав людини

Примітки

Джерела إعلان القاهرة لحقوق الإنسان في الإسلام Die Kairoer Erklärung der Menschenrechte im Islam

Посилання Текст декларації Cairo Declaration on Human Rights in Islam Теоцентрические концепции прав человека, их формирование и принципы Веклич В. Історичні передумови сучасної концепції прав людини і громадянина // Віче. — 2010. — № 18 Хашматулла Б. Еволюція ісламського права: Теоретико-компаративістське дослідження // Автореф. … д. ю. н. Одеса, 2006 Organisation of Islamic Cooperation