Чечерське староство (, ) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. Центром Чечерського староства було містечко Чечерськ.
Історія Територія Чечерського староства відноситься до Полісся. За часів Київської Русі — це землі племені радимичів і дреговичівстар. 40-45, 51-52, Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 . У період панування Речі Посполитої була у володінні відомої «Сожской шляхти» (від річки Сож) формувалася поряд з «Друцький шляхтою» (від річки Друть), яка відбувалася в основному з місцевого боярствастр. 77-107 отд.IV (Могилевская шляхта), «Вестник Юго-Западной и Западной России», Том 4, изд. К. Говорским, в типографии А. К. Киркора, г. Вильна, 1866 г..стр. 600–607 (Бывшая шляхта), «Опыт описания Могилевской губернии», книга 1, сост. А. С. Дембовецкий, Типография Губернского Правления, г. Могилев на Днепре, 1882 г..Аляксандр Залівака, «Шляхта магілёўскай губерні. Спісы», Фасцыкул II, г. Мінск, выд. «Энцыклапедыкс», 2012 г. ISBN 978-985-6958-44-4 Аляксандр Залівака, «Шляхта Магілёўскай губерніі. Радаводы», Фасцыкул III: г. Мінск, выд. «Энцыклапедыкс», 2013 г. ISBN 978-985-6958-59-8 .
У середині XIV століття містечко Чечерськ із замком навколишніми землями був приєднаний до ВКЛ, як центр однойменної волості, держави і староства до 1509 р.«Мэтрыка Вялыкага Княства Літоўскага (1522–1552)», Менск, 2000 г., ISBN 985-6374-10-3 т. 1 кн. 28 c. 233.
У 1510 р. утворено Чечерське староство з правами самоврядуванняс. 744, Том 2, «Вялікае Княства Літоускае», В. Пазднякоў, изд. «Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі», г. Мінск, 2007 г. ISBN 978-985-11-0394-8, ISBN 978-985-11-0392-4 , у центрі Чечерську була зведена дерев'яна ратуша, що побічно свідчить про те, що Чечерськ мав Магдебурзьке право. У XV столітті в Чечерську побудували Чечерський замок (острог). З 1562 р. власники староства на утримання армії вносили до казни «кварту» — 1/4 частина чистого доходу. У 1506 р., 1523 р., 1563 р. — російські війська разом з татарами, путивльський намісник князь Григорій Федорович Мещерський воювали проти жителів даного староства. У 1566 р. Чечерське староство входить до складу Річицького повіту Мінського воєводствастар. 607, Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 . Згадане у книгах Варшавських 1599 р.. 22 жовтня 1629 р. містечко Чечерськ і село Зятьковічі на прохання міщан отримали від короля Сигізмунда III Вази право на влаштування щотижневих торгів і двотижневий ярмарок щорічно«Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 89 (№ 3). У 1633 р. — козаки з воєводою І. Балашем воювали проти жителів староства, але завдяки гарному зміцненню замку у Чечерську вони відступили. У 1648 р. — козаки під керівництвом полковників Филона Гаркуши та Подобайли воювали проти жителів староства, але були розбиті під керівництвом Я. Пацея. Жителі староства брали участь у цій війні аж до 1651 р.. У 1654–1667 рр. — розруха, бунт і війна через вторгнення козаків під командуванням Золотаренко І. Н. і його брата Золотаренко В. Н.Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. T. III. — Warszawa, 1880–1914. — S. 117. . У 1659 р. — облога Чечерська військами московитівПамяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 . У 1726 р. — Чечерське староство належить князю Огінському. Перший прикордонний рубіж захисту держави ВКЛ становили села («вєсі»), «застінки» й околиці панцирних бояр: Хізи, Громико, Жалєзнікі, Свєтіловичі, Богдановичі, Сябровічі, Шепетовічі, Шиловичі, Єнци, Вороновщина, Жабіно, Коротковічі, Курагі, Лапічі, Сапогі, Струмень«Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. IV (отд.1), стр. 31-39. У 1754 р. — початок місіонерської діяльності єзуїтів. У 1765 р. «ленним» правом на Чечерське староство володів Віленський воєвода Огінський. За законами Великого Князівства Литовського регулярно проводилися переписи населення і описи майна: Люстрації і Інвентарі (1704, 1726, 1738ЦГА ЛССР (ДА № 3774) ф.11 оп.1 д.1058 , 1765, 1777стар. 66-73, «Памяць. Чачэрскі раён» [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 років та ін.). У 1772 р. — Чечерське староство припинило своє існування після першого поділу Речі Посполитої (територія увійшла до складу Російської імперії).
Адміністративний поділ У Чечерського староство Річицького повіту адміністративно входили волості, війтівства, окремі боярські поселення, фамільні маєтки, села () і «держави» (). Чечерського замком управляли Губернатор Чечерська (). Замкові слуги жили в околиці міста Чечерська. Серед бояр шляхти були мостовничі, десятники, війти. Церковний причет мав земельні наділи при селах Вотор, Яцкевич, Нізімковичі, Рисково.
Згідно Інвентаря 1704 р. Чечерському староству належало 22 села в Чечерській волості (без вказівки на войтовство): Вотор, Туріщанічі, Літвіновичі, Зятькевічі, Вощанкі, Березовка, Струмень, Волосовічі, Полісся, Колюди, Нізімковічі, Кубличі, Залєссє, Столбинь, Хлуси, Пліскі, Рєчкі, Дудічі, Сябровічі, Рисков, Мутневічі, Глибочіица«Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. IV (отд.1), стр. 3-26 отд. № I .
Згідно Інвентаря 1726 р. 24 села належало Чечерському замку. Селяни яких ділилися в адміністративному відношенні на 6 войтовств: Волосовське, Воторське, Залєське, Літвіновське, Поліське, Сябровське.
Згідно Люстрації 1765 р. Чечерське староство мало г. Чечерськ (у кількості 170 будинків на 9 вулицяхЦГА ЛССР ф. SA д.3786 л.53 (л.27) ) і волості: Пшедсожська (перед р. Сож) з кількістю 242 християнських «димів» (домів); Засожська (за р. Сож) з кількістю 344 християнських «димів». З 756 будинків староства — 20 юдейських «димів».
У структури цих двох волостей входили війтівства: Шабровське, Літвинівське, Воторське, Ставбунське; Заліське, Онісімковське, Волосовське, Поліське, Хлусовське, Грицковське, Бєлєйовське. У складі їх були селянські села («вєсі») невійськового стану «тяглових» (). войтовство Залєське: Залісся, Кукліче, Онісімковіче. войтовство Поліське: Поліссє, Колюди. войтовство Волосовське: Сідоровиче, Волосовиче, Струмень. войтовство Літвінівське: Літвіновіче, Зятьковіче (Зяцьковщізна), Вощанка (Воща), Берчонка, Базилєво. войтовство Воторське: Вотор, Туріщаніче, Глубочица, Мутнєвіче, Осов, Хлуси, Стаубуни і Слобода Столбунська (Стовбин), Рєчка. войтовство Сябровське: Сябровіче, Дудзіче, Любіншчизна, Рисков. в інші: Скробовщізна, Слобода Хвошна, Гжібовка, Сушолка (Сушотка) або Будзіще Струменсе, Осіновка, Шешеловка, Бєлєйовка, Загор'є, Будіще Волосовське, Будіще Онісімовське, Лухіміче, Слобода Борисовка, Шаховщізна, Пєрєтокі, Слобода Грицковська, Буселовка, Берьозовка, Колбовська, Яцковщізна, Слобода Причелєсніца, Грицьков, Гори, Саприкі«Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 27 .
Кожне село відповідно Інвентаря 1726 р. мало наділ землі «отруб» для сільськогосподарських культур і тваринництва, млини, рудні, кузні (ковальні), рибальські озера, сукновальні, круподерні, бондарство, пивоваріння (броварство) і т. д.. Млини були в Чечерську і селах Дудичі, Литвиновичі, Онісімковічі (згідно Інвентаря 1704 р. млини, сукновальні, круподерні — у с. Литвиновичі, с. Нізімковичі, с. Дудичі). Рудні з плавильними печами — у селах Дудичі, Моліно, Річки, Стовбинь (відповідно Інвентаря 1704 р. рудні з плавильними печами в с. Столбинь і с. Річки). Рибний промисел — в озерах сіл Вотор, Туріщаничі, Литвиновичі, Струмень, Волосовиче, Нізімковічі, Залісся, Столбинь, Дудичі, Сябровичі.
Населення і станова приналежність «Тягловий» стан селян мав свої «повинності» ()«Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 82-83 : повинні були давати «податі» (податок) від кожного «диму» (дому) по 26 «грошів» (12-15 копійок) або 1 міру меду, міру хмелю, 1 курку. Статистично загальна «густота заселення» староства селянами була на момент Інвентаря 1704 р. 142 «дими» (доми) у 24 селах«Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 82-83 (V–VI) . На момент Інвентаря 1726 р. — у волостях 230 домів і в слободах 63 доми (християнські)«Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 85 .
На момент Інвентаря 1726 р. міщанський невійськовий стан був зосереджений в основному в Чечерську — на 7 вулицях 104 будинки християнські та 5 будинків юдейських. І міщани мали свої станові «повинності»«Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 48-50 . У центрі староства, в місті були корчма, 3 торгові лавки («крами»), ринок, плац (майдан), юдейська школа. У Чечерську також були церкви: Воскресенська, Микільська, Пречистинська, Спаська; біля замку — ще костел святої Трійці. «Повинності» стану міщан (станове заняття) — жати хліб дворовий, ловити рибу і готувати її про запас, допомагати станові бояр у ремонті і будівництві і т. д.. Їхні «податі» (податок) — від кожного «диму» (будинку) по 18 «грошів» (9-10 копійок).