Макс Іса́йович Ге́льман (28 листопада (10 грудня) 1892, Одеса — 16 грудня 1979, Київ) — український скульптор і педагог.
Біографічні дані
У 1916–1917 роках навчався в школі Товариства заохочування мистецтв у Петрограді, у 1921–1922 роках — у Вищих художньо-технічних майстернях (ВХУТЕМАС) у Москві, у 1922–1925 роках — у Вищому художньо-технічному інституті (ВХУТЕІН) в Ленінграді в майстерні О. Матвєєва.
У 1926–1964 роках викладав у Київському художньому інституті (від 1939 року — професор). Серед учнів: Костянтин Годулян, Галина Петрашевич, Оксана Супрун, Іван Зноба, Антоніна Тебенькова, Володимир Мілько, Лідія Трегубова, Марія Баринова.
Працював у галузі станкової скульптури.
В Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського є особовий архівний фонд Макса Гельмана.
Його дружина, Трубецька Марія Володимирівна (1897—1976) — українська художниця, представниця школи Михайла Бойчука, книжковий графік та плакатист.
Твори Герма Карла Маркса (бетон) (1920).Герма була встановлена у лютому 1921 року на п'єдестал пам'ятника засновникам міста (пам'ятника Катерині II) в Одесі, демонтованого у травні 1920 року Парамонов Ю. Екатерининская площадь // Заметки дилетанта. — у співавторстві з М. Й. Шехтманом «Повітряний вартовий» (1929). «Будьоннівець» (1935). Пам'ятник Миколі Щорсу в Житомирі — у співавторстві з Петром Ульяновим та Бернардом Кратко «На кордоні» (1937). «Бойова подруга» (1945). «Вони воювали за Батьківщину» (1947). «Фашисти тут не пройдуть» (1947). «Проба сталі» (1961). Портрети: письменників Миколи Терещенка, Ґео Шкурупія, Валер'яна Підмогильного, художника Юхима Михайліва, актриси Марії Заньковецької (1957), художника Федора Нірода (1966), «Жанна» (1968), поетеси Людмили Скирди (1970), художника Георгія Якутовича (1974). Шевченківській темі присвячено: конкурсний проект пам'ятника поетові для Харкова (тонований гіпс, 1933), барельєф «На панщині» (глина, 1938), скульптурні композиції «Т. Г. Шевченко в Петербурзі» (тонований гіпс, 1939), «Т. Г. Шевченко» (оргскло,1954).
Гельман був автором оригінальних скульптур спортсменів, установлених у 1930-х роках у Києві на стадіоні «Динамо». Це були бетонні статуї «Кидальник набою (гранати)» та «Тенісистка».
Примітки
Література Словникова частина. — Т. 1. — С. 359. — С. 436. — С. 509. — С. 152. Гельман Макс Ісайович // Гельман Макс Ісайович // Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. — К., 2002. — С. 98—99. Черный квадрат над Черным морем. Материалы к истории авангардного искусства Одессы. XX век. — Одеса: Друк, 2001. — С. 44-47.
Посилання Губарь О. Что известно о судьбах Екатерининской площади? // Вечерняя Одесса. — 2007. — 21 липня. — № 105—106. «Києве мій» // Хрещатик. — 2002. — 15 травня. — С. 6. Янко Наталя. Гельман Макс Ісайович // Шевченківська енциклопедія