Ефе́кти ма́сової комуніка́ції — будь-який результат медійного впливу,Різун В. В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. / В.В. Різун. – Київ: Просвіта, 2008. – С. 180 що характеризується приверненням уваги реципієнта, зміною установок та поведінкових патернів.

Медіа-вплив або Ефект медіа — терміни, що використовуються в медіазнавстві, психології, теорії спілкування і соціології для позначення ймовірних шляхів впливу медіа на його аудиторію: її думки (уявлення) і поведінку.

Засоби масової інформації відіграють важливу роль у формуванні та висвітленні громадської думки, поєднуючи світ з особистістю та відтворюючи самооцінку суспільства. Критики на початку та в середині XX століття висунули думку про те, що ЗМІ послабили чи обмежили потенціал індивіда діяти автономно — що іноді описують як вплив телеекрана з похмурого роману 1984. Емпіричні дослідження в середині 20-го століття, однак, запропонували більш помірні ефекти впливу медіа.

Поточні дослідження відкривають складніші взаємодії між медіа та суспільством, між медіа при одержанні інформації з мережі зв'язку і його впливу та індивідуальними інтерпретаціями і оцінками отриманої інформації, а також отримання інформації поза межами медіа-контексту. Наслідки використання масс-медіа полягають не лише у їх сприйнятті як способу обміну новинами про важливі події (що повідомляються широкому колу осіб), але й у різноманітті культурного впливу, який прямує через медіа.

Медіа чинять сильний соціальний і культурний вплив на суспільство. Це визначається їхньою здатністю досягати широкої аудиторії з сильним і впливовим повідомлення. Маршалл Маклюен вживає фразу «медіум і є саме повідомлення» () як пояснення того, як факт поширення повідомлення часто може бути важливішим, ніж зміст самого повідомленняMcLuhan, Marshall and Fiore Quentin (1964) «The Medium is the Message», Hardwired, San Francisco, pp. 8-9, 26-41.. Саме через переконливість медіа, таких як телебачення, радіо і друкованих медіа, повідомлення досягають своєї цільової аудиторії. Вони були впливовими медіа, оскільки були багато в чому відповідальні за структурування (синхронізацію) повсякденного життя і рутини людейO'Reagan (1993) «Australian Television Culture», Allen & Unwin, Australia.

Явище ефектів необхідно відрізняти від ефективності масової комунікації, яка концептуалізується через отримання планових чи непланових результатів внаслідок комунікації, враховується ідентичність наслідків поставленій меті повідомлення. Наявність ефекту комунікації не завжди свідчить про її ефективність. Види ефектів масової комунікації:Різун В. В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. / В.В. Різун. – Київ: Просвіта, 2008. – С.181-182 Ефект групування Мас-медіа виступає у ролі групувальника та посередника між владою і громадськістю. Мета такого ефекту – об’єднати суспільство у період загрози, медіа працюють винятково на благо. Ефект довіри Намагання медіа викликати довіру реципієнтів до певного джерела та змісту інформації. Ефект ореолу Його можна концептуалізувати як тип зв’язків із громадськістю, де медіа виступають інструментом PR-кампанії окремих індивідів. Ціллю є формування іміджу особи серед громадськості та отримання позитивної реакції на діяльність особи. Ефект самодостатності у прийняті рішень Реципієнтові важливо самостійно приймати рішення, не обґрунтовуючи його впливом ЗМК, тому незалежні та неупереджені медіа мають більшу прихильність цільової аудиторії, оскільки їх реципієнти вважають, що самостійно аналізують подану інформацію та роблять відповідні висновки. Ефект праймінгу Він зумовлений аналізом отримуваної інформації через певні асоціації, які виникли у реципієнта раніше, тому реакція на повідомлення може не відповідати дійсним умовам, а асоціюватися із тими реаліями, у яких реципієнт пережив відповідні емоції. Ефект десенсибілізації Легітимація певних норм поведінки, яка до впливу ЗМІ була неприйнятною для певного індивіда. Ефект культивації Перенесення екранних цінностей, норм та правил у реальне життя, що у дійсності може не відповідати загальноприйнятим у суспільстві патернам. Ефект бумеранга Через надмірність надходження певної інформації реципієнти не сприймають її серйозно, тому реакція на повідомлення стає протилежною до очікуваної. Заколисуючий ефект Пасивне сприйняття інформації є наслідком емоційного задоволення умовами надходження повідомлення. Ефект переконання Зміна установок та поведінки реципієнтів зумовлюється зверненням уваги на повідомлення, розумінням його змісту та згодою із контентом. Ефект третьої особиЛюди схильні переоцінювати вплив масової комунікації на атитюди й поведінку інших і недооцінювати її вплив на себе. Ця різниця в оцінці також може спонукати їх до певних дій.

Види ефектів впливу в кінематографі ХХ сторіччя – епоха масових засобів комунікації. Вони проникають у повсякденне, побутове життя навіть на дрібному рівні, як-то здійснення покупки, попередньо надіславши подрузі фото та отримавши схвальний відгук. Мас-медіа докорінно впливають на наше життя – наш вибір та наші вподобання. Соціологи вивчають різні види таких впливів масової комунікації на людей. Існує багато ефектів, яких досягають відповідно за допомогою різних видів масової комунікації. Пропоную проглянути такі види ефектів на прикладі серіалу «Чорне дзеркало», де моменти впливу зображено вельми гіперболізовано – ефекти наче мутували у «природну» реакцію і вкорінились у житті суспільства недалекого майбутнього. Ефект групування * 1 серія 1 сезону У серіалі спостерігаємо як усіх мешканців міста об’єднала навколо екранів телевізорів спільна цікавість до «великої» події. У центрі – голова, якого шантажем (викрали і погрожують убити доньку) змусили до привселюдного статевого акту зі свинею. Кожен стає добровільним глядачем цього фільмованого дійства і ніхто не помічає коли принцесу відпускають, а це стається до ефіру. Вона йде тихими, порожніми вулицями, але ніхто цього не бачить, бо у фокусі – свиня. За спрямуванням – груповий ефект; За тривалістю – короткочасний, один день; За спрямованістю – незапланований. Ефект довіри * 1 серія 2 сезону Дівчина втрачає чоловіка, але наштовхується на медіа-програму, яка може відновити особистість померлого задля віртуального спілкування. Програма запитує доступ до усіх даних, обіцяючи полегшити втрату і дівчина довіряє усі свої дані в електронній мережі. Суть цієї програми полягає у використанні нейронної сітки, використовується багатьма людьми, за рахунок цього швидко навчається (манерам, поведінці, реакції тощо). Це свідчить про те, що користувалася цим додатком не тільки вона, а ще величезна кількість людей. За спрямуванням – індивідуальний, але згодом – груповий ефект; За тривалістю – довготривалий; За спрямованістю – запланований. Ефект ореолу * 3 серія 2 сезону У цій серії ефекту ореолу намагалися досягти одразу двоє персонажів, один з яких – Волдо, мультиплікаційний ведмідь, який не боїться казати правду, або виглядати смішним. За картинкою стоїть чоловік, який, здається ні за що не бореться, але лишається чесним із собою та намагається вивести опонента на чисту воду. Зображення Волдо з’являється всюди – він веселить і розважає натовп, отримуючи таким чином позитивну реакцію на свою адресу. За спрямуванням – груповий ефект; За тривалістю – середньої тривалості; За спрямованістю – запланований. Ефект десенсибілізації * 2 серія 2 сезону У цьому епізоді ціле містечко бере участь і змові проти однієї особи, яка скоїла злочин. Усі жителі об’єднуються проти дівчини, чинячи самосуд на манер її власного вчинку (вона знімала на телефон вбивство власної доньки чоловіком). Група людей переслідують їй і загрожують вбивством, а решта – спостерігачі, які не беруть участі і дійстві, а лише фільмують усе, що відбувається на камери телефонів. Чільники цієї операції намовили мешканців проти дівчини, і «дали дозвіл» на будь-які знущання над тепер уже жертвою. Отже, тут спостерігаємо легітимізоване насильство, яке до цього (тобто вчинок дівчини засуджується!) є неприйнятним, тепер заохочується. За спрямуванням – груповий ефект; За тривалістю – довготривалий; За спрямованістю – запланований. * 6 серія 3 сезону Так само в осnанніq серії, злочинець «дає дозвіл» вільним користувачам мережі обирати жертву до страти, вводячи хештег #DeathTo, тобто «смерть комусь». Люди під впливом такої свободи і масової реакції абсолютно спокійно висловлюють своє бажання смерті іншої людини, тобто частково беруть на себе відповідальність за її кару. Ефект культивації * 2 серія 1 сезону У цьому епізоді якраз і відбувається тотальне перенесення екранних цінностей у реальне життя, цінностями власне і стають екрани. Люди живуть в максимально обмежених умовах, обмежених медіа-екранами. Вони не можуть уникнути впливу реклами чи розважального контенту, адже це те, чим вони змушені жити: вони працюють, щоб мати змогу купити медіа-продукт. Вирватись з цього замкненого кола неможливо, можна лише самому потрапити на екран – далі шляху нема. За спрямуванням – груповий ефект; За тривалістю – довготривалий; За спрямованістю – (не)запланований. Ефект бумерангу * 3 серія 1 сезону Герої цього епізоду живуть дещо інакше, ніж ми – зараз. За вухом у них вживлене «зерно», свого роду чип, який дозволяє досконало пам’ятати увесь пережитий досвід. Цей чип «записує» побачене людиною, яке вона може за необхідності відтворити/переглянути/ретранслювати комусь/видалити тощо. Головний герой за допомогою такого нововведення викриває дружину, яка зраджувала йому зі знайомим. Життя летить шкереберть і це перманентне «жування» власного потому інформації стає нестерпним – герой позбавляється чипу, вирізавши його ножем. За спрямуванням – груповий ефект; За тривалістю – довготривалий; За спрямованістю – незапланований. Заколисуючий ефект * 2 серія 3 сезону Герою пропонують взяти участь в тестовій ігровій програмі, де він зможе все контролювати, без будь-якої загрози для життя, за це, обіцяючи елітне працевлаштування у фірмі. Його приймають із теплою усмішкою на обличчі, звертаючись максимально привітно, створюючи тим самим враження абсолютної безпеки. Насправді ж, проект більш ніж небезпечний – ще ніхто з піддослідних не вижив, і керівники експерименту знаючи це, продовжували заманювати добровольців. За спрямуванням – індивідуальний ефект; За тривалістю – середньої тривалості; За спрямованістю – запланований.

Типологія ефектів масової комунікації за Б.Грушиним: За предметною сферою впливу: когнітивні (пов’язані із знанням, аналітичними здібностями); емоційні (вплив на емотивну складову, зміна емоційного стану індивіда); ціннісні (визначаються ціннісними орієнтаціями реципієнта, стилем життя); організаційні (корелюють із поведінковим компонентом, людською активністю); тонізуючі (зв'язок із психографічним портретом індивіда); За основними сферами прояву ефектів: розумові (аналіз інформації, що надходить від комунікатора); поведінкові (зміна поведінкових патернів); За мірою впливу ефекту (відповідність очікуванням комунікатора): функціональні (реакція реципієнта відповідає меті повідомлення); дисфункціональні (неочікувана реакція реципієнта на повідомлення); За ступенем усвідомлення ефектів реципієнтом: усвідомлювані; неусвідомлювані; За часом виникнення та прояву ефектів масової комунікації: прямі (виникають одразу після отримання інформаційного впливу); віддалені (стають явними після певного періоду, таким чином дія може не визначатися як наслідок впливу медіа); За ступенем відповідності ціннісно-нормативним орієнтаціям у суспільстві: сприятливі (відображають прийняті у суспільстві цінності, норми та правила); небезпечні (суперечать ціннісним переконанням індивідів); нейтральні (не мають значного впливу на ціннісно-нормативні характеристики); За здатністю бути підконтрольними комунікатору: контрольовані (зміни під впливом ефектів контролюються комунікатором); неконтрольовані (наслідки від ефектів є неконтрольованими); За ступенем реалізації: часткові (очікувані комунікатором ефекти реалізовані частково);