Аргу́нь (у верхній течії — Хайла́р; , , , ) — річка в Забайкальському краї Росії та в Китаї (провінції Внутрішня Монголія та Хейлунцзян), права складова Амура. Частиною річки проходить російсько-китайський кордон.
Назва Сучасна транскрипція назви річки походить від — «звивиста річка». У перекладі з — означає «широкий». Китайською вона називается Ергуньхе (річка ЕргуньИнструкция по русской передаче географических названий Китая. — М.: Наука, 1983. — С. 33.), у верхів'ях відома як Хайлар.
Існували й інші транскрипції: Ергуне (у монголів), Аргуна (у Рашид ад-Діна), Ургену (у хрониці Т. Тобоєва), Ергунь (у краєзнавця І. Юренського, 1852), Аргонь (у гольдів, за Максимовичем). У росіян уперше назва цієі річки зустрічається: на «Кресленні Сибіру» 1667 року як Аргуня, на «Кресленні» 1698 року як річка Аргуна.
Географія Довжина 1 620 км, площа басейну — 164 000 км². Бере початок на схилах Великого Хінгану в Маньчжурії, де зветься Хайлар. В серед, течії має рівнинний характер, в нижній течії — гірська річка.
Середні витрати біля села Олочі 186 м³/с. Льодостав з кінця листопаду до початку травня. В басейні 1,8 тисяч озер загальною площею 50,9 км². Судноплавство нерегулярне від села Олочі (428 км). Протягом 944 км вздовж Аргуні проходить державний кордон Росії з Китаєм.
Основне живлення дощове. В роки, багаті на опади, з'єднується з басейном оз. Далайнор. Замерзає в кінці листопада, розкривається на початку травня.
З 17 століття по річці йшли торговельні шляхи з Сибіру до міст Східного Китаю.
Природа У басейні Аргуні проживають близько шістдесяти видів риб, у тому числі промислові — білий амур, сазан, кета та ін.
Екологічний стан У 2007 році Аргунь характеризувалась найгіршою у Забайкальському краї якістю води, особливо взимку, що зумовлено впливом джерел забруднення, розташованих на території Китаю .
Притоки Крупні притоки: ліві — Уров, Урюмкан, Газимур праві — Геньхе (Ган), Цзилюхе (Нюерхе), Дербул
Список приток: (відстань від гирла)
110 км: Газимур 151 км: Будюмкан 176 км: Урюмкан 271 км: Уров 504 км: Нижня Борзя 511 км: Середня Борзя 574 км: Верхня Борзя (Талман-Борзя, Ліва Борзя) 607 км: Урулюнгуй
Примітки
Література
Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 38