Но́нна Андрі́ївна Суржина́ ( 17 жовтня 1937, Дніпропетровськ) — українська оперна співачка (мецо-сопрано).
Заслужена артистка Української РСР (1968), Народна артистка УРСР (1975), Народна артистка СРСР (1976). Лауретат Шевченківської премії (1978).
Біографія Початкову музичну освіту здобула на вокальному відділенні Дніпропетровського музичного училища імені М. І. Глінки (нині Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки)
У 1964 році закінчила Харківський інститут мистецтв (у Павла Голубєва). Від 1963 — солістка Харківського театру опери та балету.
Виступала з концертними програмами. У репертуарі класичні камерно-вокальні твори та твори закордонних та радянських композиторів. Гастролювала містами СРСР і за кордоном: Італія, Іспанія, Фінляндія, Югославія, Франція та інші.
Від 1974 — солістка Дніпропетровського театру опери та балету. Від 1974 — викладач Дніпропетровського музичного училища (доцент).
У 1978 році Нонні Суржиній і ще шести митцям присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький» (нова редакція) у Дніпропетровському театрі опери та балету.
Партії Соломія («Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича). Поліна («Пікова дама» Петра Чайковського). Графиня («Пікова дама» Петра Чайковського). Ольга («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського). Марина Мнішек («Борис Годунов» Модеста Мусоргського). Кончаківна («Князь Ігор» Олександра Бородіна). Анюта («Комуніст» Дмитра Клебанова). Любаша («Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова). Весна і Лель («Снігуронька» Миколи Римського-Корсакова). Аксинья («Тихий Дон» Івана Дзержинського). Косова («В бурю» Тихона Хрєнникова). Кармен («Кармен» Жоржа Бізе). Амнеріс («Аїда» Джузеппе Верді). Еболі («Дон Карлос» Джузеппе Верді). Іоанна («Орлеанська діва» Петра Чайковського). Комісар («Оптимістична трагедія» Олександра Холмінова).
Суржина відома і як камерна співачка.
Примітки
Джерела
Зарубин В. И. Суржина́ Нонна Андреевна // Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия: Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники. Изд-во «Советская Энциклопедия», Изд-во «Советский композитор»). — Т. 5: Симон — Хейлер. — 1981. — Стб. 352. — 1056 стб., илл. — 102 200 экз.