29-та гренадерська дивізія СС «Італія» (1-ша італійська) () — з'єднання, гренадерська дивізія в складі військ Ваффен-СС Третього Рейху. Дивізія була сформована під номером 29, як і колишня 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська), що зазнала серйозних втрат під час придушення Варшавського повстання і була розформована у вересні 1944 року.

Історія з'єднання 8 вересня 1943 року Королівство Італія підписало сепаратне перемир'я із союзниками у невеличкому італійському селищі Кассіблі (Сиракуза, Сицилія) про беззастережну капітуляцію італійських збройних сил. У відповідь німецька армія та Ваффен-СС роззброїли італійські війська, якщо вони не воювали на боці нацистської Німеччини. 23 вересня 1943 року була заснована нова Італійська Соціальна Республіка під орудою диктатора Беніто Муссоліні. 2 жовтня 1943 року Генріх Гіммлер та Готтлоб Бергер розробили «Програму розгортання італійських сил ополчення Ваффен-СС» (), яку схвалили Адольф Гітлер та Беніто Муссоліні.

У жовтні 1943 року 15 000 італійських добровольців розпочали навчання на полігоні Мюнзінген, але 9 000 з них були визнані непридатними та звільнені для подальшого проходження служби в поліцейських частинах, Чорних бригадах або для трудової служби29th Waffen Grenadier Division Of The Ss.

23 листопада 1943 року 13 батальйонів ополчення присягнули на вірність перед тим, як їх перевели до Навчального штабу СС в Італії. Підрозділом командував СС-обергрупенфюрер Карл Вольфф, і він називався Італійський добровольчий легіон СС, але невдовзі був перейменований на 1-шу штурмову бригаду Італійського добровольчого легіону.

У квітні 1944 року три батальйони італійських добровольців доволі успішно протистояли союзникам в боях за утримання плацдармів в Анціо та Неттуно, за що Генріх Гіммлер 3 травня 1944 року дозволив їм носити руни СС на чорному, а не на червоному, та бути повністю інтегрованими до складу Ваффен СС. Особовий склад підрозділу «Вендетти» під командуванням колишнього підполковника «чорносорочечників» Дельї Одді особливо відзначилися, відбивши рішучі спроби 3-ї американської піхотної дивізії опанувати їхні позиції та захопивши низку американських полонених.

7 вересня 1944 року формування перейменували на гренадерську бригаду Ваффен-СС (італійську № 1) під командуванням командира корпусу «Ломбардія» групи армій «C». До грудня 1944 року у складі з'єднання налічувалося 15 000 осіб. Навесні 1945 року дивізія під командуванням Ервіна Чоппе як бойова група «Бінц» воювала проти французьких частин у Ломбардії та партизанів у П'ємонті. 30 квітня 1945 року дивізія здалася американським військам у Горгонзолі в Ломбардії.

Бойовий склад 81-й ваффен-гренадерський полк СС (81 Reggimento Fanteria delle SS) 1-й ваффен-гренадерський батальйон 2-й ваффен-гренадерський батальйон «Неттуно» (раніше «Vendetta») 3-й ваффен-гренадерський батальйон 82-й ваффен-гренадерський полк СС (82 Reggimento Fanteria delle SS) 1-й ваффен-гренадерський батальйон 2-й ваффен-гренадерський батальйон 3-й ваффен-гренадерський батальйон 29-й ваффен-артилерійський полк СС (29 Reggimento Artiglieria SS) 1-й артилерійський дивізіон 2-й артилерійський батальйон 29-й розвідувальний батальйон «Дебіца» (фузилерів) 29-й протитанковий батальйон 29-та інженерна рота СС (піонерів) 29-та рота зв'язку СС Резервний батальйон СС Офіцерський батальйон

Командування

Командири СС-оберфюрер Константін Гельдманн () (10 лютого — ? 1945); СС-оберфюрер Ервін Чоппе () (? 1945 — 30 квітня 1945).

Райони бойових дій Італія (лютий — квітень 1945).

Форма одягу військовослужбовців дивізії Форма дивізії відрізнялася тим, що солдати носили петлиці з рунами СС не на чорному, а на червоному тлі, на лівому рукаві орел тримав не свастику, а фасції. Емблемою дивізії також були фасції, хоч і в дещо зміненому в порівнянні зі звичайним видом.

Див. також Список дивізій Ваффен-СС 34-та добровольча гренадерська дивізія «Ландсторм Недерланд» (2-га голландська) 23-тя гірська дивізія СС «Кама» (2-га хорватська) Капітуляція Італії Операція «Дуб» 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) Іноземні формування Ваффен-СС

Примітки Виноски

Джерела

Література R. Landwehr. Italian volunteers of the Waffen-SS: 24. Waffen-Gebirgs-(Karstjaeger) Division der SS and 29. Waffen-Grenadier-Division der SS (italienische Nr. 1). — Siegrunen, 1987. — 30 p. Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5 Guerra, N (2014) I volontari italiani nelle Waffen-SS. Pensiero politico, formazione culturale e motivazioni al volontariato. Solfanelli Editore, Chieti. (https://www.academia.edu/6392213/I_volontari_italiani_nelle_Waffen-SS._Pensiero_politico_formazione_culturale_e_motivazioni_al_volontariato ). Guerra, N (2013) «„La guerra è una brutta bestia e non andrebbe mai fatta, ci si trova sotto le bombe con la paura di morire e ci si trova in postazione per ammazzare“. La guerra e la morte: il destino nell'esperienza dei volontari italiani nelle Waffen-SS», Chronica Mundi — Volume 6-8, (https://www.academia.edu/5686730/_La_guerra_e_una_brutta_bestia_e_non_andrebbe_mai_fatta_ci_si_trova_sotto_le_bombe_con_la_paura_di_morire_e_ci_si_trova_in_postazione_per_ammazzare_._La_guerra_e_la_morte_il_destino_nellesperienza_dei_volontari_italiani_nelle_Waffen-SS ).

Посилання

The 29th Waffen Divisionen der SS (Italianishe Nr. 1) 29. Waffen-Grenadier-Division der SS (Italienische Nr.1) I volontari italiani nelle Waffen-SS