Прик-тест ( — «прокол») — одна зі шкірних алергологічних проб, що використовуються в діагностиці алергічних захворювань.
Постановка шкірних проб є зручним, недорогим і надійним методом виявлення специфічних імуноглобулінів класу Е, що продукуються імунною системою людини під впливом на організм інгаляційних і харчових алергенів.
Стандартний європейський набір для проведення прик-тесту включає екстракти наступних алергенів: берези, тимофіївки, полину, шерсті кішок, собак, частинки покриву коней, кліщів домашнього пилу (D. pteronyssinus, D. farinae) та цвілі (Cladosporium, Alternaria).
Прик-тест використовується як скринінговий метод у діагностиці алергічних реакцій негайного типу, лікарської алергії і нестерпності хімічних препаратів.
Методика проведення прик-тесту Шкіра передпліччя обробляється водним розчином етанолу. Нижче ліктьового суглоба наноситься крапля розчину гістаміну (позитивний контроль), донизу від неї — крапля розчинювальною рідини (негативний контроль), ще нижче — розчин досліджуваного алергену. Після цього через краплі проводиться укол шкіри спеціальним ланцетом.
При позитивному позитивному і негативному негативному контролі можливе проведення оцінки проби. 0 — негативна реакція 1—2 мм — сумнівна, 3—7 мм — позитивна, 8—12 мм — виражена позитивна, 13 мм і більше — гіперергічна.
Фактори, що впливають на результат тесту досвідченість персоналу і правильність техніки проведення лікарські препарати, що пригнічують алергію (антигістамінні препарати, гормони) вік (у дітей і людей похилого віку менш виражена реакція) концентрація екстракту чутливість шкірних покривів
Див. також
Алергопроба
Посилання Специфічна діагностика алергічних реакцій… , 2002 Терминология аллергии