Боже́нна Поліка́рпівна Ковале́нко (Радзієвська) (, справжнє ім'я — Радзієвська Ніна Полікарпівна, , Київ — , Мельбурн, Австралія) — українська письменниця, журналістка, поетеса, педагогиня, громадська діячка з Австралії.

Членкиня Об'єднання українських письменників «Слово». Псевдонім — Олена Рябченко.

Біографія

Народилася 22 січня 1924 року в Києві у сім'ї службовця Полікарпа Григоровича Радзієвського та гувернантки Елени Микитівни Бородавко. Предки по батьківській лінії походять з козаків села Чорногородка на Київщині, по материнській лінії далеким пращуром був гетьман Війська Запорозького Яків Бородавка-Нерода. Спочатку проживала у Києві на вулиці Жилянській, потім Саксаганського та Пирогова.

Протягом навчання була змушена часто змінювати школи, оскільки батько наполягав на навчанні в українській школі, а в той час київські школи масово переходили на російську мову викладання.

Навчалася на фізико-математичному факультеті Київського університету (1939–1941), але Друга світова війна перервала її студії.

У 1942 році, переглядаючи фільм «Перша любов» в кінотеатрі на Саксаганського, Божена познайомилася з Олександром Коваленком, студентом Київського ветеринарного інституту.

В 1943 році пара вирішила переїхати з Києва на Волинь, у містечко Олика, місце народження чоловіка. Однак тривало лишатися в Олиці ставало небезпечно. Німецькі війська посилили репресії проти місцевого населення, скасували українську поліцію, замінивши її власною, яка грабувала українські села..

Разом з чоловіком приєдналася до підпілля Української Повстанської Армії (УПА). У підпіллі, вона використовувала псевдоніми «Марина» та пізніше — «Чайка». У 1942–1944 роках працювала в Українському Червоному Хресті при повстанських загонах.

У 1944 році лінія фронту швидко просувалася на захід, російська армія окупувала Київ, пошта не працювала, і сім'я Коваленків не мала жодних новин щодо долі своїх рідних. Чоловік повернувся з підпілля, хворий на запалення нирок, тоді як Божена Коваленко чекала на народження дитини. Зустрівшись із невизначеністю майбутнього в розгорнутій воєнній ситуації, вони прийняли рішення залишити Україну, як це робили ті, хто не бажав залишатися під окупацією російської комуністичної влади.

У 1944 році емігрувала до Німеччини (м. Ерланген), звідки у 1950 р. виїхала до Австралії (Мельбурн). Вчилася на факультеті журналістики Мельбурнського університету (1954–1957).

З 1959 р. до 1985 р. викладала українську мову в суботній українській школі – «Рідній школі» ім. Лесі Українки (Нобл Парк, передмістя Мельбурна). Виконувала обов'язки секретаря Української Центральної Шкільної Ради Австралії (1974 р.), була членкинею управи Союзу Українських Організацій в Австралії СУОА (від 1986 р.) та членом редакційної колегії «Інформаційно-методичного листка». У 1973 р. очолила відділ Союзу Українок Австралії у Мельбурні. Була членкинею літературно-мистецького клубу імені В. Симоненка (від 1970 р.), Асоціації журналісток при Світовій федерації українських жіночих організацій (з 1973 р.), Спілки українських журналісток (1974–1996 рр.), Об’єднання українських письменників в екзилі «Слово» (з 1982 р.), Союзу українських організацій Австралії (з 1986 р.; була референтом преси й інформації), Національної спілки письменників України (з 1995 р.).

У 1975–1978 рр. співпрацювала з Державним радіо Австралії, зокрема, була секретарем українського радіокомітету та готувала українські програми. Входила до складу редакційних колегій літературних альманахів («Новий Обрій»,  «Слово», ін.), енциклопедичного довідника «Українці в Австралії», історично-мемуарного збірника «Українці в Австралії» (т. 2) та інших видань.

Божена Коваленко була знавчинею писанкарського мистецтва й традиційної української вишивки, виставляла свої праці на різноманітних виставках і фестивалях.

Творчість

Писати вірші і друкуватися в українських часописах та альманахах («Слово», «Нові дні», «Новий обрій» і т. д.) почала у 1965 році. Авторка оповідань, репортажів, поезій. Тематика віршів різноманітна, але переважає лірика. Вийшла її збірка «Гомін Дніпра» (1983 р.). Деякі поезії українські композитори Австралії поклали на ноти.

Окремі видання: Коваленко Б. Вірші // Слово. Збірник 9. — Едмонтон: ОУП «Слово», 1981. — С. 21-23. Коваленко Б. Гомін Дніпра: Вибрані поезії . — Мельбурн: Просвіта, 1983. — 96 с. ISBN 978-0959436723 Коваленко Б. Вірші // З-під евкаліптів. Поезії. — Мельбурн: Просвіта, 1976.  — С. 54-64. Коваленко Б. Вірші // Рідні голоси з далекого континенту: Твори сучасних українських письменників Австралії / Упоряд. та передм. А. Г. Михайленка. — К.: Веселка, 1993. — С. 208—215. Коваленко Б. Микола Гоголь і його доба // Новий обрій. Альманах. — Мельбурн, 1999. — Ч. 11. — С. 279—285. Коваленко Б. На межі двох світів. — К.: Ярославів Вал, 2010. — 208 с. Рябченко Олена. Вірші // З-під евкаліптів. Поезії. — Мельбурн: Просвіта, 1976 . — С. 108—118.

Примітки

Джерела

Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 // Укладачі: Віра Боднарук, Володимир Білецький. — Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. — 140 с. Максименко Л. Романтична сага українського роду // Літературна Україна. — 2011. — 2 червня.- С. 8. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.