Котюк Богдан Миколайович (, м. Львів - 26 листопада, 2022 м. Львів) – український композитор, етноорганолог, диригент, лектор-музикознавець, музичний критик, прод’юсер, шеф-редактор видавництва “Collegium musicum”.
Походження
По лінії батька – галицько-волинські землевласники, винахідники-механізатори. Прадід Опанас Кот і дід Федір Котюк з родинами були репресовані комуністичною владою. Батько Микола Котюк – інженер-винахідник.
По лінії матері – сім поколінь львівської україно-русинської інтелігенції: греко-католицькі священики, релігієзнавці, філософи-науковці, громадські діячі, музиканти.
Прапрадід о.Кирило Стефанович – архієпископ Вірменської єпархії у Львові. Прадід о.Юліян Целевич – засновник Українського товариства “Просвіта”. Прадід о.Григорій Ярема – професор, філософ, релігієзнавець. Дід о.Мар’ян Ярема – протягом трьох десятиліть священик церкви Успіня Богородиці на вулиці Руській у Львові. Бабуся Ольга Гуглевичівна-Ярема – оперна співачка, яка виховувала онука Богдана в любові до Бога і музики. Мати Софія Ярема-Котюк – піаністка, хормейстер і концертмейстер.
Освіта 1957 – Підготовча студія при Львівській консерваторії.
1958-1969 – Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. Соломії Крушельницької. Спеціалізація – фортепіано та історико-теоретичні дисципліни.
1969-1974 – Львівська державна консерваторія ім. Миколи Лисенка, факультет – музикознавство. Спеціалізація – історія музики, наукове дослідження, критика, фольклористика.
1976-1983 – Львівська державна консерваторія ім. Миколи Лисенка, композиторський факультет. Спеціалізація – теорія музики, музична драматургія, поліфонія, органологія, редактор.
1982-1983 – Київський інститут підвищення кваліфікації спеціалістів, диригентура. Спеціалізація – симфоджаз оркестр (паралельно зі студіями на композитор. факультеті у Львові).
Професійні здобутки
1968 – праця композитором, коментатором, автором програм на радіо, ТБ, у пресі.
1977 – Дисертація «Неофольклоризм і способи втілення фольклору в сучасній музиці».
1983 – Захист дипломної композиторської роботи – Симфонія для потрійного складу – 3 ч.
1983 – Вступ до молодіжної секції Спілки композиторів УРСР – Львів.
1985 – Вступ до Спілки композиторів Союзу РСР та УРСР – Київ. Зараз – Національна Спілка композиторів України.
1989 – Створення «Концепції музичного виховання дітей шкільного віку».
1991 – Публікація: «Школа гри на сопілці». – Національно-патріотичне виховання в школі через вивчення музичного інструмента, фольклору та розвиток творчого мислення. – Методичний підручник з власними художніми вправами [опрацьовано спільно з першим професійним сопілкарем Романом Дверієм].
1993 – Заснування у Львові першого в Україні Товариства Ріхарда Ваґнера – співзасновник і директор.
2001 – Заснування видавництва “Collegium musicum” Львівського Товариства Ріхарда Ваґнера – засновник і шеф-редактор.
Педагогічна діяльність 1971 – викладач у культурно-освітніх та музичних училищах Львова та Луцька.
1976 – диригент камерних та естрадних оркестрів і ансамблів у Львові та області.
1984 – викладач музично-теоретичних дисциплін у Педагогічному інституті Дрогобича.
1986 – вчитель СШ № 90 у Львові. – Спецкурс «Музика». Естетичне виховання школярів.
1989 – викладач кафедри фольклористики і народної творчості Львівської консерваторії.
Суспільна та громадська активність 1990-1996 – Повноважний представник німецьких гуманітарних організацій в Україні.
1997 – Організатор ініціативної групи по створенню нового Ротарі-Клубу у Львові.
1998 – Президент-засновник Ротарі-Клубу «Львів-Леополіс».
2000-2005 – Офіцер Rotary District 2230.
23.10.2013 – Найвища нагорода за служіння суспільству “PAUL HARRIS FELLOW” від President Rotary International 2013-14 Ron Burton.
Творчість Богдана Котюка
Творчість Богдана Котюка – це полістилістичне явище в сучасній українській музиці, якому найкраще відповідає визначення ф’южн. Його індивідуальний композиторський метод характеризує сплав різночасових, різножанрових і широких за діапазоном музичних висловлювань: від глибоко філософських і сакральних до сповнених енергетики й динамізму технічної революції пошуків нових форм у музичній драматургії та сонористиці.
Як для вокальної, так (особливо) й для інструментальної музики Б. Котюка властивим є перфекціонізм в оволодінні фактурою музичної тканини, що проростає із будови та технічних особливостей музичного інструменту. Композитор сповідує тісну співпрацю з виконавцем своїх творів. Це відбувається вже на стадії формування музичної концепції та формального втілення задуму в нотному викладі.
Особливо важливою для Богдана Котюка як творця є актуальність музичного висловлювання у тісній взаємодії з новаціями життя та адекватним художнім осмисленням сучасності через застосування новаторських знахідок у музичній атмосфері сьогодення.
Творчість
Прод’юсерсько-менеджерська, концертно та лекторсько-просвітницька діяльність композитора
1967-1970 – Авторські інструментальні композиції та пісні для біґ-біт ансамблю «Орфей» – виступи на сцені Львівської опери, трансляції програм про колектив і твори композитора на радіостанціях «Маяк» (Москва), «Молода гвардія» (Київ).
1977-1982 – Авторські програми для створеного Б. Котюком фолк-ф’южн камерно-електронічного ансамблю «Троїсті музики».
1978-1979 – Дві перемоги «Троїстих музик» на Всесоюзних конкурсах камерних ансамблів та оркестрів у Кишиневі (Молдова).
1979-1981 – Виступи з власними композиціями для солістів і біґ-бенду «Симфоджаз» (диригент Б. Котюк).
1983-1985 – Створення Б. Котюком у Львівській філармонії фольклорно-етнографічного ансамблю «Дримба». Пропаганда автентичного інструментально-танцювального та співочо-епічного пласта давнього Галицького народного мистецтва.
1984-1985 – Фіксація для «Золотого фонду» Гостелерадіо в Москві епічних композицій та пісень Богдана Котюка у виконанні кобзаря-бандуриста Остапа Стахіва.
1987-1989 – Створення Б. Котюком у Львівській консерваторії авторської програми для камерного ансамблю «Відродження». Солістка – Оксана Кровицька.
1989-1999 – Формування складу і оригінальної стилістики трактування українського фольклору, музики ранньої доби та епохи бароко в поєднанні з активною пропагандою власної композиторської творчості в камерному ансамблі «Криниця». Гастролі містами Польщі, Австрії, Німеччини, Канади.
2000-2005 – Створення репертуару та естетичної платформи «Leopolis-Duo» – поєднання автентики, народного мульти інструментарію й електронних звучань.
2000-2011 – Європейські концертні турне композитора Б. Котюка (міста Західної України, Польщі, Угорщини, Австрії, Франції, Іспанії, Італії, Португалії, Німеччини)
• у дуетах з різними відомими інструменталістами:
цимбаліст Тарас Баран («Leopolis-Duo»); гітаристи – Анатолій Шевченко (Одеса); Андреас Кох (Sauerland); Маріо дель Кампо (Мюнхен); піаністка – Етелла Чуприк (Львів).
• з обдарованими юними солістами-інструменталістами та дитячими фольклорно-хореографічними колективами Галичини, Волині, Поділля, Полісся, Карпат і Закарпаття – участь у Міжнародних фестивалях у Італії та Португалії.
2012 і триває досі: співпраця з органісткою Оленою Мацелюх (Львів): твори для органа-соло і в ансамблі з вокалістами та інструменталістами; органні речиталі по всій Україні.
Твори
Основні твори
Духовна музика
1. Свята Літурґія з традиційними текстами зі Святого Письма для солістів, хору та інструментального ансамблю (1992)
2. “Cantata chiesa” – для солістів, мішаного хору, струнного оркестру та органа (2005)
3. “Церковний рік” – цикл солоспівів, хоралів та молитов (коляди, йорданські, покаянні, страсні і воскресні пісні) для солістів, хору, духових і струнних інструментів (1991 – 2018)
4. “Devotion” – молитва “Стрітися з Тобою” на власний текст для сопрано, баритона, двох флейт, труби, скрипки, фортепіано, органа, ударних і литавр (2019)
5. “Hallelujah” – молитва для сопрано, баритона, труби, скрипки і органа (2018)
6. “Христос Спаситель” – колядка для вокально-інструментального ансамблю на власний текст (1993)
7. Два канони для дитячих голосів (2016)
“Аллилуя”
“Будь ім’я Господнє”
8. “Святий Миколай” – пісня-гра для дитячого хору (2016)
9. “The 150th Psalm of David” – Еліміновано стохастична композиція для баритона-наратора, 2-х сопрано, ансамблю духових, ударних, цимбалів, органа, фортепіано та струнних (2019).
Симфонічна музика
1. “Симфонія” для потрійного складу [1 ред. ] – (1983)
2. “Rhapsody” for two piano, strings & French horn – (1985)
3. “Гімн CWA” [Світової Асоціації Цимбалістів] – (2001)
4. “Symphony in 3 movement” [2 ред. прем’єра: Філармонія Ольштин, диригент – Т.Баран] – (2004).
Музика для камерного оркестру
1. “All you need is music” – Симфонічна рапсодія-парафраз на теми ансамблю «The Beatles» для струнного оркестру (1996).
2.“Syrinx” – Симфонічна поема для флейти Пана та струнного оркестру – перша редакція, 2004 [прем’єра: філармонія Ольштин – дир. Автор] 12’00”; друга редакція, 2020 – для флейти Пана, органа та струнного оркестру [прем’єра: Львівська Національна філармонія].
3. “Come back to Lviv” – Симфонічне рондо для камерного оркестру на тему пісні М.Зарічного «Вертаюсь у Львів” (2011) [прем’єра: Палац Гната Хоткевича 17.11.2011 – INSO-Львів, дир. Автор] – 6’10”; друга редакція, 2019 – для струних і ф-но [прем’єра: 18.04.2019, Філармонія Івано-Франківськ – октет А.Приходько “Quattro corde” і О.Мацелюх – ф-но].
Музика для естрадно-симфонічного оркестру
1.“Disco-Party” – Сюїта для естрадно-симфонічного оркестру (1978-1979):
“Сніг в Карпатах” (1978) – для труби і оркестру
“Смак солоних хвиль” на власний текст – для двох солісток і оркестру (1979)
“Маратон” для двох ф-но і оркестру (1979)
2. “Славте землю молодості” – Кантата на вірші В. Маяковського для солістів і оркестру (1979).
Музика для комбо-джаз-бенду
1. “Книжки” балада на слова Г. Гессе для соліста і комбо (1984)
2. “4 пісні фармацевтів” для жіночого голосу і комбо (2014):
“Мій Львів” (слова – Леся Процик)
“Люблю” (слова – Леся Процик)
“Небесне вінчання” (слова – Ігор Новінський)
“Так хочеться тепла” – (слова Леся Осадців)
3. “Ротарійська балада” або Гімн РК «Львів-Леополіс» на текст Б.Котюка для солістів, хору і комбо-джаз-бенду (2012).
Музика для ансамблю струнних і духових інструментів
1. “Троїсті музики” – Сюїта для мішаного ансамблю: 3-х сопілок, кларнета, 2-х скрипок, бандури, цимбалів, бубна, барабана, бугая, басолі, ліри і контрабаса (1976 – 1977)
2. “Тріо-соната” для цимбалів, альта і контрабаса у 2-х частинах (1980)
3. “Baroque Ruthenum” – Divertimento для струнних і духових у семи частинах:
1/. Крутях; 2/. Тайстра; 3/. Опришки; 4/. Гречка; 5/. Гуцулка; 6/. Кругла; 7/. Коломийка. – (2014).
Музика для театру і кіно
1. “Лісова пісня” – Музика до драми-феєрії Лесі Українки – (1985)
2. “Котигорошко” – Дитяча опера – (1986)
3. “Роксолана” – Музика до драми Павла Загребельного – (1987)
4. “Мина Мазайло” – Музика до драми Миколи Куліша – (1989)
5. “Кармен” – Рок-опера за П. Меріме для солістів, хору і рок-групи – (1991)
6. “Meisterspieler aus Hamburg” – скетч-шоу на теми із опери Р.Ваґнера “Майстри співу з Нюрнберґу” (1996) – прем’єра на 50-річчя Почесного члена ЛТРВ німецько-українського скрипаля Михайла Стріхаржа.
7. “Немелем – не мелем” – Rock set.
Для солістів чи вокального ансамблю з оркестром, ансамблем або фортепіано чи a capella
1. Три прелюдії для вокального квінтету і ударних (1974)
2. “Згаси мій зір” – романс для мецо-сопрано і струнного оркестру до текстів Р.-М. Рільке (1977)
3. “В оцім селі” – романс для мецо-сопрано і струнного оркестру до текстів Р.-М. Рільке (1977)
4. “Про Довбуша” – Співанка-хроніка для баритона, бандури, синтезатора і хору на народний текст (1979)
5. “Звістка” (сл. – М.Устиянович) – для дуету бандуристок (1981)
6. “Кладочка” (сл. – Б.Лепкий) – для дуету бандуристок (1981)
7. “Кобзар на вечорницях” – вистава для співака-бандуриста на народні тексти (1982):
“Ішов Гриць” (1982)
“Ой, по-під гай” (1982)
“Моя мила” (1982)