Мю́ррей Бу́кчин (,  — Small Mike. Murray Bookchin // The Guardian. серпня 2006 — американський радикальний соціолог, політичний і соціальний філософ, лібертарний соціаліст, захисник навколишнього середовища, атеїст, оратор і публіцист. Більшу частину свого життя він називав себе анархістом, хоча вже в 1995 році відмовився від своєї ідентифікації з даним рухомBiehl, Janet. Bookchin Breaks with Anarchism. ‘’Communalism’’ October 2007: 1.. Піонер екологічного рухуJohn Muir Institute for Environmental Studies, University of New Mexico, Environmental Philosophy, Inc. — Univ. Georgia. — Environmental Ethics. — v. 12. — 1990 : 193., Букчин був засновником соціальної екології в рамках лібертарного соціалізму і екологістської думки. Він є автором понад двох десятків книг з питань політики, філософії, історії, питань урбанізації, а також з питань екології.

Букчин був антикапіталістом і красномовним захисником ідей децентралізації та деурбанізації суспільства. Його твори щодо лібертарного муніципалізму, теорії прямої демократії зробили вплив на Зелений рух, а також на антикапіталістичні групи прямої дії, такі як рух «Повернемо собі вулиці». Він був критиком біоцентричних теорій, таких як глибинна екологія () або біоцентристські ідеї соціобіогологів, і його критичні зауваження щодо зелених, прихильників ідей нью-ейджу, наприклад , стали значним внеском у розвиток американського зеленого руху 1990-х.

Життя і творчість Букчин народився в Нью-Йорку в родині російських євреїв-іммігрантівThe Murray Bookchin Reader: Introduction http://www.social-ecology.org/article.php?story=20031028142620228|id=20070708230940 Натана Букчина і Рози Букчиної, і з дитинства був просочений марксистськими ідеями. Він приєднався до Молодих піонерів, молодіжної комуністичної організації, у віці дев'яти років. Він працював на фабриках і став упорядником Конгресу виробничих профспілок США. Наприкінці 1930-х він порвав зі сталінізмом на користь троцькізму, працював з групою, що публікувала періодичне видання Проблеми сучасності (). Тоді ж, поступово розчарувавшись в примусі, який він сприймав як звичайну практику марксизму-ленінізму, він стає анархістомibid., сприяє заснуванню в 1950-х в Нью-Йорку Лібертарної Ліги. Протягом 1950-1960-х років Букчин трудився на багатьох робочих посадах, включаючи урочні роботи, як наприклад залізничним докером. Наприкінці 1960-х він почав викладати у Вільному університеті, контркультурній установі епохи 1960-х, що розташовувався в Манхеттені. Це призвело до зарахування в штат на постійній основі в державному коледжі Рамапо в , Нью-Джерсі. У той же самий час у 1971 році він стає співзасновником Інституту соціальної екології () в коледжі Горрард, в Вермонті.

Його книга була видана під псевдонімом Льюїс Хербер, за шість місяців до «Мовчазної весни» Рейчел Карсон. У книзі описувався широкий екологічний діапазон, однак вона удостоїлася мало уваги через свій політичний радикалізм. Його інноваційне есе «Екологія і революційна думка» представляло екологію як концепт радикальної політичної ідеї. Інші есе, написані в 1960-і роки, вводили новаторські ідеї екотехнологій. Читаючи лекції по всій території Сполучених Штатів, він допоміг популяризувати поняття екології в контркультуру. Його есе 1969-го року «» попереджало «Студентів за демократичне суспільство» (марно) проти поглинання групою марксистів. Ці та інші важливі есе 1960-х склали антологію «». У 1982-му році було видано роботу Букчина «Екологія свободи», яка справила величезний вплив на екологічний рух, як у Сполучених Штатах, так і в інших країнах. Він був активним учасником антиядерного «» в Новій Англії, а його лекції в Німеччині серйозно вплинули на засновників німецьких Зелених. У роботі «» (спочатку виданій під заголовком «») Букчин простежував демократичні традиції, які вплинули на його політичну філософію і визначали реалізацію поняття лібертарного муніципалізма. Багато менша робота «», написана його двадцятирічним колегою, Джанет Біль, коротко підсумовує ці ідеї. У 1999-му році Бакчин пориває з анархізмом і переносить свої ідеї в рамки системи місцевого коммуналізму, хоча і продовжував підтримувати свої ідеї про необхідність децентралізації та локалізації населення, влади/грошах/впливі, сільському господарстві, виробництві і т. д.

Крім політичних праць Букчин написав багато про свої філософські ідеї, які він називав діалектичним натуралізмомBookchin Murray. The Ecology of Freedom. — Oakland: AK Press, 2005. — Р. 31. Діалектичні роботи Гегеля, які ясно висловлюють філософію, пов'язану з розвитком змін і зростання, здавалося, надали себе органічному, навіть екологічному підходуibid. — Р. 96-97. Хоча Гегель "мав значний вплив " на Букчина, він ні в якому сенсі не був гегельянцемBookchin Murray. The Philosophy of Social Ecology: Essays on Dialectical Naturalism. — Montreal: Black Rose Books, 1996. — Р.x. Його пізніші філософські роботи акцентуються на гуманізмі, раціоналізмі і ідеалах ПросвітництваSee Re-Enchanting Humanity. — London: Cassell, 1995, amongst other works.. Головною з його останніх праць стала Третя Революція, чотиритомна історія з лібертарних імпульсів в європейських і американських революційних рухах.

Після відставку в Рамапо він вирушив з Хобокену, Нью-Джерсі, до Вермонту і присвятив свій час написанню та читанню лекцій по всьому світу. Він продовжував викладати в ІСЕ до 2004 р. Помер Букчин в результаті зупинки серця 30 липня 2006 р. в своєму будинку в Берлінгтоні, Вермонт, у віці 85 років.

Ідеї

Соціальна екологія В есе «Що таке соціальна екологія ?» Букчин підсумовує сенс соціальної екології наступним чином:

Роботи Букчина про соціальну екологію писалися більше ніж протягом 40 років.

Соціальний анархізм Букчин виступав з критикою деяких сучасних напрямків анархізму, які він розглядав як анархізм способу життя та який, на його думку, просував індивідуальне задоволення замість революційних соціальних змін. Сюди зокрема входять спрямовані проти технічного прогресу антицивілізаційні уявлення анархо-примітивізмуMurray Bookchin «Social Anarchism or Lifestyle Anarchism — An Unbridgeable Chasm» .

Лібертарний муніципалізм З 1990-х і далі Букчин ставав все більш і більш переконаний, що центр дії для створення змін повинен знаходитися на муніципальному рівні. В інтерв'ю з Дейвом Венеком в в 2001 році він чітко сформулював свої погляди таким чином: «найважливіша проблема полягає в тому, щоб змінити структуру суспільства так, щоб люди отримали владу. Найкращим майданчиком для цього є муніципалітети — міста, селища і села — де у нас є можливість створити пряму демократію»Murray Bookchin, interview by David Vanek (October 1, 2001) Harbinger, a Journal of Social Ecology, Vol. 2 No. 1. Institute for Social Ecology.. Букчин був першим, хто використав термін «лібертарний муніципалізм» для опису системи, в якій лібертарні установи прямих демократичних зібрань виявляться протиставлені і згодом замінять державу конфедерацією вільних муніципалітетівBookchin, M. (October 1991). Libertarian Municipalism: An Overview. Green Perspectives, No. 24. Burlington, VT.. Лібертарний муніципалізм призначений створити таку ситуацію, в якій не зможуть співіснувати два типи влади — муніципальні конфедерації і національна держава. Його прихильники вважають, що цими засобами можливо досягти раціонального суспільства, і його структура стане організуючою для суспільства.

Див. також Демократія участі Глибинна екологія

Твори

Книги (англійською) Our Synthetic Environment (1962) Post-Scarcity Anarchism (1971 and 2004) ISBN 1-904859-06-2. The Limits of the City (1973) ISBN 0-06-091013-5. The Spanish Anarchists: The Heroic Years (1977 and 1998) ISBN 1-873176-04-X. Toward an Ecological Society (1980) ISBN 0-919618-98-7. The Ecology of Freedom: The Emergence and Dissolution of Hierarchy (1982) ISBN 1-917352-09-2. The Modern Crisis (1986) ISBN 0-86571-083-X. The Rise of Urbanization and the Decline of Citizenship (1987 and 1992) The Philosophy of Social Ecology: Essays on Dialectical Naturalism (1990 and 1996) Montreal: Black Rose Books. To Remember Spain (1994) ISBN 1-873176-87-2 Re-Enchanting Humanity (1995) ISBN 0-304-32843-X. The Third Revolution. Popular Movements in the Revolutionary Era (1996—2003) London and New York: Continuum. ISBN 0-304-33594-0. (4 Volumes) Social Anarchism or Lifestyle Anarchism: An Unbridgeable Chasm (1997) ISBN 1-873176-83-X. The Politics of Social Ecology: Libertarian Municipalism (1997) Montreal: Black Rose Books. ISBN 1-55164-100-3. Anarchism, Marxism and the Future of the Left. Interviews and Essays, 1993—1998 (1999) Edinburgh and San Francisco: A.K. Press. ISBN 1-873176-35-X. Social Ecology and Communalism, with Eirik Eiglad, AK Press, 2007.

Переклади українською Екологія і революційна думка // Спільне, 16.12.2025

Про нього Мюррей Букчин (биографическая справка) Пурчейз, Грэхем. Социальная экология, анархизм и профсоюзное движение Зерзан, Джон. Либертарный муниципализм Мюррея Букчина Рахманинова, Мария. Социальная экология Мюррея Букчина в контексте современности: основные проблемы и векторы Розенберг Г. С., Розенберг А. Г., Иванов М. Н. Социальная экология М. Букчина - элемент устойчивого развития?

Примітки