Наум Ісакович Межберг (, за іншими даними 1900, Одеса, Російська імперія — †14 квітня 1972 Ужгород, УРСР, СРСР) — український радянський історик революційних рухів

Життєпис Н. І. Межберг народився 24 серпня 1898 в Одесі у робітничий родині.

З 1909 почав працювати в одній із типографій міста. У серпні 1917 вступив до Союзу соціалістичної робітничої молоді, а 1920 — до КП(б)У.

Під час громадянської війни воював на боці більшовиків, брав активну участь у червоногвардійських загонах, за що у травні — серпні 1918 року перебував під арештом «білих».

З 1920 року — на партійній роботі: виконував обов'язки окружного секретаря революційного комітету та політкомісара. У листопаді 1921 його направили до Одеської військово-технічної школи.

Після демобілізації в 1923—1926 роках навчався на юридичному факультеті Одеського інституту народного господарства.

У 1926—1928 роках був аспірантом Одеської секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури при Одеському інституті народної освіти. Під час навчання в аспірантурі, з січня 1928 року почав викладати історію класової боротьби в Одеському торговельно-промисловому технікумі й Одеському сільськогосподарському інституті, де 16 квітня 1929 року його призначили деканом робітничого факультету.

У червні 1930 року обраний дійсним членом історично-етнологічного відділу Одеської філії Всеукраїнській академії наук. Одночасно з педагогічною діяльністю виконував численні партійні й громадські доручення.

У 1925–1927 роках завідував агітпропом і культпропом Свердловського району Одеси, заступник завідувача Одеського .

В 1931—1933 роках обіймав посади доцента, професора Одеського інституті соціального виховання.

У 1933—1935 роках працював професором кафедри історі УСРР Одеського державного університету.

У березні 1935 запрошений на посаду професора історії України та декана історичного факультету Київського державного університету. Паралельно викладав в Інституті червоної професури. У 1935—1936 роках працював старшим науковим співробітником Інституту історії Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів.

4.11.1937 року Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджений до восьми років виправно-трудових таборів, звинувачувався у троцкістських поглядах. Відбувши на два роки більше винесеного строку, 8.03.1947 р. , за рішенням Особливої наради при МДБ СРСР вчений, як «соціально небезпечний елемент» був засуджений до трьох років заслання у Новосибірський області з подальшим визначенням довічного спецпоселення.

9.07.1955 р. рішенням судової колегії з кримінальних справ Верховного суду СРСР постанова від 1937 р. скасовувалась за відсутністю складу злочину. Також була відмінена постанова щодо перебування вченого на спецпоселенні.

У 1955 році повернувся до Одеси, де працював у видавництві. З 1956 року працював викладачем кафедри історії СРСР Ужгородського державного університету.

Помер 14 квітня 1972 року в Ужгороді.

Наукова діяльність Сферою наукових інтересів були питання історії революційних та робітничо-селянських рухів на Одещині на початку ХХ століття, історії комсомолу та комуністичної партії. Є автором понад 80 опублікованих праць.

Праці

Масовий революційний рух напередодні імперіалістичної війни // Чорноморська Комуна. — 1934. — 1 серпня; Боевой путь котовцев. К десятилетию 3-й кавалерийской краснознаменной Бессарабской имени Котовского дивизии. Политотдел 3-й кавдивизии им. Котовского. — Одесса, 1930. — 55 с. (у співавторстві з Р. Шпунтом). Жовтневі події 1905 р. в Одесі. — Харків-Одеса: Державне видавництво «Пролетар», 1931. — 48 с. Другий період Радянської влади на Одещині (квітень-серпень 1919 р.). — Одеса, 1931. — 92 с. (у співавторстві з С. Коганом). Экономика Одещины и робоче-крестьянское движение в 1914—1917 гг. (Предпосылки Октября в Одессе) // Октябрь на Одещине: Сборник статей и воспоминаний. К 10-летию Октября. — Одесса: Тип. «Известия» им. тов. Зиновьева, 1927. — С. 47 — 123 (у співавторстві з С. Коганом). Повстання куркулів у німецьких колоніях на Одещині (1919) // Літопис революції. — 1929. — № 2. — С. 138—157 (у співавторстві з С. Коганом). Червневі події 1905 року в Одесі: (До 25-річчя барикадних боїв в Одесі) // Чорноморська комуна. — 1930. — 27 червня. Жовтень 1905 року в Одесі // Чорноморська комуна. — 1930. — 26, 29 жовтня, 1, 2 листопада. Перша Одеська рада робітничих депутатів // Чорноморська комуна. — 1930. — 11 грудня. З революційного минулого Одещини // Бібліографія революційного руху в Одесі (1820—1920). — Одеса, 1933. — С. 19 — 51. З сторінок героїчного минулого // Чорноморська Комуна. — 1934. — 11 липня.

Нагороди

Орден Червоної Зірки (1967 р.).

Примітки

Джерела Шевченко Л. В. Наум Ісакович Межберг // Зневажена Кліо. — К., 2005. — С. 345—351; Петровський Е. П. Кадрова ситуація на історичному факультеті Одеського державного університету в 1930-х роках // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. — Вип. 13. — К., 2005. — С. 261, 266—267; Петровський Е. П. Історичні дослідження на кафедрі історії України Одеського державного університету в 30-ті роки ХХ століття // ЗІФ. − Одеса, 2005. − Вип. 16. — С. 185, 188—189. Левченко В. В., Петровський Е. П. Межберг Наум (Наїм) Ісакович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ — середина ХХ ст.). — Одеса: Друкарський дім, 2009. — С. 230—232. Олашин М. Межберг Наум Ісакович // Українські історики. Біобібліографічний довідник. — Випуск 3. Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 179—180. Левченко В. В., Петровський Е. П. Межберг Наум Ісакович // Дослідники історії Південної України: біобібліографічний довідник / упоряд. Ігор Лиман. — Київ, 2016. — Том 2. — С. 261—264. Левченко В. Штрихи до портрету радянського історика Н.І. Межберга // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 3 (138). – 2018

Посилання

Межберг Н. І./ В. Левченко//https://www.i-lyman.name/DoslHist2/Pers/MezhbergNaumNajimIsakovich.html Українські історики