Теодор Вайссенбергер (; 21 грудня 1914, Мюльгайм-ам-Майн — 10 червня 1950, Нюрбургринг) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Протягом Другої світової війни провів 375 повітряних боїв, здобувши 208 перемог у повітрі, в переважній більшості на північному театрі дій Східного фронту над водами арктичних морів, а також 33 на Західному фронтах. Він був одним з перших пілотів, який літав та одержував перемоги на реактивному винищувачі Messerschmitt Me 262. Майор (1945) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943).
Біографія Народився 21 грудня 1914. До початку Другої світової війни захоплювався планеризмом. З 1936 служив у Люфтваффе. На початку війни був інструктором. У середині 1941 добився переводу на фронт. Був доправлений до Норвегії у 77-у винищувальну ескадру «Герц Ас».
Першу повітряну перемогу здобув 27 жовтня 1941. У вересні 1942 доправлений до II./5-й винищувальної ескадри «Айсмеер» («Льодове море»), яка базувалась на півночі Фінляндії. Брав участь у бойових діях у Північній Норвегії та Фінляндії. На липень 1943 на його рахунку було 104 перемоги у повітряних боях. У квітні 1944 під час 350 вильотів у зону бойових дій він вже здобув 175 перемог. З 26 березня 1944 по 3 червня 1944 у чині гауптмана командував групою II./JG5 (Gruppenkommandeure II./JG5). У середині 1944 перекинутий на Західний фронт. З червня по липень 1944 здійснив 26 бойових вильотів та здобув 25 перемог під час боїв з союзниками у Нормандії. З 4 червня 1944 до 14 жовтня 1944 командував групою I./JG5 (Gruppenkommandeure I./JG5). З 25 листопада 1944 по 14 січня 1945 в чині майора командував групою I./JG7. З 1 січня 1945 року призначений командиром 7-ї винищувальної ескадри «Новотни» Jagdgeschwader 7. Залишався на посаді до кінця війни (8 травня 1945 року).
За весь час війни здійснив більше 500 вильотів та здобув 208 повітряних перемог, з них 33 на Західному фронті. Пілотуючи «Мессершмитт» 262, особисто збив 7 літаків ПС США, важких бомбардувальників B-17 та винищувачів P-51).
Після закінчення війни став автогонщиком. Загинув 11 червня 1950 в автокатастрофі на трасі в Нюрбургринзі.
Звання Фельдфебель резерву (1 грудня 1940) Оберфельдфебель резерву (1 лютого 1942) Лейтенант (1 липня 1942) Оберлейтенант (1 червня 1943) Гауптман (1 червня 1944) Майор (1 січня 1945)
Нагороди Нагрудний знак пілота Великий знак планериста НСФК Залізний хрест 2-го і 1-го класу Почесний Кубок Люфтваффе (28 травня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак пілота-спостерігача (Іспанія) Німецький хрест в золоті (8 вересня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (13 листопада 1942) дубове листя (№ 266; 2 серпня 1943) Двічі відзначений у Вермахтберіхт (10 липня 1943 і 26 липня 1944) Авіаційна планка винищувача в золоті
20 лютого 1945 року Йоганнес Штайнгофф представив Вайссенбергера до нагородження мечами до Лицарського хреста, але нагородження не було затверджене.
Див. також Список асів Люфтваффе Другої світової війни Йоганнес Зайферт Еміль Ланг Ганс Філіпп Герхард Шепфель Франц Гетц
Посилання Weissenberger, Theodor