Лукаш Жолкевський (також Жолкєвський.Щербак В. Іван Сулима // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 150. — ISBN 5-203-01639-9. бл. 1594 — початок 1637Щербак В. Антифеодальні рухи на Україні… — С. 55. / 6 (16 грудня) 1637) — галицький шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої.
Життєпис Син львівського підкоморія Миколи Жолкевського, внук белзького, руського воєводи Станіслава Жолкевського.
Навчався за кордоном, повернувся на батьківщину. Разом зі стриєм Станіславом брав участь у битві під Цецорою, потрапив до турецького полону, де перебував 2 літа. Супроводжував королевича Владислава в закордонному вояжі за вказівкою короля Сигізмунда ІІІ. Брав участь у війні зі шведами, взяв у полон командирів шведського війська під Гамерштайном, яких віддав королю. Брав участь у виправах короля Владислава IV Вази, за що отримав від нього в нагороду королівщини. Один з головних учасників перемовин від імені коронного уряду з повсталими козаками у 1630-х роках. Приятель Адама Киселя. У серпні 1635 після здобуття та зруйнування козаками гетьмана Івана Сулими фортеці Кодак разом із ним мобілізували реєстровців для походу проти повстанців, у який вирушили наприкінці серпня.
Дідич Бродів; 1614 року Л. Жолкевський видав привілей, яким розширив права міщан. 1629 року Броди разом з іншими поселеннями стали власністю Станіслава Конєцпольського, який отримав місто частково даром, частково — за 500 тис. злотих.Созанський І. З минувшини міста Бродів. — Львів : НТШ, 1911. — С. 2. Дав кошти для фундації колегіуму єзуїтів у Переяславі, для його функціонування передав маєток — містечко Бубнів із приналежними околицями.
Уряди (посади): брацлавський воєвода, староста калуський, хмільницький, переяславський.
Загинув у битві з козаками біля КумейківЩоденник Симеона Окольського… — С. 408., у якій командував полком німецьких найманців-піхотинцівТам само. — С. 414.. Прожив повних 42 роки, помер 1636 чи 1637 року р. неодруженим (за версією Шимона Окольского, був одружений із Кужаньською ( гербу ОдровонжBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 264. ), дітей не мавNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 754. ). Був похований у костелі у Бубневі (його рештки під час Хмельниччини викинули з домовини, буздиган (пірнач), дорогий перстень забрали повстанці (за версією о. Каспера Несецького SJ — бунтарі), щоби помститися за заподіяні ним кривди).
Примітки
Джерела Щербак В. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648—1654 рр. — К. : Наукова думка, 1989. — 128 с. — ISBN 5-12-000672-8. (в обкл.) Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 754. Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. — Lwów : Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — 199 s. Sysyn F. E. Between Poland and the Ukraine: The Dilemma of Adam Kysil, 1600—1653 . — Cambridge, Massachusetts, 1986. — 175 p. — P. 79—80. Щоденник Симеона Окольського / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 403—416. — ISBN 5-319-01072-9.