Уляницький Володимир Антонович (1854 (в інших джерелах 1855), Москва – 1917 (в інших джерелах 1920)) — російський і український правознавець, історик, доктор міжнародного права (1900), професор.
Закінчив юридичний факультет Московського університету (1874). У 1877 склав магістерський іспит з міжнародного права. Працював в Московському головному архіві Міністерства закордонних справ (1878–1899). У 1883 захистив дисертацію на ступінь магістра міжнародного права на тему «Нариси дипломатичної історії східного питання. Дарданелли, Босфор і Чорне море у XVIII ст.», за яку в 1885 був відзначений Російською АН Уваровською премією.
Читав лекції з теорії міжнародного права та спеціальний курс з історії дипломатії на посаді приват-доцента по кафедрі міжнародного права Московського університету (1885–1899). З 1898 — член Археографічної комісії Міністерства народної освіти. Одночасно був співробітником відділів зовнішньої політики у газетах «Російський кур'єр», «Земство», «Московський телеграф», «Російські відомості».
У 1899 В. А. Уляницького призначили приват-доцентом кафедри міжнародного права Харківського університету, де він поряд з викладацькою діяльністю, працював над докторською дисертацією («Російські консульства за кордоном у XVIII ст.»). У Харкові згодом обійняв посаду ординарного професора. Після захисту докторської дисертації у 1901 був переведений до Томського університету, згодом — до Казанського, де з 1911 працював до кінця життя.
Досліджував проблеми міжнародного права та історії дипломатії. Як теоретик дотримувався позитивістського методу, хоч і не завжди послідовно.
Основні праці: «Туреччина, Росія та Європа з погляду міжнародного права» (1877), «Нариси дипломатичної історії східного питання. Дарданелли, Босфор і Чорне море у XVIII ст.» (1883), «Матеріали до взаємних зносин Росії, Польщі, Молдови, Валахії і Туреччини у XIV-XV ст.» (1888), «Міжнародні відносини у Володимиро-Московському князівстві у XIV–XV ст.» (1893), «З історії документів Немирівського конгресу» (1894), «Російські консульства за кордоном у XVIII ст.» (1900), «Матеріали до історії Східного питання у 1808–1813 рр.» (1901), «Міжнародне право» (1911).
Джерела Пасещенко Г.В. Ульяницький Володимир Антонович // Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с. Уляницкий, Владимир Антонович // Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805—1905). — Харьков, 1908 — С. 252—253. Грабарь В. Э. Материалы к истории литературы международного права в России (1647—1917). — М., 1958.
Посилання Уляницький //