Республіка Саха складається із 36 муніципальних утворень: 34 муніципальних районів (улусів) та 2 міських округів. До складу муніципальних районів, у свою чергу, входять міські та сільські поселення (наслеги), загальне число наслегів становить 365, у тому числі 31 національний.

Сучасний адміністративно-територіальний поділ

№ на карті Українська назва Якутська назва Код ЗКАТО Населення, тис. жит. Територія, тис. км² Щільність, люд./км² Адміністративний центр+ міські округи I Жатай Жатай 98 401 554 000 9,1 IIЯкутськ Дьокуускай 98 401 000 000 274,9 + Муніципальні райони (улуси) 1 Абийський Абый улууһа 98 201 000 000 4,8 69,4 0,09 Біла Гора 2 Алданський Алдан улууһа 98 203 000 000 49,4 156,8 0,32 Алдан 3 Аллаїховський Аллайыаха улууhа 98 206 000 000 3,2 107,3 0,04 Чокурдах 4 Амгинський Амма улууһа 98 208 000 000 17,3 29,4 0,59 Амга 5 Анабарський Анаабыр улууhа 98 210 000 000 3,7 55,6 0,07 Саскилах 6 Булунський Булуҥ улууһа 98 212 000 000 9,7 235,1 0,05 Тіксі 7 Верхньовілюйський Үөһээ Бүлүү улууһа 98 214 000 000 21,2 43,2 0,5 Верхньовілюйськ 8 Верхньоколимський Үөһээ Халыма улууһа 98 215 000 000 6,9 67,8 0,1 Зирянка 9 Верхоянський Үөһээ Дьааҥы улууһа 98 216 000 000 13,7 24,7 0,12 Батагай 10 Вілюйський Бүлүү улууһа 98 218 000 000 27,6 55,2 0,5 Вілюйськ 11 Гірський Горнай улууhа 98 220 000 000 11,2 45,6 0,25 Бердигестях 12 Жиганський Эдьигээн улууһа 98 222 000 000 3,98 140,2 Жиганськ 13 Кобяйський Кэбээйи улууһа 98 224 000 000 14,0 107,8 0,13 Сангар 14 Ленський Ленскэй улууһа 98 227 000 000 38,8 77,0 0,5 Ленськ 15 Мегіно-Кангаласький Мэҥэ Хаҥалас улууһа 98 229 000 000 32,1 11,7 2,74 Нижній Бестях 16 Мирнинський Мирнэй улууһа 98 231 000 000 86,0 165,8 Мирний 17 Момський Муома улууһа 98 233 000 000 4,5 101,7 0,04 Хонуу 18 Намський Нам улууһа 98 235 000 000 24,3 11,9 2,04 Намці 19 Нерюнгринський Нүөрүҥгүрү улууhа 85,8 93,0 0,92 Нерюнгрі 20 Нижньоколимський Аллараа Халыма улууhа 98 237 000 000 5,3 86,8 0,06 Черський 21 Нюрбинський Ньурба улууһа 98 226 000 000 25,9 52,4 Нюрба 22 Оймяконський Өймөкөөн улууhа 98 239 000 000 13,4 92,2 Усть-Нера 23 Оленьоцький Өлөөн улууһа 98 242 000 000 4,1 318,1 Оленьок 24 Олекминський Өлүөхүмэ улууһа 98 241 000 000 29,6 166,7 0,19 Олекминськ 25 Середньоколимський Орто Халыма улууhа 98 246 000 000 7,9 125,2 0,08 Середньоколимськ 26 Сунтарський Сунтаар улууһа 98 248 000 000 25,5 57,8 0,46 Сунтар 27 Таттинський Таатта улууһа 98 204 000 000 17,3 18,98 0,9 Итик-Кюйоль 28 Томпонський Томпо улууhа 98 250 000 000 15,1 135,8 0,11 Хандига 29 Усть-Алданський Уус-Алдан улууһа 98 252 000 000 22,4 18,3 1,22 Борогонци 30 Усть-Майський Уус-Маайа улууhа 98 254 000 000 10,6 95,3 Усть-Мая 31 Усть-Янський Усуйаана улууһа 98 256 000 000 8,7 120,3 0,07 Депутатський 32 Хангаласький Хаҥалас улууhа 98 244 000 000 34,7 24,7 Покровськ 33 Чурапчинський Чурапчы улууhа 98 258 000 000 19,9 12,6 1,52 Чурапча 34 Евено-Битантайський Эбээн-Бытантай улууhа 98 259 000 000 2,8 55,6 0,05 Батагай-Алита

Історія

1638—1775 роки. Якутський повіт Територія сучасної Якутії, названа Ленським краєм, була приєднана до Росії в 30-40-ві роки XVII сторіччя. До 1638 року вона входила до складу Єнісейського повіту.

У серпні 1638 був утворений самостійний Якутський повіт (воєводство) з центром в Ленському (Якутському) острозі (повітова адміністрація прибула в острог у липні 1641 року), включаючи всі території на схід від озера Байкал, але без позначених меж на сході. У 1640-ті роки у складі повіту були утворені 35 волостей: Атамайська, Батулінська, Батурусська, Баягантайська, Бетюнська, Бордонська, Борогонська, Бояназейська, Гурменська, Дюпсинська, Емкюнська (Жемконська), Кангаласська, Мальжагарська, Мегінська, Модутська, Намська, Нахарська, Нюрюктейська, Одейська, Олеська, Ордутська (Єргетська), Оспекська, Підмістна, Скорульська, Силанська, Тагусська, Хатилінська, Хатиригська, Черіктейська і Чумецька.

Таке адміністративно-територіальний поділ Якутського повіту зберігалося аж до другого десятиліття XVIII століття.

28 грудня 1708 року Якутський повіт увійшов до складу новоствореної Сибірської губернії (центр - місто Тобольськ).

29 травня 1719 року Указом Сенату Сибірська губернія була розділена на 3 провінції. Якутський повіт увійшов до складу Тобольської провінції. Проте вже 26 листопада 1724 року він відійшов до Іркутської провінції, виділеної з Тобольської.

29 квітня 1731 року указом Урядового Сенату «Про освіту самостійного Охотського правління» зі складу Якутського повіту Іркутської провінції було виділено Охотське правління з центром в Охотському острозі, включаючи Охотсько-Берингове узбережжя, Удський край, Камчатський півострів і Курильські острови (див. далі АТП Хабаровського краю).История Сибири. т. 2. М., 1962.

19 жовтня 1764 року Якутський повіт увійшов до складу новоствореної Іркутської губернії.

14 березня 1773 року указом Іркутської губернської канцелярії Удський край був повернутий з Охотського правління до складу Якутського повіту.

1775—1783 роки. Якутська провінція Іркутської губернії 31 січня 1775 року згідно законоположення «Про новий поділ Іркутської губернії на провінції, воєводства та комісарства» у складі Іркутської губернії була утворена Якутська провінція. До її складу увійшли: Алданське воєводство (центр — Амгінська слобода (тимчасово), місто Алдан), яке включало в себе: Батуруський, Борогонський і Мегінський улуси, Баягантайську волость, Майське, Бутальське і Томторське зимарки, район Ойм'якона і Удський острог. п'ять комісарств (для управління периферійними територіями області): Верхньовілюйське Верхоянське Жиганське Олекминське (центр — Олекминський острог) СередньоколимськеПетухова З. (2002)

Так само до 1783 року Якутській провінції підпорядковувалася новостворені Кіренське воєводство з Ілимським комісарством.

1783—1796 роки. Якутська область Іркутського намісництва 6 березня 1783 року на підставі Іменного Указу було утворено Іркутське намісництво у складі чотирьох областей, в тому числі 14 березня 1784 року Якутська провінція була перетворена на Якутську область. Замість комісарств і воєводств були засновані п'ять повітів: Жиганський повіт (центр — місто Жиганськ) Зашиверський повіт (центр — місто Зашиверськ) Оленський повіт (Вілюйський) (центр — місто Оленськ) Олекминський повіт (центр — місто Олекминськ) Якутський повіт (центр — місто Якутськ)

1796—1805 роки. Якутський повіт Іркутської губернії 12 грудня 1796 року вийшов Іменний указ «Про новий поділ держави на губерній», згідно з яким у березні наступного року Іркутське намісництво було перетворено на губернію, області, в тому числі Якутська, - на повіти, а повіти - на комісарства.

За указом від 11 серпня 1803 року в Якутському повіті було утворено сім комісарств: Амгінське Верхньовілюйське (центр — Верхньовілюйське поселення) Жиганське (центр — місто Жиганськ) Зашиверське Олекминське Середньоколимське Удське

1805—1851 роки. Якутська область Іркутської губернії 22 квітня 1805 року згідно Іменного указу, з північно-східної частини Іркутської губернії (Якутський повіт) утворено Якутську область. Цим же указом Жиганське і Зашіверське комісарства були об'єднані в Верхоянське комісарство, Амгінське й Удське — у Якутське комісарство.

22 червня 1822 року згідно «Положення про управління Сибірськими губерніями» Якутська область була розділена на п'ять округів: Верхоянський (центр — місто Верхоянськ) Вілюйський (центр — місто Вілюйськ) Олекминський (центр — місто Олекминськ) Средньоколимський (пізніше — Колимський) Якутський

2 грудня 1849 року до складу області на правах округу увійшов Охотський край.

1851—1922 роки. Якутська область (губернія) 16 серпня 1851 року на підставі «Положення про управління Якутською областю» Якутська область була відокремлена від Іркутської губернії і з 1 січня 1852 року стала самостійною адміністративною одиницею на правах губернії у складі Східно-Сибірського генерал-губернаторства.

31 жовтня 1857 року Удський (Охотський) край був переданий з Якутській області до складу Приморської області.

16 грудня 1897 року рішенням Якутського обласного управління в округах були утворені волості: у Вілюйському окрузі — Нюрбінська, в Олекминському — Нохтуйська і Чекурська, в Якутському — Амгінська, Іситська, Павловська і Покровська.

До 1917 року до складу Вілюйського округу входило 7 улусів: Верхньовілюйський, Західно-Вілюйський, Мархінський, Нюрбінський, Средньовілюйський, Сунтарський і Хочінський.

21 серпня 1920 року Якутська область була перетворена в губернію, а округи - в повіти.

30 березня 1922 року вийшов указ Тимчасового Приамурського уряду про повне йому підпорядкуванні Якутської області.Грачёв Г. (2005)

1922—1991 роки. Якутська АРСР 1922—1930 роки Якутська АРСР у складі РРФСР була утворена постановою ВЦВК 27 квітня 1922 року. До складу автономної республіки увійшли Якутська губернія; Хатанго-Анабарський район Єнісейської губернії, Олекминсько-Сунтарська волость Киренського повіту, всі острови Північного Льодовитого океану між 84 і 140 градусами східної довготи; Охотський повіт Камчатської області.Яковлев Э.

23 червня 1923 року постановою ВЦВК Охотський повіт був переданий Камчатській губернії.

У 1926 році замість 5 повітів були створені 6 округів, які ділилися на улуси, волості, сільради (с/р), наслеги і наслежні ради (н/р)Територіальний поділ союзу РСР на 1 січня 1926 року. М., 1926 (Дані по Якутській АРСР у цьому довіднику наведено на 1924).

Округ Центр Улуси, волості, сільські і наслежі Ради Верхоянський місто Верхоянськ улуси: Верхоянський (16 наслегів), Жиганський (8 наслегів), Устьянський (6 наслегів); с/с Русское Устье Вілюйський місто Вілюйськ улуси: Верхньо-Вілюйський, Мархінський, Мастахський, Нюрьбінський, Середньо-Вілюйський, Сунтарський, Удюгейський, Хочинський; Качайськая вол., Сунтарський с/с Колимський місто Колимськ улуси: Колимський (11 наслегів), Ельгідський (5 наслегів) і 8 с/с Ленський село Мухтуя сільради: Вітімській, Мухтуйський, Нюйський, Половінський; наслежі ради: Мегінсько-Татакановський, Наторський, Нахарський, Нерюктейський Олекминський місто Олекминськ сільради: Амчинсько-Олекминський, Кочегаровський, Нохтуйський, Урицький, Харьялахський; наслежі ради: Абачинський, Каменський, Киллахський, Кятчинський, Мальжегарський, Нюрюктейський I, Нюрюктейський II Якутський місто Якутськ улуси: Амгинський I (18 наслегів), Батурусський (15 наслегів), Балгантайський (17 наслегів), Борогонський (16 наслегів), Східно-Кангаласський (20 наслегів), Дюпсинський (8 наслегів), Західно-Кангаласський (29 наслегів), Майський (5 наслегів), Мегінський (24 наслеги), Намський (22 наслега), Оймяконський (3 наслега), Таттинський (17 наслегів); волості: Амгінська 1-а, Іситська, Покровська; сільради: Володимирівський, Кільдемський, Мархінський, Нікольський, Новомиколаївський, Павлівський, Петропавлівський, Хатин-Арінський, Хатин-Урахський, Катангських родів тунгусів (7 наслегів), Балгантайських родів тунгусів (3 наслеги)

Улуси, наслеги і наслежі ради були утворені в районах проживання якутів і малочисельних народів Півночі, а сільради і волості - в місцях переважання російського населення.

16 червня 1924 року рішенням Якутського ЦВК був утворений Булунський округ, до складу якого увійшов Хатанго-Анабарський район).

6 серпня 1925 року рішенням Президії ЯЦВК був утворений Алданський округ, до складу якого увійшли Алдано-Тімптонський район Якутського округа і Тунгіро-Олекминський район Олекминського округа.

29 грудня 1926 року був утворений Тімптонський улус з центром на станції Якут (в 1927 році центр був перенесений в селище Нагорний).

1930—1935 роки В 1930 році в Якутській АРСР почав процес переходу від окружного поділу до районного. Так в 1930 році були утворені такі райони: 9 січня — Мегежекський, Олекминський, Сунтарський і Усть-Алданський 30 січня — Ленський 10 лютого — Західно-Кангаласський і Намський 25 березня — Чурапчинський 5 травня — Алданський і Тімптонський (шляхом реорганізації однойменного улусу) 25 травня — Абийський і Середньоколимський