Усть-Не́ра (; ) — селище міського типу на сході Якутії. Адміністративний центр і найбільший населений пункт Оймяконського улуса Якутії. Населення — 6,463 чол. (2010) http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/croc/perepis_itogi1612.htm Russian Federal State Statistics Service (2011). Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1 [2010 All-Russian Population Census, vol. 1]. Всероссийская перепись населения 2010 года [2010 All-Russia Population Census] (in Russian). Federal State Statistics Service. В районі селища знаходиться гірничозбагачувальний золотовидобуваючий комбінат.
Населення в основному спеціалізується на видобутку золота.
Географія Селище розташовано при впадінні річки річок Нера в Індигірку, від чого і здобуло свою назву. Усть-Нера розташована приблизно за 200 км на північ від села Оймякон, яке одне з двох місць у Республіці Саха (друге — Верхоянськ) претендує на звання північного полюса холоду , найхолоднішого місця в країні та північної півкулі.
На території району розташовані Тас-Кистабит, і .
Клімат Усть-Нера має надзвичайно холодний субарктичний клімат (за класифікацією клімату Кеппена Dwd) з м’яким, вологим літом і суворо холодною сухою зимою.
<div style="width:70%;">
Історія Усть-Нера заснована в 1937 році за для видобутку і розвідки золота в Індигірському та Колимському районах. У радянські часи селище було базою для таборів примусової праці ГУЛАГу. В 1950 році Усть-Нера здобула статус селища міського типу Registry of the Administrative-Territorial Divisions of the Sakha Republic
Економіка Видобуток золота є основним заняттям. Колимське шосе продовжено на північний захід до Усть-Нери в 1937 році; ця дистанція зараз є основною трасою між Якутськом і Магаданом . Діє аеропорт . Судноплавство Індигіркою обмежено порогами за 100 км нижче за течією.
Уродженці Балда Ігор Іванович (1959—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
Джерело Оймяконський улус