Сірка - частина назви ряду мінералів.
Розрізняють: сірку аморфну (аморфний мінерал складу S. Зазвичай містить домішки кристалічної сірки); сірку арсенисту (суміш сірки з реальґаром); сірку золотисту (кермезит — оксисульфід стибію Sb2S2O; вторинний мінерал стибієвих родовищ); сірку перламутрову (γ-сірка); сірку пластинчасту (сірка аморфна); сірку рідку (сірка, яка утворює лавові потоки, наприклад, спостерігалася під час виверження вулканів у Японії, а також у вигляді крапель); сірку ромбічну (звичайна природна сірка ромбічної сингонії); сірку рубінову (реальґар); сірку селенисту (різновид сірки яка містить до 5,18 % Se. Знайдена на о. Вулкано (Ліпарські острови), Італія; Кілауеа, Гавайські острови); сірку селенову (сірка селениста); сірку телуристу (оранжева вулканічна сірка, яка містить у %: Te — 0,17; Se — 0,06; As — 0,01); сірку чорну (тригональна поліморфна модифікація сірки, одержана штучно); α-сірку (сірка ромбічна); β-сірку (моноклінна модифікація сірки, стійка вище 95,6 °С); γ-сірку (моноклінна модифікація сірки самородної; δ-сірку (штучна поліморфна моноклінна модифікація сірки); ε-сірку (штучна тригональна модифікація сірки); ζ-сірку (сірка чорна); μ-сірку (сірка аморфна).
Крім того, розрізняють: сульфурит (1. β-сірка; 2. Сірка аморфна), сульфурицин або сульфурицит (пористий опал, насичений сірчаною кислотою та вуглецевими сполуками), сульфуросит (природний SO2).
Див. також
самородна сірка Список мінералів
Література
Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.