Пе́тер фон Біро́н (, — ) — останній герцог Курляндії і Семигалії (1769—1795). Представник шляхетного німецького роду Біронів. Народився у Мітаві, Курляндія. Син курляндського герцога Ернста-Йоганна. Розпочав кар'єру в російській армії, в кірасирському полку під командуванням Мініха (1732). Дослужився до підполковника кінної гвардії (1740), але незабаром був арештований. Перебував на засланні у Вологді (1741—1762). Звільнений наказом царя Петра III, підвищений до генерал-майора (1762). Проголошений спадкоємцем Курляндії-Семигалії (1763). Після батькового зречення очолив герцогство (1769). Перебував у гострому конфлікті із курляндським лицарством. Наслідував прусські політично-культурні зразки. Був патроном театральних мистецтв і музики. Заснував курляндську лицарську школу — Петрівську академію (1775), що стала центром освіти і науки курляндських земель на подальші століття. Добудував Мітавський і Рундальський палаци, а також резиденції у Вюрцау, Шветгофі й Фрідріхслусті. Тривалий час подорожував Німеччиною, Італією, Голландією (1784—1787). Під час поділів Речі Посполитої намагався зберегти самоврядність Курляндії; перебував в опозиції до проросійської партії Говена (1793—1795). В ході російської операції з анексії Курляндії, під тиском лицарства і петербурзьких урядовців, був змушений відмовитися від герцогського престолу (1795). Назавжди покинув Росію, виїхавши до Пруссії. Мав маєтки у Вартенберзі й Загані у Сілезії (з 1786), а також Наход в Богемії. Батько красуні Доротеї, коханки Талейрана. Нагороджений орденами Олександра Невського, Андрія Первозванного, Чорного орла. Помер у Гелленау, Пруссія.
Імена Пе́тер / Петро́ фон Біро́н () — у німецьких джерелах. Петро́ Ерне́стович фон Біро́н () — у російських джерелах, з патронімом. Пе́тер І, або Пе́тро І () — з порядковим номером, як перший курляндський герцог з таким іменем. Пе́тро І Курляндський () — з порядковим номером і короткою назвою герцогства.
Біографія Петер фон Бірон народився 15 лютого 1724 року в МітавіBiron, Peter v. // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710—1960. Köln-Wien, 1970, S. 68—69.Biron, Peter v. // Baltisches biografisches Lexikon digital..
15 жовтня 1765 року Петер одружився із князівною Кароліною-Луїзою фон Вальдек (померла 1772 року).
Герцог 24 листопада 1769 року Ернст-Йоганн Бірон зрікся герцогського престолу на користь свого сина Петра. Це породило політичну кризу, спричинену відмовою курляндського лицарства присягати йому.
У червні 1770 року, спільно з російськими представниками, Петер змусив членів курляндського ландтагу скласти присягу на вірність собі. Проте весь час його правління був сповнений політичною боротьбою з лицарством і смутами.
8 серпня 1776 року, за посередництва барона Говена, Петер уклав із лицарством «Акт примирення», який прибирав частину суперечностей.
Перший і другий поділи Речі Посполитої не торкнулися Куляндії-Семигалії безпосередньо. У країні посилився російський вплив, проте багато державних діячів все ще шукали опору при польському дворі, а також отримували підтримку з боку Австрії й Пруссії.
6 березня 1774 року Петер одружився вдруге, із князівною Євдокією Юсуповою (померла 1778). 1775 року Петер заснував перший найвищий навчальний заклад герцогства — Петрівську академію. 6 листопада 1779 року Петер одружився втретє, із графинею Доротеєю фон Медем. уклав у Ризі курляндсько-російську конвенцію про кордон і торгівлю, яка надала широкі права російському купецтву в Курляндії-Семигалії.
Анексія
31 січня 1793 року, за ініціативи барона Говена, було ухвалено так звані «Композиційний акт» між герцогом і лицарствомKompositionsakte zwischen Seiner Hochfürstlichen Durchlaucht, dem Herzoge und Einer Wohlgebornen Ritter- und Landschaft. Mitau, 1793., які принижували роль першого й надавали лицарям ширші праваOberländer, Keller 2008, S. 49.. року курляндський герцог Петер фон Бірон, який з лютого перебував у Санкт-Петербурзі, визнав поділ Речі Посполитої і зрікся своєї герцогської гідностіArbusov 1918, S. 55.. року російська імператриця Катерина ІІ видала Маніфест про приєднання Курляндії. На місці герцогства заснували Курляндське намісництво. 30 серпня 1795 року Петер фон Бірон назавжди покинув Курляндію.
Йому належав Жаганський палац.
Петер фон Бірон помер 13 січня 1800 року в Гелленау, графство Глац.
Сім'я
Батько: Ернст-Йоганн Бірон 1-а дружина (з 1765): Кароліна-Луїза фон Вальдек 2-а дружина (з 1774): Євдокія Юсупова 3-я дружина (1779): Доротея фон Медем Петер фон Гершау (1779—1852) Катаріна Бірон (1781—1839) Пауліна Бірон (1781—1839) Йоганна Бірон (1783—1876) Доротея фон Бірон (1793—1862)
Портрети v. Barisien (1781); Stich v. S. G. Kütner (1781), Neumann; Meyer, Acad. Peer.; Medaillen v. G. B. Biluinger (1737), Georgi (1775) u. C. Leberecht (1785); Sub., Dvor. imp. Ekateriny II, 13
Нагороди Орден Андрія Первозванного (1740, 1764, Росія). Орден Святого Олександра Невського (1740, 1762, Росія). Орден Чорного орла (Пруссія)
Примітки
Бібліографія
Монографії Arbusov, L. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. Cruse, K. W. Curland unter den Herzögen. Mitau, 1837, V. 2, S. 177ff. Seraphim, A. Die Geschichte Des Herzogtums Kurland: 1561—1795. Reval, 1904, S. 304—333. Isenburg/Freytag, Taf. 132; Neumann, Aus alter Zeit, 45-60; Meyer, Acad. Fett., 62-67 Campe, Lex. 1 u. 2; Müller, Kurl. Spätbarock
Довідники Biron, Peter v.
Посилання
Biron, Peter v. // Baltisches biografisches Lexikon digital.