Амді Гірайбай (, справжнє ім'я Абдулафа́т Лятіфов, ; 14 лютого 1901, Єні-Кале — 13 вересня 1930, Москва) — кримськотатарський поет та історик. Був звинувачений в «націоналізмі» та шпіонажі і розстріляний. Реабілітований 1991 року.
Життєпис
Народився в Єні-Кале у родині мусульманського богослова. Навчався в школі в Карасубазарі та в Сімферополі. 1921 року вступив до Кримського державного університету, але залишив навчання з матеріальних причин. В 1923 році був направлений на навчання до Стамбульського університету, де підготував дисертацію «Історія Криму», у якій розвивав ідею пантюркізму. 1926 року повернувся до Криму, де брав участь у підготовці нового алфавіту. Звинувачений в націоналізмі та шпіонажі, за що був розстріляний 13 вересня 1930 року. Реабілітований в 1991 році.
Твори
1917 «Эляк олды йигитлер» (Загинули юнаки) 1918 «Йигитке» (Юнаку) 1921 «Яш татарларгъа» (Молодим татарам) 1921 «Талакъ» (Розлучення) 1927 «Иджрет» (Еміграція)
Посилання Вірші Амді Гірайбая в бібліотеці сайту Алем-і Меденіє
Література Къырымтатар эдиплери. Симферополь. Таврия. 2000 г.