Граф (з 1905 року — князь) Бернгард Генріх Карл Мартін фон Бюлов (3 травня 1849, Кляйн-Флоттбек, Гамбург — 28 жовтня 1929, Рим) — німецький державний і політичний діяч, статс-секретар (міністр) зовнішньої політики (1897–1900), рейхсканцлер Німецької імперії (17 жовтня 1900 по 14 липня 1909, граф, князь (з 1905).
Сім'я та походження
Бернхард фон Бюлов походив із дворянської родини, в якій багато представників служили німецьким монархам як вищі чиновники та дипломати. Він був сином Бернхарда Ерста фон Бюлова, вихідця з кіл мекленбургської знаті, який займав високі державні посади у Данії та Німеччині, зокрема був міністром закордонних справ в уряді Отто фон Бісмарка, та Вікторини Луїзи, доньки гамбурзького купця. Його прадід по батьківській лінії, Йоахім Бернхард фон Бюлов був великим маршалом при дворі Мекленбург-Шверіна, дід Адольф фон Бюло був на службі у данського короля Фрідріха VI в Міністерстві фінансів Його дядько, дядько Генріх фон Бюлов був послом Пруссії в Англії з 1827 по 1840 роки, а брат Карл Ульріх фон Бюло, був кавалерійським офіцером у Першій світовій війні, учасником атаки Льєжа в серпні 1914 року. Мати німецького діяча була донькою, як вже згадувалося вище, Йоганна Вільгельма Рюккера (1791—1847), великого торговця в Гамбурзі, який також служив консулом короля Данії, а його прабабуся Емілія Дженіш (1790–1864), в свою чергу, дочка Мартіна Йоганна Дженіша, сенатором від міста Гамбурга. Родина Дженіш була однією з найбагатших сімей міста у 1827 році з передбачуваними статками в 11000000 марок. Майбутній канцлер Німеччини був первістком у своїй родині, а тому отримав ім'я батька. Пізніше у нього народилися брати Адольф (1850) та Альфред (1851).
Дитячі та молоді роки Сім'я фон Бюло переїхала у Франкфурт-на-Майні у будинок Карла Вільгельма фон Ротшильда, після призначення батька представником герцогства Гольштейна і Лауенбурга до Франкфуртського парламенту, оскільки ці два герцогства стати частиною данської корони. Після служби Фредеріку VII, Ернст фон Бюло працює на короля Кристіана IX. Сім'я є так довго на службі королівської сім'ї Данії. Саме в цій космополітичної середовищі, яка росте Бернхард фон Бюло часто треться дітей короля Данії Castle Rumpenheim10 більшість з яких буде займати престоли Європи за образом Дагмар, майбутня дружина Олександра III Росії, Олександра, майбутня дружина Едуарда VII Сполученого Королівства та Вільям, майбутньому Джордж I з Grèce11.
Бюло пізніше пояснював своє прекрасне розуміння англійської та французької мов, оволодівши ними ще змалечку від французьких та англійських гувернанток. Його батько говорив французькою мовою, у той час як його мати говорила по-англійськи, що було притаманним для тогочасного гамбургзького суспільства.
Нагороди
Німецька імперія
Прусське королівство
Орден Святого Йоанна (Бранденбург) почесний лицар (23 серпня 1880) лицар справедливості (1898) Орден Червоного орла 3-го класу (18 січня 1886) 1-го класу з дубовим листям (6 лютого 1898) великий хрест Орден Чорного орла з ланцюгом і діамантами Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест Орден Корони (Пруссія) 1-го класу Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія) 1-го класу Почесний член Прусської академії наук Почесний доктор Кенгісберзького і Мюнстерського університетів
Саксонське королівство
Орден Альберта (Саксонія), великий хрест із золотою зіркою та срібною короною (1890) Орден Рутової корони (1900)
Баварське королівство
Орден «За заслуги» Баварської корони, великий хрест (1897) Орден Святого Губерта (1900)
Велике герцогство Баденське
Орден Церінгенського лева, великий хрест з дубовим листям (1897) Орден Вірності (Баден) (1900)
Вюртемберзьке королівство
Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест з короною (1899) Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1900)
Велике герцогство Гессенське
Орден Філіппа Великодушного, великий хрест (23 березня 1900) Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (21 грудня 1900)
Мекленбург
Орден Вендської корони, великий хрест із золотою короною Орден Грифона, великий хрест Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Інші країни
Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенахське; 1895) Орден Генріха Лева, великий хрест (Брауншвейзьке герцогство; 1902) Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Ангальтське герцогство)
Австро-Угорщина
Орден Залізної Корони 3-го класу (1878) Орден Леопольда (Австрія), великий хрест (1897) Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест з діамантами орден (1900) діаманти (1908)
Іспанія
Орден Ізабелли Католички, великий хрест (1883) Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (3 липня 1889) Орден Золотого руна (23 листопада 1905)
Італійське королівство
Вищий орден Святого Благовіщення (28 серпня 1902) Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (28 серпня 1902) Орден Корони Італії, великий хрест (28 серпня 1902)
Франція
Орден Почесного легіону, великий офіцерський хрест Орден Слави (Туніс), великий офіцерський хрест
Османська імперія
Орден Пошани (Османська імперія) Орден Слави (Османська імперія) Орден «Османіє» 1-го класу з дубовим листям Орден Меджида 1-го класу з дубовим листям Золота і срібна медаль «Імтияз»
Каджарський Іран
Орден Аквдас 2-го класу Орден Лева і Сонця 2-го класу
Румунське королівство
Орден Зірки Румунії, великий хрест Орден Корони Румунії, великий хрест Орден Кароля I з ланцюгом
Інші країни
Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 23 листопада 1899) Орден Андрія Первозванного з алмазами (Російська імперія; вересень 1901) Орден Слона (Данія; 19 листопада 1906) Орден Святого Олафа, великий хрест (Норвегія; 15 грудня 1906) Орден Серафимів (Швеція; 6 червня 1908) Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія) Орден «Святий Олександр», великий хрест з діамантами (Болгарське царство) Орден Зірки Ефіопії, великий хреста Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство) Орден Квітів павловнії (Японська імперія) Орден Святого Карла (Монако), великий хрест Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія) Орден Нідерландського лева, великий хрест Орден Вежі й Меча, великий хрест з ланцюгом (Португалія) Орден Подвійного дракона 1-го ступеня, 3-й клас (Цінський Китай) Орден Білого орла (Сербія), великий хрест Орден Білого слона, великий хрест (Сіам)
Примітки
Література Р. А. Кривонос. Бюлов Бернхард Генрих Мартин // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X