Слон цейлонський (Elephas maximus maximus) — один з трьох загально визнаних підвидів Азійського слона, ендемік Цейлону. Починаючи з 1986 року, Elephas maximus занесено у червону книгу МСОП, через те що його чисельність скоротилося принаймні на 50% за останні три покоління, (60 — 75 років). Популяції загрожує втрата місць проживання, деградація і фрагментація
Ареал проживання с.ц. наразі значною мірою обмежено сухою зоною на півночі, сході і південному сході Цейлону. Слонів охороняють в національних парках Уда-Валаве, Яла, Лунугамвехера, Уїлпатту та Міннерія, крім того слони живуть і за межами охоронюваних районів. Підраховано, що Шрі-Ланка має найвищу щільність слонів в Азії, через це існує постійний конфлікт між людьми та слонамиFernando, P., Jayewardene, J. Prasad, T., Hendavitharana, W. Pastorini, J. (2011). Current Status of Asian Elephants in Sri Lanka. Gajah 35: 93–103.
Характеристика Загалом, азійські слони менше за африканських. Самиці, як правило, менші за самців, і мають короткі або взагалі не мають бивнівShoshani, J., Eisenberg, J.F. (1982) Elephas maximus . Mammalian Species 182: 1–8. Тільки 7% самців мають бивніJayewardene, J. (1994). The elephant in Sri Lanka. Wildlife Heritage Trust of Sri Lanka, Colombo
С.ц., найбільший з сучасних підвидів досягаючи у плечах від 2 до 3,5 м, важать від 2000 до 5500 кг. Їх колір шкіри темніший, за індійських і суматранських слонів з більшими і виразнішими плямами пігментації на вухах, обличчі, тулубі і животіShoshani, J. (2006) Taxonomy, Classification, and Evolution of Elephants In: Fowler, M. E., Mikota, S. K. (eds.) Biology, medicine, and surgery of elephants. Wiley-Blackwell. ISBN 0813806763. Pp. 3–14
Колишній ареал В історичному минулому, слони були широко поширені від рівня моря до найвищих гірських хребтів. Вони зустрічались в сухій зоні, в рівнинній вологій зоні, а також у холодних вологих гірських лісах. У колоніальний період 1505–1948, волога зона була перетворена у майже цілковиті плантації. До 1830 року, слонів було так багато, що їх знищення було запропоновано урядом за винагороду. У першій половині 19-го століття, ліси в поясі гір були знищені для посадки кави, а пізніше чаю, через це слонів в горах було винищено Під час британського правління, багато слонів було вбито трофейними мисливцями. Один з армійських майорів знищив більше 1500 слонів. Багато так званих спортсменів знищило близько 250–300 тварин протягом цього часу У 1829–1855, було вбито більш 6000 слонівSukumar, R. (1993). The Asian Elephant: Ecology and Management Second edition. Cambridge University Press. ISBN 052143758X
Через подальший розвиток землеробства та полювання, ареал розповсюдження слонів обмежився сухою зоною і став вельми фрагментарний.Fernando, P. (2006). Elephant conservation in Sri Lanka: Integrating scientific information to guide policy. In: Groom, M. J., Meffe, G. K., Carroll, C. R. (eds.) Principles of Conservation Biology. Sinauer Associates, Sunderland, USA. pp 649–652.
Примітки
Ресурси Інтернету
WWF: Sri Lankan elephant Perahara