Структура руд — будова власне мінеральних аґреґатів, яка обумовлена формою, розмірами й комбінацією зерен, що складають аґреґат (на відміну від текстури руд, яка обумовлюється просторовим розташуванням мінеральних аґреґатів). У рудах осадового походження структурною одиницею можуть бути також і органічні залишки. Звичайно С.р. вивчається під мікроскопом.

Розрізняють 13 структурних груп: рівномірнозерниста, нерівномірнозерниста, пластинчаста, волокниста, зональна, кристалографічно-орієнтована, тісного зрощення, облямівки, заміщення, дроблення, коломорфна, сферолітова й уламкова. Кожна група підрозділяється на різне число видів.

Окремі різновиди структури руд Алотріморфозерниста — характерна для мінеральних аґреґатів, кристалічні зерна яких мають неправильну форму й звивисті границі; часто вказує на одночасність відкладання й однакову швидкість кристалізації мінералу. Атолоподібна — характеризується атолоподібними (кільцеподібними) залишками піриту серед маси сульфідів (галеніту, халькопіриту, сфалериту), що виділилися пізніше і замістили центральні частини піритових зерен. Характерна для метасоматичних руд, утворюється в результаті гіпогенного заміщення. Бобова — структура деяких осадових і елювіальних порід (бокситів, сухарних глин і ін.), складених бобовинами, зцементованими звичайно колоїдною речовиною, іноді розкристалізованою. Виникнення її обумовлене колоїдними і хім. процесами, що протікали, очевидно, на стадії сингенезу й раннього діагенезу. Гранобластова — характеризується ізометричною формою зерен руди і відсутністю в них корозії. Належить до структур перекристалізації мінералів під впливом тиску без зміни їх хім. складу. Графічна — характеризується тонким взаємним проростанням двох рудних мінералів (борніту й халькозину, каситериту й галеніту, галеніту й піраргіриту, галеніту й тетраедриту й ін.). Подібна до евтектичних структур сплавів металів. Утворення її пояснюється одночасним відкладанням двох мінералів або заміщенням одного мінералу іншим, або розпадом твердого розчину. Син. : структура руд евтектична, псевдоевтектична. Ґратчаста — характеризується закономірним розподілом тонких смужок, голок одного рудного мінералу в іншому у декількох кристалографічних напрямках, що перетинаються, або уздовж тріщин спайності мінералу-хазяїна. Така картина створює враження ґрат. Структура може виникнути внаслідок: розпаду твердого розчину (ільменіт у магнетиті, халькопірит у борніті); галогенного заміщення (золото у сфалериті); супергенним заміщенням (халькозин по борніту, англезит по галеніту). Дендритова — вигадливий візерунок у вигляді деревоподібних утворень рудного мінералу самостійного або в комбінації з ін., звичайно жильними (нерудними) мінералами. Напр, зростки Ag з карбонатом, Аu з кварцом, уранініту із кварцом і карбонатами, піротину з пентландитом. Пояснюється процесами відкладання або розпаду твердого розчину, а також заміщення. Син. структура руд деревоподібна. Евтектична — те ж саме, що і графічна. Евтектоїдна — те ж саме, що і структура розпаду твердих розчинів. Емульсійна — характеризується розсіянням дрібних, звичайно округлих включень одного рудного мінералу в іншому, іноді з помітним орієнтуванням за напрямками спайності або приуроченістю до границь зерен. Приклад: включення халькопіриту в сфалериті. Один з найпоширеніших видів структури розпаду твердих розчинів. Утворюється також при заміщенні одного мінералу іншим. Зерниста — структура повнокристалічної руди, що складається з аґреґатів різних зерен. Розрізняють рівномірнозернисту, нерівномірнозернисту, алотріоморфну, гіпідіоморфну, панідіоморфну структури. Зональна — характерна чергуванням прошарків (зон), часто концентричних, одного або різних рудних мінералів, іноді з нерудними (жильними) мінералами. Спостерігається в багатьох сульфідних рудах. Виникає в результаті випадання речовини з колоїдних розчинів або заміщення однієї речовини іншою. Інтерстиціальна — генетично подібна до сидеронітової і гіпідіоморфної структур. Морфологічно відрізняється тим, що рудний мінерал займає нерівномірно розподілені й неправильної форми проміжки між окремими мінеральними індивідами — інтерстиції, що мають незначні розміри в порівнянні із площами більш ранніх компонентів. Коломорфна (колоформна) — характеризується чергуванням криволінійних, примхливо вигнутих, нерідко концентричних (округлих) смужок одного або декількох рудних і нерудних мінералів. Схожа на зональну й смужкувату структури, а іноді й перлітову й сферолітову. Спостерігається в багатьох сульфідних рудах (пірит, марказит зі сфалеритом, кварцом), марганцевих (псиломелан), олов'яних (каситерит із кварцом), в арсенідах, бокситах, глинах, червоноземах, фосфоритах і ін. Утворення її пояснюється випаданням речовини з колоїдних розчинів, ритмічною кристалізацією й почасти заміщенням. Кільцевидна — характеризується кільцевими формами уранініту в доломіті. Конкреційна — характеризується великою кількістю рудних конкрецій округлої або овальної форми різного розміру (від часток мм до декількох дм у поперечнику) серед щільної або пухкої вмісної маси, що складається з рудного або нерудного матеріалу. У центрах конкрецій спостерігаються зерна нерудних мінералів (кварцу, карбонатів і ін.), глинисто-піщаниста маса або порожнини (у великих конкреціях). Характерна для залізних і марганцевих руд. Залежно від розмірів і форм конкрецій виділяються: макова або пороховидна (0, 3 — 0, 5 мм), дробова (0, 5 — 1 мм), горохова (2 — 5 мм), бобова (0, 5 — 1 см), горіхова (1 — 3 см), монетна, копійчана, грошова (1, 5 — 2 см), блиноподібна (2 — 15 см) і ін. Див. конкреції. Концентрична — загальна назва структур руд, у якій розрізняють: властиво концентричну, концентричнозональну, концентричносмужкувату (структури, близькі до зональної). Властиві гематито-срібним, сфалеритовим, марганцевим, телуристо-мідно-бісмутовим рудам і рудам олова. Утворення структур перших двох типів пояснюють заміщенням і відкладанням речовини в порожнинах, третього типу — ритмічним відкладанням при дифузії розчинів (ефект Лізеганга). Корозійна — загальна назва структур роз'їдання, перетинання, петельних, ґратчастих, залишків від заміщення, розкришених, скелетних і графічних. Поширені й мають велике значення для з'ясування послідовності виділення мінералів. Металоколоїдна — загальна назва структур, що є результатом розкристалізації руд, спочатку відкладених у колоїдному стані. Характеризується наявністю округлих сферичних форм, з яких часто складаються натічно-скорлупуваті, гроноподібні, соскоподібні й сталактитові утворення. Поширена серед руд, відкладених холодними розчинами й серед вторинних руд окиснення й збагачення, рідше зустрічається в гіпогенних рудах. Нерівномірнозерниста — структура повнокристалічних руд, які складаються з зерен різного розміру. Нитковидносітчаста — характеризує початок процесу заміщення й утворюється при поширенні замісного мінералу за складною ниткоподібною системою тріщин у мінералі або аґреґаті, який заміщується. Оолітова — характеризується наявністю округлих рудних зерен — оолітів — у сингенетичному або епігенетичному цементі. В центрі оолітів можуть бути піщинки кварцу, карбонату, уламки фауни та ін., навколо яких концентрично нарощуються шари рудної речовини. Розмір оолітів від десятих часток до 2 мм. Цемент може бути суттєво рудним або кальцитовим, баритовим, піщано-глинистим. Характерна для залізних і марганцевих руд, утворених у мілководному морському середовищі. Див. ооліти, оолітова структура. Орієнтовано-волокниста — обумовлена орієнтованим розташуванням тонких кристалічних волокон β-піротину в основній масі α-піротину. Утворюється при розпаді твердого розчину β-піротину в α-піротин. Можлива й для ін. типів руд. Перекристалізації — загальна назва структур, що утворюються під впливом зміни температури, тиску й ін. метаморфізуючих факторів. До них належать: гранобластична, порфіробластична, пойкілобластична, радіальнопромениста й сферолітова структури. Перетину — характеризується перетинанням моно- або полімінерального аґреґату жилками іншого або того ж мінерального складу, але більш пізнього походження. Використовується для установлення вікового співвідношення мінеральних структур. Поширена в рудах як первинного, так і вторинного походження. Периста — обумовлена закономірним розташуванням подовжених кристалів, що утворюють паралельні ряди кулісоподібно розташованих індивідів, причому індивіди двох сусідніх рядів сходяться під тим самим гострим кутом, подібно волокнам у пір'ї. Характерна для первинних марказитових руд. Див. марказит. Петельна — характеризується тим, що один з мінералів у вигляді неправильних жилок (криволінійних волосків) облямовує окремі зерна або поля з декількох зерен іншого мінералу. Утворюється при розпаді твердих розчинів, при гіпогенному і гіпергенному заміщенні сульфідних руд. Прикладом можуть служити структури: розпаду твердого розчину халькопіриту в сфалериті або пентландиту в піротині; галогенного заміщення піриту халькопіритом або арсенопіриту золотом, гіпергенного заміщення сульфідних мідних руд лімонітом або карбонатами міді і т. д. Структура поширена. Пластинчаста — характеризується пластинчастою формою компонентів рудного аґреґату. Виділяють структури: відкладання — характерна для мономінеральних аґреґатів: антимоніту, гематиту й ін. ; розпаду твердого розчину — поширена в рудах магматичного походження (кубаніт — халькопірит, магнетит — ільменіт); реліктова — є результатом перетворення зі збереженням пластинчастих форм первинного мінерального аґреґату, напр.., дрібнозернистий аґр. галеніту з каситеритом, що утворився в результаті розкладання тиліту. Пломеневидна — своєрідні свічкоподібні виділення пентландиту в піротині, що нагадують язики полум'я. Утворилися в результаті розпаду сульфідного твердого розчину. Роз'їдання — структура кристалічних руд, у яких раніше виділені компоненти частково кородовані й заміщені тими, що виділилися пізніше. Границі між зернами криволінійні. Різновид корозійної структури руд. Розкришена — утворюється в результаті значного заміщення одного мінералу іншим. При цьому заміщений мінерал зберігається у заміснику у вигляді дрібних неправильних рівномірно розподілених залишків (напр., залишки зерен піриту серед халькозину або тенантиту серед кварцу). Сидеронітова — характерна для руд магматичного походження, у яких рудні мінерали (титаномагнетит, магнетит, сульфіди) заповнюють проміжки між нерудними мінералами, що виділилися з розпаду першими. Сітчаста — характеризується утворенням мережі перетнутих тонких жилок більш пізнього рудного мінералу в більш ранньому. Виникає при розвитку вторинних сульфідів по первинних або рудних карбонатів по сульфідах. Скелетна (каркасна) — характеризується наявністю скелетних (каркасних) форм одного якого-небудь мінералу серед інших мінералів. Може виникати при гіпергенному і супергенному заміщенні одного рудного мінералу іншим. Заміщення йде звичайно від центру зерен до периферії, тому зберігаються лише крайові частини первинного мінералу. Скелетна структура виникає також при розвитку якого-небудь мінералу як каркасного утворення із властивими йому кристалографічними обрисами в аґреґаті іншого (інших), що пояснюється ідіоморфізмом мінералу, який виділився пізніше. Снопоподібно-волокниста — різновид кристалічно-зернистої структури, коли один з компонентів руди утворює снопоподібно-волокнисті аґреґати серед зернистої маси інших (напр., джемсоніт серед зернистих сульфідів і кварцу). Сплутано-волокниста — різновид кристалічно-зернистої структури, коли мінеральний аґреґат частково або цілком складається з безсистемно розташованих волокнистих індивідів. Структура взаємних границь (Short, 1924) — характеризується тим, що границі між двома суміжними мінералами представлені рівними кривими лініями без проникнення одного мінералу в інший. Такі зрощення вважаються доказом одночасного гіпогенного відкладання.