Археоціа́ти (Archaeocyathida) — група викопних безхребетних тварин; будовою скелета і способом живлення близькі до губок. Це найдавніші рифоутворюючі тварини. Відомо понад 400 видів в усіх частинах земної кулі, що жили 520—443,7 млн років тому. Переважно знахідки скам'янілостей археоціатів знаходяться на території сучасних Сибіру, Китаю, узбережжях Північної Америки, Марокко, південної Австралії. Археоціати є провідними формами кембрійських відкладів.
Морфологія Археоціати формою нагадували порожнисті келихи чи роги різного розміру, відкриті згори. Досягали 8-15 см завдовжки та 1-1,25 см у поперечнику. Найбільші представники сягали 30-60 см заввишки. Могли мати різну форму: циліндричну, конічну, блюдцеподібну, іноді мішковидну. Деякі археоціати являли собою групи «келихів», які росли зі спільної основи.
Тіло археоціатів мало вапняний скелет, що складався з пористих пластинчастих утворень. Скелет мав одну (у найменш організованих представників) або дві (внутрішню і зовнішню) стінки. Пори зовнішньої стінки були дрібніші, ніж внутрішньої, за формою вони могли бути округлими, овальними, прямокутними або шестигранними. На внутрішній стінці в деяких видів розташовувалися відростки. Між стінками знаходилася порожнина інтерваллюм, у одних видів позбавлена скелетних елементів, у інших містила септи — прямі пористі перегородки, що з'єднують внутрішню і зовнішню стінки. У Неправильних археоціатів інтерваллюм був заповнений теніями — викривленими пористими пластинками.
До поверхні археоціати кріпилися за допомогою розгалуженої основи. В одних видів вона мала висоту 2-5 мм, у інших охоплювала келих на висоту до 13-15 мм.
Спосіб життя Археоціати жили в теплих прибережних кембрійських морях, прикріпляючись до карбонатного субстрату (переважно строматолітів) на глибині 20-30 метрів, максимум — до 100 м. Вони фільтрували воду, пропускаючи її крізь пори зовнішньої стінки, та випускаючи крізь інтерваллюм. Різні розміри пор у різних видів свідчать, що археоціати харчувалися завислими у воді часточками й планктоном не однакового розміру. Вони займали численні екологічні ніші, часто навіть у межах того самого рифу. Археоціати формували порівняно невеликі рифи 10-30 метрів у діаметрі та до 3 м заввишки.
У середньому кембрії археоціатів витіснили звичайні губки та корали.
Таксономія
Клада Archaeocyatha традиційно поділена на підкласи Правильних (Regulares) і Неправильних (Irregulares):
Regulares Ряд Acanthinocyathida Ряд Ajacicyathida Ряд Capsulocyathida Ряд Monocyathida Ряд Tabulacyathida Роды incertae sedis
Irregulares Ряд Archaeocyathida Ряд Kazakhstanicyathida Роди incertae sedis
Роди incertae sedis
Примітки
Література
Посилання
Archaeocyatha. Early Cambrian to Furongian Archaeocyatha. A knowledge base