Гелер ( від або ), відомий також як галярГаляр, нїм. Heller, дрібна монета, тепер сотик. — с. 311, Етноґрафічний збірник. Т.16 : Галицько-руські народні приповідки, вип. 2 : (Відати-діти) / зібрав, упоряд. і пояснив др. І. Франко. — Львів: Друк. Наук т-ва ім. Шевченка, 1905. — 210 с. — назва дрібної монети типу денарія в німецьких державах у Пізньому Середньовіччі і Новому часі; у ХХ столітті — розмінна монета Чехії () та Словаччини ().
Історія Спочатку гелер — назва срібного пфеніга (денарія), вперше випущеного близько 1200 року в швабському місті Швебіш-Галль (), звідки він і отримав свою назву (, ). Перші монети важили близько 0,55 г і містили 0,371 г срібла. Пізніше вартість і якість гелера постійно змінювалися. У XVI столітті гелер був прирівняний до 1/2 пфеніга.
Гелер вважають однією з найбільш ранніх мідних монет Німеччини (мідні Вестфальські гелери були випущені ще у XVI столітті). Мідні гелери карбували у Баварії до 1856 року і у Франкфурті-на-Майні до 1866 (вони прирівнювалися до 1/8 крейцара). Останній гелер на території Німеччини був випущений в 1866 році для князівства Гессен-Кассель.
У 1892 році в Австро-Угорщині була введена нова грошова одиниця — 1 крона = 100 гелерів (в Угорщині розмінна монета отримала назву «філер», в Західній Україні — «сотик»). Випускали монети 10 і 20 гелерів — з нікелю; 1 і 2 гелери — з бронзи. Новий гелер прирівнювався до 1/2 крейцера. АверсРеверсНоміналДіаметр, ммМаса, гМеталГуртРоки карбування1 гелер171,66Мідь/Олово/Цинк (950/40/10)гладкий1892—1903, 1909—19161 гелер171,66Мідь/Олово/Цинк (950/40/10)гладкий19162 гелера193,33Мідь/Олово/Цинк (950/40/10)гладкий1892—19152 гелера172,78Залізогладкий1916—191810 гелерів193Нікельрифлений1892—1895, 1907—191110 гелерів193Мідь/Цинк/Нікель (500/400/100)рифлений1915, 191610 гелерів193Мідь/Цинк/Нікель (500/400/100)рифлений191620 гелерів214Нікельрифлений1892—1895, 1907—1909, 1911, 191420 гелерів213,33Залізорифлений1916—1918 У 1904—1916 роках у Німецькій Східній Африці (нині Танзанія, Руанда і Бурунді) карбувалися монети номіналом 1/2, 1, 5, 10 і 20 гелерів з бронзи, міді, латуні і мідно-нікелевого сплаву. 100 гелерів становили 1 рупію.
Після розпаду Австро-Угорської імперії (1918) грошову одиницю 1 крона = 100 гелерів успадкували Австрія (до 1924) і Чехословаччина (у 1921-39 і 1945-92 роках). Після розпаду Чехословаччини гелер став розмінною монетою Чехії та Словаччини = 1/100 крони.
Див. також Пфеніг Крейцер (монета) Крона (Австро-Угорщина)
Примітки
Джерела
В. Зварич. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 33.
Посилання Гелери різних країн із приватної колекції (ілюстрації).