На відміну від ручного контент-аналізу, комп'ютеризований контент-аналіз виробив свою власну методику та технології та розвинувся своїм шляхом. Варто зазначити, що в іноземній та вітчизняній літературі поки що немає консенсусу з приводу того, що вважати комп'ютерним контент-аналізом. Так, наприклад, Іванов зазначає: "В англомовній літературі вирізняють комп’ютерний контент-аналіз, що застосовується у якісних (computer- aided) та кількісних (computer-assisted) контент-аналітичних дослідженнях. Ми пропонуємо перекладати дані терміни як "комп’ютеризований" та "автоматизований", відповідно"Іванов О.В. Класичний контент-аналіз та аналіз тексту: термінологічні та методологічні відмінності / Іванов Олег Валерійович // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків: Видавничий центр ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – No1045. – С. 71. У даній статі будуть використовуватись визначення Юськіва та розуміти під комп'ютеризованим контент-аналізом "аналіз текстових матеріалів, у якому всі кроки виявлення змістовних властивостей (характеристик) і визначення сукупностей концептуальних показників тексту здійснюються за допомогою алгоритмів, тобто явних логічних або статистичних операцій"Юськів Б. М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія. / Б. М. Юськів — Рівне.: «Перспектива», 2006. — С.116.
Перші спроби механізувати і автоматизувати контент-аналіз Як зазначає Юськів: "Перші контент-дослідження з використанням технічних засобів у гуманітарній сфері пов'язані з роботами італійського священика Роберто Бузи. Отець Р.Буза ставив перед собою завдання з допомогою технічних засобів створити конкорданси повного зібрання листів італійського теолога XIII ст. Фоми Аквінського. Докторська дисертація Р.Бузи, захищена в 1946 р., присвячена вивченню поняття "присутність" у розумінні домініканського мислителя. Створивши і проаналізувавши друковані індекси латинських слів praesens і praesentia, Р.Буза дійшов висновку, що їхнє використання у Ф.Аквінського було тісно пов'язане прийменником in. Більше того, Р.Буза готовий був повірити, що подібні функціональні слова дають чимало інформації про зв’язок між концептуальним світом автора і словами, які він використовує для його опису. Однак достатніх дослідницьких ресурсів для створення ручним способом конкордансу таких загальних латинських слів, як in, sum або et (у перекладі відповідно "в", дієслово-зв’язка "бути", "і"), Р.Буза не мав.
Попри труднощі, наприкінці 1940-х років. він поставив перед собою набагато грандіозніше завдання – створити "Index Thomisticus", який би містив повний конкорданс 10,6 млн. слів Фоми Аквінського. Вирішення цього завдання без використання певного виду технічних пристроїв було неможливим. Робота, розпочата з використанням перфораторів і сортувальних машин, була практично завершена через 33 роки на базі великих універсальних ЕОМ серії IBM. Разом з іншою інформацією, Індекс складався з майже 70000 сторінок. Було створено два конкорданси. Один, який формувався безпосередньо машиною, містив повний список відповідностей для всіх словоформ і отримав назву "нелематизованого". Другий конкорданс утворювали так звані "лематизовані" відповідності, у списку яких кожне слово зустрічалося лише один раз у стандартній формі, наприклад, іменники – лише в однині, дієслово – у невизначеній формі і т.д. Створити "лематизовану" відповідність без допомоги людини ЕОМ була не в змозі. За оцінками Бузи, на всю роботу використано понад 1 млн. людиногодин, головним чином для введення і перевірки даних, а також здійснення лематизації. Спроби механізувати окремі операції в процесі здійснення контент-аналізу не призвели і не могли призвести до істотних змін у його використанні і методиці. Водночас, слідом за збільшенням кількості самих текстів зростала потреба в контент-аналізі, який би швидко й ефективно аналізував тексти різної природи і великих обсягів. Поява комп’ютерної техніки створила реальні, хоча спочатку неявні і неусвідомлені за своїми майбутніми наслідками, можливості побороти "прокляту проблему розмірності"Юськів Б. М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія. / Б. М. Юськів — Рівне.: «Перспектива», 2006. — С. 114-115.
Покоління розвитку комп’ютеризованого контент-аналізу Юськів виділяє чотири покоління програмного забезпечення контент-аналізу, причому критеріями для такого поділу автор визначає "не стільки часові рамки, скільки та роль, яку відіграють програмні засоби в процесі аналізу".Юськів Б. М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія. / Б. М. Юськів — Рівне.: «Перспектива», 2006. — С. 117
Програми I покоління (1950-ті – 1960-ті роки) ("вузькоспеціалізовані програми для проведення окремих розрахунків або програми загального користування (текстові і табличні процесори, системи керування базами даних) призначені для проведення числових розрахунків, статистичного аналізу, побудови примітивних графіків можливість виконання окремих менеджерських функцій щодо тексту (зберігання, копіювання, формування індексів)
Програми II покоління (1966 – середина 1980-х років) (спеціалізовані програми кількісного аналізу, обмежені обробкою текстів і які не виходять за межі ручної технології) основна увага на кодування, пошуку ключових слів і фраз, виведення інформації у формі різноманітних індексів, конкордансів дозволяють здійснювати ручне, автоматизоване і автоматичне кодування з використанням словників реалізуються різноманітні стратегії пошуку, формування таблиць конкордансу, здійснення аналізу колокацій можливість роботи з електронними текстами використовують винятково кількісні аналітики
Програми III покоління (середина 1980-х років – 1990-ті роки) (спеціалізовані програми, обмежені обробкою текстів у рамках якісної та кількісної технології аналізу) характеризується надзвичайним розмаїттям програм виходить за межі ручної технології і значно посилює аналітичні можливості дослідника, програма виступає своєрідним досвідченим експертом реалізуються функції всіх етапів досліджень, збільшилося число виконуваних функцій (структуризація даних, візуалізація результатів, формування та перевірка гіпотез, формування висновків і звітів), принципові зміни в реалізації тих функцій, які були реалізовані раніше (кодування, конкорданс) активно застосовуються кількісними дослідниками, привернули увагу "якісників"
Програми IV покоління (від середини 1990-х років) (вийшли за межі винятково обробки текстів) технологічні програми, які в основі мають контент-аналіз і реалізуються для роботи в режимі реального часу реалізуються у вигляді масштабних систем зі складними математичними і лінгвістичними алгоритмами аналізу, для яких характерний розвинений графічний інтерфейс, доступ до різних джерел даних, функціонування в архітектурі клієнт-сервер" Юськів Б. М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія. / Б. М. Юськів — Рівне.: «Перспектива», 2006. — С. 118
Перше покоління розвитку контент-аналізу Перше покоління, на думку Юськіва, важко назвати програмами контент-аналізу, "оскільки це лише використання різноманітних програм для цілей контент-аналізу. За влучним висловом Г.Бернарда і Г.Раяна, "подібно до ранніх текстових редакторів і систем управління базами даних, перше покоління текстових процесорів проектувалося як допомога нам робити те, що ми і так уже робили"Bernard H.R., Ryan G. Text Analysis: Qualitative and Quantitative Methods…– P.625.. Виходячи з можливостей перших універсальних ЕОМ, дослідники "доручали" їм виконувати числові розрахунки, здійснювати статистичний аналіз, будувати примітивні графіки вже після того, як прочитані і закодовані людьми тексти були введені з кодувальних карток на машинні носії. Як правило, спочатку це були спеціально написані під конкретні завдання програми, а дещо пізніше з'явилися більш універсальні програми: спеціалізовані пакети прикладних програм, системи управління базами даних, табличні процесори тощо. Що стосується безпосередньої обробки текстів, програми першого покоління дозволяли зберігати і архівувати самі тексти, будувати і видруковувати прості індекси і конкорданси, підшуковувати цитати і виводити їх на друк у форматі на зразок KWIC-таблиць"Юськів Б. М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія. / Б. М. Юськів — Рівне.: «Перспектива», 2006. — С. 117-118.
The General Inquirer і особливості другого покоління програм контент-аналізу "Появу другого покоління програм комп’ютеризованого контент-аналізу пов’язують з Гарвардським університетом (США), група науковців якого під керівництвом Ф.Стоуна в 1961 р. почала розробку принципів систематичного комп’ютеризованого контент-аналізу. Уже в 1966 р. була завершена перша версія спеціалізованої програми кількісного контент-аналізу текстів the General Inquirer, яка розвіяла міф про те, що універсальні ЕОМ можуть використовуватися лише для статистичного аналізу"Юськів Б. М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія. / Б. М. Юськів — Рівне.: «Перспектива», 2006. — С. 119-120. Як зазначає Іванов, це— "перша широко застосовувана програма для автоматичного контент-аналізу — досі працює, переписана з оригінальної мови IBM PL/1 у середовищі Java".Іванов О.В. Комп’ютерний контент-аналіз: проблеми та перспективи вирішення / О. В. Іванов // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. — Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2009. — Випуск 15. — С. 336
"Перевіряючи можливості програми, автори проекту повторили чимало своїх і чужих досліджень, використовуючи категорійний апарат попередніх ручних методик. Була проведена серія аналізів текстів газет, наукових робіт і публіцистичних творів, промов кандидатів на президентську посаду від демократичної і республіканської партій США, особистих документів (листів, щоденників, автобіографій). Одне з оригінальних завдань, яке не було дублюванням ручного дослідження і на якому тестувалася система, є дослідження 66 посмертних записок самогубців, з яких 33 – написані тими, хто справді здійснив самогубство, а решта – особами, що лише його симулювали. The General Inquirer проаналізувала тексти і в 91% випадків виявила записки справжніх самогубців. Процес аналізу в the General Inquirer відбувався таким чином. На початковому етапі компілюється словник категорій аналізу. Другим етапом і новим завданням комп’ютера виступає кодування тексту, яке полягає в тому, що система переглядає кожне слово і порівнює його з словоформами (категоріями) словника. Якщо словоформа віднайдена, то лічильник для відповідної словоформи збільшується на одиницю. У кінцевому підсумку отримують частотний розподіл категорій. Залежно від системи, у даний базовий алгоритм можуть уводитися нові правила, наприклад, для врахування контексту використання слів, усунення їхнього двозначного розуміння, виявлення в тексті не лише слів, а й цілих фраз. На третьому етапі програма виводить результати аналізу. Оскільки the General Inquirer є інструментарієм недіалоговим, то результатом стає, окрім звичайних таблиць з даними розрахунків, видруковування індексів і конкордансів. Як правило, інформація виводиться у форматі KWIC (ключові слова в контексті). Крім того, the General Inquirer дає можливість проводити нескладний статистичний аналіз. Якщо виникає потреба, то він дозволяє експортувати дані у формати інших програм (статистичних пакетів, електронних таблиць або програм ділової графіки).