Лукас Білья (, 30 січня 1986, Мерседес) — колишній аргентинський футболіст, півзахисник. Грав за національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра Народився 30 січня 1986 року в місті Мерседес. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Естудіантес» (Мерседес) та «Аргентинос Хуніорс».

У дорослому футболі дебютував 2003 року виступами за команду клубу «Аргентинос Хуніорс», в якій провів два сезони, взявши участь у 17 матчах чемпіонату.

Протягом 2005—2006 років захищав кольори команди клубу «Індепендьєнте» (Авельянеда).

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу бельгійського «Андерлехта», до складу якого приєднався 2006 року. Відіграв за команду з Андерлехта наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Андерлехта», був основним гравцем команди. За цей час чотири рази виборював титул чемпіона Бельгії.

2013 року перебрався до Італії, ставши на умовах п'ятирічного контракту гравцем римського «Лаціо», якому трансфер аргентинця обійшовся у понад 8 мільйонів євро. Відразу став одним з основних півзахисників у складі «біло-блакитних», протягом наступних чотирьох років відіграв з них у 133 матчах, включаючи 109 ігор Серії A.

Влітку 2017 року аргентинець за суму, що оцінювалася у 17 мільйонів євро, перейшов до іншої італійської команди, «Мілана», з яким уклав трирічну угоду. В новій команді продовжував регулярно виходити на поле, провівши у своєму дебютному сезоні в Мілані 28 ігор чемпіонату Італії. Згодом ігровий час аргентинця у «россонері» скорочувався, і по завершенні контракту гравець залишив команду.

14 вересня 2020 року на правах вільного агента приєднався до турецького клубу «Фатіх Карагюмрюк», де провів два роки, а у сезоні 2022/23 грав за інший турецький клуб «Істанбул Башакшехір». Після одного сезону в клубі він покинув команду 1 липня 2023 року, а 2 лютого 2024 року оголосив про завершення кар'єри.

Виступи за збірні 2003 року дебютував у складі юнацької збірної Аргентини, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитими голами.

2005 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

2011 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Наразі провів у формі головної команди країни 17 матчів.

У складі збірної був учасником домашнього розіграшу Кубка Америки 2011 року, на якому, утім, лише двічі виходив на поле та й то з лави запасних під завісу матчів.

А вже по ходу чемпіонату світу 2014 року став ключовим півзахисником аргентинців, взяв участь у всіх семи іграх команди на турнірі — у перших чотирьох з них виходив на заміну, а, починаючи зі стадії чвертьфіналів, став гравцем стартового складу збірної. Повністю провів на полі зокрема й фінальну гру мундіалю, в якій його збірна лише у додатковий час поступилася німцям, задовільнившись таким чином срібними нагородами турніру.

Згодом брав участь ще у двох Кубках Америки — у 2015 і 2016 роках, на обох турнірах аргентинці також сягнули фіналів, в яких обидва рази зазнали прикрих поразок від збірної Чилі у серіях післяматчевих пенальті після нульових нічиїх в основний і додатковий час. На першому турнірі Білья взяв участь у всіх іграх, а на другому почав виходити на поле вже на стадії плей-оф, на груповому етапі провівши лише половину однієї гри.

У травні 2018 року був включений до заявки збірної на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії, де виходив на поле в одній грі групового етапу. Після вильоту Аргентини від Франції в 1/8 фіналу турніру, Білья оголосив про завершення виступів за збірну, провівши загалом за неї 58 матчів і забивши один гол.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів Станом на 18 жовтня 2020 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2003–04 «Аргентинос Хуніорс» ПД 2Матчі за збереження місця у Прімері. 0 - - - - - - - - - 2 0 2004-січ. 2005 ПД 15 1 - - - - - - - - - 15 1Усього за «Аргентинос Хуніорс» 17Включаючи 2 гри за збереження місця у Прімері. 1 - - - - - - 17 1 січ.-чер. 2005 «Індепендьєнте» (Авельянеда) ПД 11 0 - - - - - - - - - 11 0 2005–06 ПД 38 0 - - - - - - - - - 38 0Усього за «Індепендьєнте» 49 0 - - - - - - 49 0 2006–07 «Андерлехт» ПЛ 33 1 КБ 0 0 ЛЧ 6 0 СБ 0 0 39 1 2007–08 ПЛ 38 0 КБ 0 0 ЛЧ+КУЄФА 2Матчі плей-оф.+10 0+0 СБ 0 0 42 0 2008–09 ПЛ 30+2В турнірі за чемпіонський титул. 2+0 КБ 1 0 ЛЧ 1 1 СБ 0 0 34 3 2009–10 ПЛ 25+9Ігри плей-оф за чемпіонський титул. 1+0 КБ 2 1 ЛЧ+ЛЄ 3+9 0+2 - - - 48 4 2010–11 ПЛ 21+5 0+0 КБ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 2+5 0+0 СБ 1 0 35 0 2011–12 ПЛ 21+9 2+0 КБ 1 0 ЛЄ 7Включаючи 2 гри етапу пле-оф. 0 - - - 38 2 2012–13 ПЛ 27+9 4+1 КБ 4 0 ЛЧ 10Включаючи 4 гри на етапі плей-оф. 0 СБ 1 0 51 5Усього за «Андерлехт» 195+34 10+1 9 1 55 3 2 0 295 15 2013–14 «Лаціо» A 26 2 КІ 1 0 ЛЄ 4 0 СІ 1 0 32 2 2014–15 A 27 3 КІ 4 1 - - - - - - 31 4 2015–16 A 27 4 КІ 2 0 ЛЧ+ЛЄ 1У попередньому раунді, гра проти «Баєр 04».+5 0+1 СІ 1 0 36 5 2016–17 A 29 4 КІ 5 1 - - - - - - 34 5Усього за «Лаціо» 109 13 12 2 10 1 2 0 133 162017–18 «Мілан» A 28 1 КІ 4 0 ЛЄ 5 0 - - - 371 2018–19 A 16 1 КІ 1 0 ЛЄ 2 0 СІ - - 19 1 2019–20 A 14 0 КІ 0 0 - - - - - - 14 0Усього за «Мілан»5825070--712 2020–21 «Фатіх Карагюмрюк» СЛ 3 0 КТ 0 0 - - - - 3 0Усього за кар'єру 456 28 39 3 72 4 7 0 576 35

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Чемпіон Бельгії (4): «Андерлехт»: 2006–07, 2009–10, 2011–12, 2012–13 Володар Кубка Бельгії (1): «Андерлехт»: 2007–08 Володар Суперкубка Бельгії (4): «Андерлехт»: 2006, 2007, 2010, 2012 Чемпіон світу з футболу серед молодіжних команд (U-20) (1): 2005 Чемпіон Південної Америки (U-17): 2003 Віце-чемпіон світу: 2014 Срібний призер Кубка Америки: 2015, 2016 Переможець Суперкласіко де лас Амерікас: 2017

Примітки

Посилання