Магон ( «Бог послав», кін. III ст. до н. е. — поч. II ст. до н. е.) — карфагенський агроном-науковець, автор дуже відомого в античні часи трактату з 28 книг про сільське господарство. Давньоримський вчений Колумелла називав його «батьком аграрної науки».
Життя та творчість Походив з аристократичної заможної родини. Роки його життя невідомі, також немає відомостей про особисте життя Магона.
Відомий завдяки своєму трактату з сільського господарства, який зберігся дотепер у вигляді перекладів на латину Децима Юнія Сілана та грецькою . Праця потрапила до Риму вже після падіння Карфагену у 146 році до н. е., напевно, на той час автор вже помер.
Праця Магона складається з 28 книг, де подається опис вирощування винограду та вироблення вина, піклування за оливами, фруктовими деревами, зерновими й бобовими культурами, розведення худоби, надаються поради з птахівництва, бджолярства. Головна ідея праці — вимога до землевласника відмовитися від будинку у місті й цілком зосередитися на веденні власного господарства.
Надалі працю Магона використовували Марк Теренцій Варрон, Пліній Старший, Колумелла та інші давньоримські вчені.
Джерела Heeren, Arnold Ideen über Politik, den Verkehr, und den Handel der vornehmsten Völker der alten Welt (2 vols., Göttingen, 1793—1796; 4th ed., 6 vols., 1824—1826; Eng. trans., Oxford, 1833) Andrew Dalby (2003), Food in the ancient world from A to Z, Londra, New York: Routledge, ISBN 0-415-23259-7, pp. 75-76, 206, 250.